Жили-були лисиця і заєць. У лисиці була хатка крижана, а у зайчика луб'яна. Прийшла весна, і у лисиці хатинка і розтанула. А у зайчика стоїть по-старому міцна і красива.
А лисиця хитра, попросилася до зайчику в хатинку погрітися, та й вигнала зайчика. Йде зайчик по доріжці і плаче, а назустріч йому собака:
- Гав гав! Тяф, тяф! Що, зайчик, плачеш?
- Як мені не плакати? Була у мене хатинка луб'яна, а у лисиці - крижана. Прийшла весна, попросилася вона до мене, та мене самого і вигнала.
- Не плач, зайчик! Я тобі допоможу, ми її з хатинки проженемо!
Пішла собака до хатинки, а лисиця з грубки кричить:
- Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по закутках!
Собака злякалася і втекла. Зайчик знову йде і плаче, а назустріч йому ведмідь:
- Про що, зайчик, плачеш?
- Як же мені не плакати? Була у мене хатинка луб'яна, а у лисиці - крижана. Прийшла весна, у лисиці хатинка розтанула. Так вона мене з моєї ж хатинки і вигнала.
- Не плач, зайчик! Я твоєму горю допоможу, ми її з хатинки проженемо!
- Ні, не допоможеш! Собака гнав, що не вигнала. І ти, клишоногий, не виженеш.
- Ну, то - собака, а я - ведмідь!
Підійшли вони до ізбёнке, Ведмідь як заричить:
- Іди, Лиса, геть із хатинки!
А Лисиця з печі як закричить:
- Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по закутках!
Ведмідь злякався і втік. Йде знову Зайчик, йому назустріч Бик:
- Про що, зайчик, плачеш?
- Як же мені не плакати? Була у мене хатинка луб'яна, а у лисиці - крижана. Прийшла весна, у лисиці хатинка розтанула і вона мене з моєї ж хатинки і вигнала.
- Я тобі, косою, допоможу! Підемо, я її вижену!
- Ні, бик, не виженеш! Собака - не вигнали, ведмідь - не вигнав і тобі не вигнати хитру лисицю!
Підійшли вони до ізбёнке, Бик як закричить:
- Іди, Лиса, геть!
А Лисиця на печі лежить і кричить:
- Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по закутках!
Бик злякався і втік.
Йде зайчик далі по доріжці, плаче. Eму назустріч півень з косою:
- Кукуріку! O ніж, зайчик, плачеш?
- Як же мені не плакати? Була у мене хатинка луб'яна, а у лисиці - крижана. Прийшла весна, у лисиці хатинка розтанула. Так вона мене з моєї ж хатинки і вигнала.
- Підемо, зайчик, я тобі допоможу, лисицю вижену!
- Ні, півень, не зарадиш! Собака гнав - не вигнав, ведмідь гнав - не прогнав, бик гнав - не вигнав!
Підійшли вони до ізбёнке, Півень лапами затупотів, крилами забив:
- Кукуріку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посікти! Піди, лисиця геть!
Лисиця почула, злякалася і каже:
- Одягаюсь ...
Півень знову:
- Кукуріку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посікти! Піди, лисиця, геть!
Злякалася лисиця і втекла, а півень з зайчиком стали жити-поживати і добра наживати.