Економіка в особах
Генрі Форд і продуктивність праці
Одним з найбільш чудових, хоча і неоднозначних винаходів людства в сфері спеціалізації і поділу праці з'явився кон- Вейер - могутній засіб підвищення продуктивності.
Його творцем був Генрі Форд (1863-1947) - батько масового ав- томобілестроенія, людина талановита і жорсткий. Ідея конвеєра ро- ділась у нього після того, як створена ним компанія з виробництва автомобілів (третя за рахунком, оскільки дві попередні розорилися через брак у нього досвіду організації виробництва) перестала довідкою ляться із замовленнями, які за один рік збільшилися вдвічі.
І тоді навесні 1913 року в цеху по збірці магнето (основного елементом та по збірці запалювання) Форд запустив перший в світі конвеєр. Рань- ше складальник магнето працював за столом, на якому у нього був повний набір деталей для цього пристрою: магнітів, болтів і клем. Умілий складальник за зміну (9 год.) Збирав близько 40 магнето.
За новою системою, кожен збирач повинен був виконувати лише одну або дві операції (т. Е. Спеціалізувався в ще більшій мірі, ніж раніше, коли він умів виконувати всі операції по збірці магнето), преж- де ніж заготівля магнето переходила в руки його сусіда .
Це дозволило скоротити час на складання одного магнето приблизно з 20 хв. до 13 хв. 10 сек. А коли Форд додумався замінити колишній низ- кий стіл для збірки на підняту вище рухому стрічку, яка сама задавала темп роботи, час збирання скоротилося до 5 хв. Легко подсчі- тать, що продуктивність праці при цьому зросла в 4 рази!
Коли ж принцип конвеєрного складання був впроваджений Фордом у всіх цехах, час на складання ходової частини автомобіля зменшилася з 12,5 год. До 93 хв. т. е. продуктивність праці зросла в 8,1 рази. Це забезпе печіло зростання продуктивності праці і всього заводу Форда в цілому. Коли в 1914 р випуск машин тут збільшився в два рази, число ра- цівників вдалося зберегти незмінним. Тим часом таке ж увеличе- ня випуску в попередні роки вимагало від Форда і дворазового уве- личен числа найманих працівників.
Цей видатний результат перетворив компанію Форда в крупней- шую автомобільну фірму США і назавжди вписав його ім'я в історію людства як одного з тих, чия винахідливість дала можли- ність людям знайти новий спосіб підвищення рівня добробуту.
Таке збільшення продуктивності праці дозволило Форду випус- кати свої машини з куди меншими витратами, ніж у конкурентів, про- давати їх дешевше і захопити ринок. У цих умовах конкурентам не залишалося нічого іншого, як теж впроваджувати конвеєр на своїх підпри- ятіях.
22 РОЗДІЛ I. Мікроекономіка
Саме завдяки спеціалізації праці і зростання на цій основі його продуктивності люди вперше зіткнулися з можливістю і ви- придатності переходу від випадкового і нерегулярного обміну існуючими благами до постійної торгівлі ними. Адже людина може задовольнити свої потреби в благах тільки двома мирними способами:
1) виготовити все, що йому потрібно, самостійно (такий спосіб орга- нізації життя зазвичай називають натуральним господарством або само- забезпеченням);
2) частину благ виготовити самостійно, а решта обміняти у дру- гих на ті блага, які він створив власною працею.
Поступово люди переконалися в перевазі другого спосо- ба. Причина проста: зростання продуктивності на основі спеціалізації дозволяє збільшити обсяг вироблених благ. Якщо використовувати до- полнительную вироблені одними блага для обміну на блага, виготов- ленні іншими, то в результаті можна отримати в своє розпоряд- ня більший обсяг різноманітних благ в порівнянні з їх самостоя- тельним виготовленням.
Усвідомлення цього факту спонукало людей не займатися обміном від випадку до випадку, а зробити його основою свого життя. Іншими словами, люди виявили, що кращий результат приносять перетворення создан- них ними благ в товари і послуги і використання їх для регулярного про- міна.
Товар - матеріальний предмет, корисний людям і тому цінується ними як благо.
Послуга - нематеріальне благо, що має форму корисною людям діяльності.
Ось чому якщо хтось здатний виготовляти певний вид благ краще за інших (з абсолютно або відносно меншими витратами ресурсів або з кращими властивостями), то йому вигідно тільки цим і за- прийматися. Всі інші блага можна отримати за допомогою обміну.
Уміння обмінюватися благами - унікальна особливість людей, що відрізняє їх від інших мешканців Землі в не меншій мірі, ніж прямоходіння або здатність мислити. Великий шотландський еконо мист Адам Сміт (1723-1790) дотепно помітив: «Нікому ніколи не доводилося бачити, щоб собака свідомо змінювалася кісткою з дру- гой собакою. »
Саме регулярний обмін товарами і послугами лежить в основі важ- дальшої сфери діяльності людей - торгівлі, т. Е. Обміну благами в формі купівлі-продажу товарів і послуг за гроші. Торгівля з'єднує
Глава 1. Основні питання економіки
РОЗДІЛ I. Мікроекономіка
Мал. 1.4. Співвідношення в темпах зростання економік країн Південно-Східної Азії і США в другій половині XX ст. 1 - Гонконг; 2 - Південна Корея; 3 - Індія; 4 - Індонезія; 5 - Таїланд; 6 - Тайвань; 7 - Сінгапур; 8 - Малайзія; 9 - Японія; 10 - США
Інший приклад дає Росія. Її природні багатства були величезні. Їх раціональне використання могло зробити наш народ одним з са- мих заможних в світі. Але незважаючи на те що більшу частину XX в. Росія, перебуваючи під пануванням планово-командної системи, траті- ла свої природні багатства у величезних масштабах, це не обеспечи- ло нашим громадянам високого рівня добробуту.
Так, за недавніми оцінками експертів ООН, Росія перебуває сей- годину за рівнем багатства лише на 53-му місці в світі. Відзначимо, що цей рівень багатства був визначений з урахуванням:
1) природних ресурсів країни;
2) ступеня освіченості нації;
3) досягнутого масштабу виробництва економічних благ. Оскільки наші природні ресурси неухильно зменшуються, то удер-
тулитися на цьому малопочесне місці, не кажучи вже про те, щоб під- няться вище, Росія зможе, тільки збільшивши масштаби виробництва корисних людям економічних благ і зберігши ступінь образованно- сти своїх громадян.
Вирішити це завдання можна єдиним способом - опанувати спокуса- ством раціональної організації економічної діяльності. Імен- але завдяки такому мистецтву досягнутий високий рівень благососто- яния громадян розвинених країн світу - навіть тих, які обділені при- рідними багатствами.
Сьогодні росіяни - жителі країни з величезними нафтогазовими родовищами і всесвітньо відомими чорноземними грунтами - можуть лише мріяти про такий рівень добробуту, який суті- ет, скажімо, в Голландії. Тим часом це країна з прохолодним кліма-
Глава 1. Основні питання економіки
тому, що не має родовищ багатьох корисних копалин і від- воевивающая землі для фермерів у моря (майже половина території цієї країни лежить нижче рівня моря і захищена від затоплення лише дамбами). Зате голландці додали до свого працьовитості прекрасне володіння сучасними методами організації економічного життя,
і саме це забезпечує їм високу якість життя.
§ 3. Обмеженість економічних ресурсів
і породжувані нею проблеми
Першим завданням господарської діяльності (економіки) було удов- летвореніе основних (біологічних) потреб. Саме вони є ос нової формування конкретних потреб людей (необхідність вгамувати голод породжує потребу в певних видах їжі). Як вид- але на рис. 1.5, до числа основних відносяться потреби людей:
• в лікуванні при захворюваннях.
Мал. 1.5. Основні життєві потреби людей
28 РОЗДІЛ I. Мікроекономіка
Зрозуміло, що ці потреби відображають умови простого вижіва- ня людей. Втім, забезпечення навіть цих умов утворює завдання неймовірної складності. Вирішити її повністю людство не смог- ло навіть до кінця XX в. - до сих пір на Землі мільйони людей голоду- ють, позбавлені даху над головою і елементарного медичного обслуговування.
Однак в дійсності перед господарським механізмом нашої цивілізації стоїть ще складніше завдання, і ось чому: коло по- потреб людей значно ширший, ніж набір фізіологічних умов су- ществованія. Їм здавна хотілося комфорту, розваг, подорожування ствий і багато чого ще. Як писав російський поет XVIII в. Михайло Мат веевіч Хераськов:
«Бажань ніколи своїх НЕ стримують; Маючи що-небудь, ми кращого бажаємо ».
Але для задоволення всіх цих потреб потрібно набагато біль-ше ресурсів, ніж завжди було доступно людству.
Людство зіткнулося з такою обмеженістю ще на зорі своєї історії, коли єдиним необхідним людям фактором производ- ства була земля, т. Е. Ресурси самої природи, оскільки саме її плоди були для наших далеких предків єдиним доступним видом благ.
Виникнення розриву між матеріальними бажаннями людей і можливостями їх задоволення умовно зображено на рис. 1.6. Тут полого піднімається лінія - ресурси природи, доступні челове- кість. Їх збільшення відбувається перш за все за рахунок розробки міс-торожденій корисних копалин, будівництва гідроелектростанцій, освоєння цілинних земель і т. Д. Лінія, круто піднімається вгору, - людські потреби. Як неважко помітити, перший період роз- витку людства проходив в умовах, коли потенційні можли- ності природи прогодувати нечисленний рід людський превосхо- дили його потреби. Але з часом завдяки зростанню чисельності лю- дей і наростання масштабів їх потреб людство виявилося в принципово новій ситуації (зона з написом «Дефіцит»).
11-16 тисяч років тому, як стверджують археологи, людство впер ші зіткнулося із загрозою вимирання через брак їжі для возрос- ших за чисельністю людських племен, і врятуватися йому вдалося тільки за рахунок винаходу землеробства.
З тих пір потреби людей і чисельність населення планети про- довжують постійно зростати. Хоча людство за минулі тися- чі років навчилося використовувати для отримання життєвих благ не толь до ресурси природи, а й інші чинники виробництва (праця і капи- тал), приріст їх обсягу все одно відстає від зростання потреб людей.
Обсяг ресурс; ів природи
Мал. 1.6. Причини виникнення економічної обмеженості природних ресурсів
Саме це є головною економічною проблемою, яка визначає все життя суспільства і знаходиться в центрі уваги економічної науки. Проблема полягає в обмеженості факторів виробництва і вироблених з їх допомогою благ щодо потреб-ностей людей.
Обмеженість - явище комплексне. За винятком неболь- шого числа благ - повітря, дощу, сонячного тепла, всі інші сред- ства задоволення людських потреб є тільки в огра- ніченний обсязі. Важливо підкреслити, що ми говоримо про ограніченно- сти саме в економічному, а не в чисто фізичному сенсі.
Дійсно, якщо ми знаємо, що в надрах Землі є 128,6 млрд т нафти, то це - інформація про фізичну обмеженість даного ресурсу. Але якби нафта не використовувалася людьми, то ця физичес- кая обмеження не становила б економічної проблеми. Однак люди активно використовують нафту, і якби вона була у всіх країн світу і була настільки ж доступна, як повітря або сонячне світло, то мас- штаби її споживання були б куди більше, ніж можливо забезпечити сьогодні. Зараз же нафту дістається тільки тим, хто здатний оплатити витрати на її видобуток і транспортування.
Отже, економічну проблему утворює не фізична обмеженість ресурсу, а саме можливість отримати його лише пу- тим витрати інших ресурсів.
30 РОЗДІЛ I. Мікроекономіка
Для прикладу повернемося до вже згаданої нафти. Щоб добути її додатковий обсяг з надр Землі, необхідно витратити масу дру- гих обмежених ресурсів: електроенергію на буріння свердловин або викачування нафти з глибин родовища, праця нафтовиків, метал (з якого виготовляють нафтове обладнання і труби нафтопро- водів) і т. Д.
Таким чином, господарська діяльність людства неяк- до нагадує вічне перекроювання охрімової свити - щоб задовольнити одну потребу, доводиться вилучати ресурси з сфе- ри задоволення інших. Звичайно, зростання можливостей людства
і обсягу використовуваних їм ресурсів дозволяє постійно збільшувати розмір цього «каптана», і людство відчуває себе в ньому все краще
і краще. Але проблема розподілу обмежених ресурсів між сферами використання (сферами створення різних благ), соперні- чающие за право їх отримання, залишається як і раніше на порядку денному.
Чому економічні ресурси (фактори виробництва) завжди від- носительно обмежені?
Обмеженість - недостатність обсягу наявних ресурсів всіх видів для виробництва того обсягу благ, який люди хотіли б отримати.
Обмеженість праці пов'язана з тим, що число працездатних жи телей будь-якої країни суворо фіксоване в будь-який момент часу. Кро ме того, за своїми фізичними і розумовими здібностями, імеющім- ся навичкам лише частина громадян придатна для виконання конкретних видів робіт. Ці обмеження можна послабити, наприклад, за рахунок при- ошення робітників з-за кордону (так в 60-70-х роках надходили багато країн Європи, наймаючи робітників в слаборозвинених країнах) або пере- навчання та підготовки працівників за найбільш дефіцитними специаль- ності . Але на все це потрібен час, а моментального розширення ра- мок робочої сили домогтися неможливо.
Обмеженість землі (природних ресурсів) визначається географією країни і наявністю в її надрах родовищ корисних копалин. Міру цієї обмеженості можна трохи знизити перетворенням раніше безплідних грунтів в сільськогосподарські угіддя або, скажімо, організацією видобутку нафти з дна моря. Але і на це потрібен час. Кро ме того, навіть найбільші витрати на розвідку корисних копалин не гарантують їх виявлення, якщо природа поскупилася на такий подарунок даній країні.
Обмеженість капіталу визначається попереднім розвитком стра- ни, тим, який виробничий потенціал вона встигла накопичити. цю