Синдром роздратованого кишечника (СРК) - це комплекс функціональних розладів травлення в кишечнику, не пов'язаних з органічним ураженням самого кишечника, які тривають понад три місяці. Вважається, що у людини синдром роздратованого кишечника, якщо його протягом зазначеного часу турбують:
болю і відчуття дискомфорту в животі (зазвичай дедалі менші після походу в туалет);
метеоризм, бурчання;
відчуття неповного випорожнення кишечника або імперативні (невідкладні) позиви на дефекацію;
порушення стільця (запори, проноси або чергування проносів з закрепами).
У всьому світі на цю недугу, за різними даними, страждає від 15% до 30% населення. Правда, тільки третина з них звертається за допомогою до лікарів. У жінок синдром роздратованого кишечника зустрічається в 2-4раза частіше, ніж у чоловіків. Пік захворюваності припадає на молодий працездатний вік - 25-40 років, а в осіб старше 60 синдром роздратованого кишечника практично не зустрічається.
Причини синдрому роздратованого кишечника
Порушення роботи кишечника пояснюються особливостями організму хворого. Як правило, на це захворювання страждають люди емоційні, з нестійкою психікою, схильні до стресів. Також має значення:
порушення звичного режиму і характеру харчування;
недолік клітковини в їжі;
малорухливий спосіб життя;
гінекологічні захворювання (можуть викликати рефлекторне порушення роботи кишечника);
гормональні порушення - клімакс, передменструальний синдром, ожиріння, гіпотиреоз, цукровий діабет та ін .;
перенесені гострі кишкові інфекції з подальшим дисбактеріозом.
Під впливом перерахованих вище факторів відбувається зміна чутливості рецепторів у стінці кишечника, в зв'язку з чим і відбувається порушення його роботи. Причина болю - спазми кишечника або надмірне газоутворення з перерастяжением його стінок.
Здогадатися про наявний синдром роздратованого кишечника можна за такими ознаками:
біль в животі навколо пупка або внизу живота після їжі, зазвичай вона зникає після дефекації або відходження газів;
пронос після їжі, зазвичай вранці і в першій половині дня;
запори;
метеоризм;
відчуття неповного випорожнення кишечника після відвідин убиральні;
іноді - відрижка повітрям, нудота, відчуття тяжкості і переповнення в шлунку.
Характерно те, що всі ці неприємні симптоми виникають від хвилювання або після нього, в результаті тривалого фізичного і нервового напруження. Нерідко кишкових розладів супроводжує головний біль, відчуття клубка в горлі, безсоння, відчуття нестачі повітря, прискорене сечовипускання, шум у вухах, відчуття слабкості, сухість у роті.
Санаторно-курортне лікування показано хворим із захворюваннями кишечника в стадії стійкої клінічної ремісії.
Крім загальних протипоказань, санаторно-курортне лікування не рекомендовано при хронічній дизентерії, неспецифічний виразковий коліт, поліпоз кишечника, паразитарних формах хронічного коліту.
Основним лікувальним фактором в санаторії є вживання мінеральних вод. Так, наприклад, при проносах показані мінеральні води з малою мінералізацією ( «Єсентуки» № 4, «Смирновская», «Славяновская»). Мінеральну воду підігрівають до температури 40-45 ºС і тим самим дегазируют. Кількість вживаної води розраховується залежно від маси тіла (3-4 мл на 1 кг ваги).
А ось при патологічних змінах в товстому кишечнику показані води високої мінералізації ( «Єсентуки» № 17, «Баталінская», «Моршин» кімнатної температури по 100 мл 3 рази на день). Пити воду рекомендується швидко, щоб вона не встигла дегазувати.
У санаторіях проводяться кишкові промивання мінеральною водою. Такі процедури показані пацієнтам, що страждають запором. Кишкові промивання сприяють виведенню шлаків, токсинів, усувають кишковий стаз. Після такої процедури відновлюється нормальна моторика кишечника, усуваються запори. Завдяки тому що вимиваються калові камені, поліпшується трофіка кишечника, збільшується засвоєння поживних речовин і вітамінів. Перед початком промивання кишечника мінеральними водами пацієнту необхідно проконсультуватися з лікарем санаторію. У деяких клінічних ситуаціях подібні процедури протипоказані. Не можна призначати промивання кишечника при неспецифічний виразковий коліт, поліпоз кишечника, геморої, серцево-судинної недостатності.
При хронічному невиразкового коліті в санаторіях проводяться і сифонні промивання кишечника. Лікар процедурного кабінету підбирає температуру мінеральної води для мікроклізми в залежності від особливостей моторики кишечника хворого. Якщо пацієнт страждає запорами, то використовується тепла мінеральна вода, яка сприяє розслабленню кишкової стінки. У разі проносів показано застосування холодної мінеральної води, яка викликає посилення перистальтики кишечника.
Санаторно-курортне лікування включає в себе цілий комплекс оздоровчих заходів. Обов'язковим компонентом відновного курсу є призначення тієї чи іншої дієти. Досвідчені лікарі підбирають кожному пацієнту лікувальну дієту індивідуально.
При цьому враховується безліч факторів: характер стільця, наявність або відсутність синдрому порушеного всмоктування, порушення моторики, наявність ферментопатий. Протягом всього часу перебування в санаторії вправні кухарі готуватимуть не тільки корисну, але й смачну їжу, так що пацієнтові буде легко дотримуватися необхідну дієту.
В процесі санаторно-курортного лікування широко застосовується і фітотерапія. Цілющі трави збираються в екологічно чистих околицях санаторію. Майже в кожному з спеціалізованих гастроентерологічних санаторіїв є лікарі-гомеопати, які зможуть підібрати для хворого відповідний лікувальний збір трав. При запорах призначають настої і відвари з ламінарії, сени, алое, материнки, крушини, лопуха, меліси, ревеню, солодки, кропу, фенхеля. При атонії кишечника ефективні кора жостеру, корінь алтея, насіння льону. При проносах лікарі підберуть збори з деревієм, корою дуба, березою, чорницею. Закріплює властивістю володіють і звіробій, черемха, календула, перстач, чорна смородина, кровохлебка. При метеоризмі призначаються настій і відвар ромашки, м'яти, календули, шавлії, а також соки граната, шипшини і суниці.
Одним з основоположних і в той же час доступних методів відновного лікування в санаторії є лікувальна фізкультура. Всім нам відомо, що розумні фізичні навантаження зміцнюють здоров'я. Під впливом фізичних вправ активізуються всі захисні системи, підвищується імунітет, що, звичайно, сприятливо позначається на стані здоров'я. І найголовніше, фізична активність сприяє зміцненню нервової системи. Так, вченими доведено, що найчастіше причиною проносів або запорів є не патологія кишечника, а розлад нервової регуляції. У таких випадках лікувальна гімнастика стає просто незамінною в боротьбі з недугою. Крім впливу на нервову систему, фізичні вправи поліпшують і діяльність серцево-судинної системи. Це, в свою чергу, покращує кровопостачання в органах травлення. Активація циркуляції крові в судинах черевної порожнини призводить до посилення обміну речовин, збільшення припливу до хворих органів поживних речовин і кисню, які просто життєво необхідні для одужання. Крім того, спортивні вправи зміцнюють м'язи черевного преса, підсилюють перистальтику кишечника, що веде до нормалізації стільця і може служити профілактикою запорів. Фізичні заняття покращують діафрагмальне дихання, що також веде до активації роботи ледачого кишечника.
Діафрагма - це дихальний м'яз, що знаходиться всередині живота, на кордоні черевної та грудної порожнин. Якщо робити глибокі вдихи, то цей м'яз включається в роботу і стимулює скорочення стінок кишечника, що сприяє просуванню калових мас.
В процесі санаторно-курортного лікування важливу роль приділяють психологічній реабілітації хворих. Особливо потребують цього пацієнти з синдромом подразненого кишечника, запорами, синдромоммальабсорбції (порушення всмоктування). У цій групі хворих відзначаються тривожні розлади, неврози нав'язливих станів, іпохондричні порушення. В кожному санаторії є фахівці з медичної психології, лікарі-психотерапевти. З метою психологічної реабілітації використовують гіпноз, аутогенне тренування, суггестивную терапію.
В умовах санаторію можна пройти курс необхідних фізіопроцедур. Залежно від виду захворювання, типу моторики кишечника, віку, статі підбирається індивідуальний курс фізіотерапії. При хронічних запорах показані ультрафіолетове опромінення, гальванічний струм, мікрохвильова терапія, масаж живота. Для активації перистальтики кишечника і усунення застійних явищ у багатьох санаторіях застосовуються такі сучасні і ефективні методики, як рефлексотерапія, електропунктура, лазерне вплив на біологічно активні точки, електросон.
У разі гіпермоторікі кишечника хворим призначаються електрофорез зі спазмолітиками, ультрафіолетове опромінення, діатермія, діадинамотерапія, парафіно-озокеритові або грязьові аплікації. При гіпомоторіке використовуються прохолодні водні процедури, контрастні ванни, підводний душ-масаж, електрофорез з хлористим кальцієм, душ Шарко.
Якщо у пацієнта спостерігаються хронічні проноси зі спастичними явищами і болями, то призначаються зігріваючі компреси, парафінові або озокеритові аплікації, електрофорез зі спазмолітиками, індуктотермія.
У санаторії "Городецький" пацієнтам надається можливість пройти курс грязелікування. Перед початком грязелікування пацієнта направляють на консультацію до санаторного лікаря-фізіотерапевта. Лікування за допомогою бруду показано при запальних захворюваннях кишечника, помірно вираженому больовому синдромі, спаечном процесі в черевній порожнині. Бруд застосовується у вигляді аплікацій на область живота, а також ректальних тампонів. При цьому бруд нагрівається до температури 42-44 ºС. Гаряча бруд сприяє нормалізації моторики та перистальтики кишечника, стимулює обмінні процеси, покращує кровопостачання кишечника. Після проходження курсу грязелікування зменшуються запальні явища в кишечнику, поліпшується всмоктування поживних речовин.