Тисяча шістсот п'ятьдесят-два Лісостепова зона
Своєрідність природи лісостепової зони виражається в складному перемежуванні широколиственно-лісових ландшафтів з оподзоленнимі грунтами і лучно-степових ландшафтів з типовими чорноземами, що розвинули ись в подібних кліматичних умовах, при середньому співвідношення опадів і випаровування близького до 0,1 Основне зональне фон створюють широколиственно-лісові ландшафти , які в минулому займали великі площі і на височинах, а лугові різнотравно-злакові степові ландшафти поступилися місцем сільськогосподарським угіддям.
У Внутрізональний розмежування ландшафтів важлива роль належить контрастом рельєфу, літології покривних порід, розвитку території в неоген-антропогеновий період Тут - розчленовані Волинська, справи ьська і Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини Тяжіння орографічних одиниць до певних тектонічних районів і пов'язана з цим різнорідність корінний основи ландшафтів, значні коливання гіпсометричних рівнів обумовлюють властиву лісостепові вертикалі органів ьную диференціацію ландшафтів, проявляється на загальному зональному фоновлі.
Весняний стік досягає 42-60% річного Живлення - переважно снігове і дощове, частка підземних вод незначна (до 10%)
Найбільш поширеними є мало-і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та світло-сірі лісові грунти На терасах Дніпра поширені солонцюваті ґрунти, солонці І зі олончаки, в річкових долинах сформувалися лугові, дернові та болотні грунти.
Зональна природна рослинність представлена. залишками остепнених лук і степів плакордах, масивів дубових і дубово-грабових, на лівобережжі - дубово-липово-кленові лісів Початкові степи і ліси сохр реглам мало Сучасна середня лісистість становить 12,5% За історичний час вона змінювалася від 50 до 11% В деревостанів найбільш поширені дуб (43% покритих лісом площ), граб (10%), бук (5%), сос на (23%), вільха (3,3%), береза. (2,6%) Великі площі зайняті дібровами з багатоярусної структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна; гарніковому ярусі ростуть в'яз, клен бородавчастий і європейський, шипшина тощо. Лугові степи і оступіненим луки збереглися в заповідній Михайлівській цілині Лугова і болотна рослинність поширена перев ажно в долинах річок Розораність лісостепової зони становить 75-85% У фауні представлені як лісові, так і степові види жівотді тварин.
Лісостепові ландшафти сформувалися при оптимальному співвідношенні тепла і вологи Своєрідність лісостепової зони виражається в тому, що в таких умовах утворилися різні типи ландшафтів: 1) широколиственно о-лісові з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, 2) лісостепові з опідзоленими чорноземами, представленими фрагментарно широколистяними лісами, 3) лучно-степові з типовими чорноземами, лучно-чорнозем ємним грунтами, суцільно трансформованими в сільськогосподарські угіддя у річкових долинах, древніх улоговинах стоку сформував ись змішані-лісові та болотні ландшафти, площі яких порівняно невеликі Лісо степові ландшафти сформувалися на лесових породах, легко розмиваються дощовими та сніговими водами Тому характерною рисою таких ландшафтів є широкі і розвиток балок, ярів на схилах пагорбів і крутих берегах річок Прихильність сучасних ерозійних процесів в древніх негативних форм поверхні сприяє процесам площинного змиву, глибинної яру ерозії Ландшафтна структура схилових ПТК ускладнюється нд увам , Ерозійно-зсувними процесами (долина Дніпра і його приток, великі балки) На Придніпровській височині характерно складне поєднання плоских останцово плато з яружно-балковими місцевостями, як і охоплюють 12 - 15% території Характерне для лісостепових ландшафтів чергування розчленованих схилових низинних і долинних природних комплексів , орних земель і лісових масивів призводить помітні конт рости їх тепло-і вологозабезпеченості Низинні ландшафти менше дренируются, для них характерні процеси соленакопічення, а в древн їх долинах - і заболочування заболачиваются ландшафти смузі впливу Кан івського і Кременчуцького водосховищ На плоских вододільних і терасових рівнинах проявляються сліди древніх суффозіонних процесів На загальному тлі виділяються північно-лісостепові і південно-лісостеп ові ландшафти Один з основних природних, несприятливих для господарства, процесів в Лісостепу - ерозія Для збереження високого рівня сільськогосподарської освоєності необхідні регулювання стоку дотримання рівноваги в межах піднесеної еродованих та схилів их ерозійно-небезпечних природних комплексів зі збереженням існуючих видів їх використання, протиерозійні лісомеліоративні заходи, контурне з емлеробстве землеробство.
За походженням і поширенням піднесено і низинних ландшафтів лісостепова зона України поділяється на чотири провінції (краю), в межах яких виділяються фізико-географічні області
Західно лісостепова провінція (край) з найбільш підвищеною частиною Лісостепу а за гідротермічними показниками, кращими за площею ґрунтами має риси ландшафтів широколиственно-лісового типу серед яких поширені змішані-лісові та лучно-степові ові ландшафти Волинська піднесено область характеризується переважанням Опільський рівнинно-горбистих ландшафтів Мале Полісся є акумулятивно-денудаційних рівнин з ландшафтами змішані-лісового та лісового степового типів Ростоцький-Опільський горбогірна област ь відрізняється поєднанням контрастних типів ландшафтів: розчленованих лісостепових, лісових гопбогірніх, поліських суборового Західно-Подільська вис очинить область характеризується поширенням вододільних, останцово-горбистих і яружно-балкових ландшафтів Середньо-Подільська піднесено область відрізняється пагорб-гірський ландшафтами (Кременецький кряж), вододільними рівнинними , хвилястими, яружно-балковими комплексами (Авратінська височина) і ін. Прут-Дністровської піднесеної області властиві складні поєднання рівнинно-в олністих і горбисто-грядово х ландшафтів з долинно-терасного і яружно-балковими комплексами, поширення дубово-букових лісів, розвиток карстових процессеоцесів.
Дністровсько-Дніпровська лісостепова провінція (край) охоплює центральну частину зони в межах Подільської і Придніпровської височин з відмітками 200-300 м, прив'язаних до українських шита і його сх хілів внутрішньозонального відмінності провінції враховано під виділення в її межах фізико-географічних областей: північно-західної придніпровської, північно-західній київської піднесеної, які характеризуються ландшафтами лесових рівнин з чорноземами типовими і опідзоленими сірими лісовими грунтами, острівними дубовими і грабово-дубовими ліс ами Приднепровско-східноподільські, середньобуз ька, центрально-придніпровська височини області охоплюють середню, найбільш підвищену, частина провінції, де значні площі в минулому були під широколиственно-лісовими ландшафтами Південно-Подільська та п івденно-придніпровська піднесеної області характеризуються переважанням південно-лісо-степових ландшафтів з чорноземами типовими, мало-і середньо гумусними, відведених під орні угодьяіддя.
Лівобережно Дніпровська лісостепова провінція (край) охоплює придніпровську низовина з відмітками 100 - 175 м Характерна значна остепненість і засоленість сучасних ландшафтів Області північно-дніпро івської і південно-дніпровської терасових низинних рівнин мають фоном лучно-степові ландшафти, тут поширені терасові Опільський, борні і заплавні місцевості, помітно значне для лісостепу заболочені во і засоленість ґрунтів Області північно-полтавської та східно-полтавської рівнин характеризуються наявністю піднесено, ма ло розчленованих лучно-степових междуречий з чорноземами мало-і середньо-ре усними, яружно-балкових і заплавних місцевостей, западин з болотами і солончакамамі.
Східноукраїнський лісостепова провінція (край) своєї здебільшого виходить за межі України в Харківській і Сумській схильне-піднесеної фізико-географічних областях переважають полого-хвилясті розчин членовані лісостепові межиріччя з чорноземами типовими мало гумусними (північ) і середньо-гумусними (південь), ділянками дубових і дубово-липових лісів, проявами ерозійї.
У лісостеповій зоні розвинуті сільськогосподарські виробництва, урбанізація, великі територіально-виробничі комплекси, літні види оздоровчої та пізнавальної рекреації Значна господарська перетвореніст у ландшафтів вимагає регульованого їх господарського використання з природоохоронними і лісомеліоративними заходами, в тому числі грунтозахисні технології землеробства, регулюванням водного режиму і стоку, що підвищить стійкість ландшафтів проти антропогенних навантажень Заповідні ландшафти зберігаються в зап оведніках Канівському і Розтоцько, Медобори, національних природних парках: Яворівський й, Подільські Товтрирі.