Розгляд даного питання ми почнемо з дуже важливою фрази, яка, на перший погляд, може здатися парадоксальною, якщо не виключним видом-ве:
Вся історія людського суспільства, а також його сучасне з-стояння так чи інакше пов'язані з бізнесом.
При всьому різноманітті видів і напрямків діяльності людей - від проникнення в космічний-ські дали, в таємниці плазмової реакції і будови клітини до створення шедеврів образотворчого ис-кусства - загальною властивістю цієї діяльності є-ється бізнес. Інакше кажучи, якого б справі ні отда-вався наділений свідомістю людей, вільно чи мимоволі він займається при цьому своїм бізнесом.
Щоб зрозуміти, чому відбувається саме так, і чому популярне і ши-роко представлене в повсякденному побуті безлічі людей слово «бізнес» відображає настільки серйозна ознака життєдіяльності кожної людини, треба звернутися до різних теоретичних тлумачень і визначень бізнесу.
Мал. 1.2.1. Три концепції бізнесу
Умовно всі вони можуть бути об'єднані в три основні концепції: позитив-ву, критичну, прагматичну.
Під «концепцією» тут і далі розуміється система стійких, логи-но взаємопов'язаних теоретичних поглядів на ті чи інші об'єктивні явища, а також випливають з даних поглядів положення, висновки і ка-Тегор, за допомогою яких ці явища описуються в наукових дослі-нях, розробках, виступах і публікаціях.
У підставі критичної концепції бізнесу лежить ряд положень, про які необхідно сказати окремо. По-перше, критична концепція біз-неса відносить розглядається явище виключно до ринкової економі-ці. У багатовіковій історії людського суспільства виділяються три періоди розвитку економіки - дориночний, ринковий і послериночний, і бізнес-нес визначається як атрибут лише ринкового періоду розвитку економіки. З такого розуміння випливає, що бізнес - це явище, обмежене в часі; ні в минулому ис-торії людства ( «до ринку»), ні в майбутньому ( «після ринку»), вияв-жити ознаки бізнесу не представляється можливим.
По-друге, критична концепція бізнесу визначає дане явище як одну з багатьох різновидів людської діяльності. У повседнев-ної життя бізнес, сусід-ствует з діями людей, які ні за яких обставин не можуть розцінюватися як бізнесу. Зі сфери бізнесу виключаються найману працю у всіх його формах, діяльність некорумпованих державним-них службовців, будь-які види творчої діяльності (наука, література, культура, мистецтво), а також охорону здоров'я, освіту, громадська та релігійна діяльність.
Критерієм розмежування бізнесу і «Небізнес» виступає одержання прибутку і пов'язані з цим корисливі мотиви в діях людей. Бізнес, спрямований виключно на отримання прибутку, а «небізнес», як правило, на отримання прибутку не націлений. В процесі діяльності людей у сфері «Небізнес» прибуток часом може, звичайно, виникати, але вона завжди викорис-зуется не в корисливих цілях, а для розвитку перерахованих вище видів діяльності на благо всього суспільства.
Заради доходу, прибутку, або, образно кажучи, «наживи» бізнесмен готовий ис-користувати будь-які прийоми поведінки. Погоня за прибутком означає нав'язуючи-ня власних інтересів іншим людям, за гаманцями яких, звідки, соб-ственно кажучи, і вибивати цей прибуток, йде справжнє полювання. Витягти-ня прибутку однією групою людей перетворює іншу групу людей в фінан-вих донорів. Такими фінансовими донорами бізнесменів виявляються і рядо-ші споживачі товарів і послуг, в ціни яких закладається прибуток, і про-Мануте вкладники комерційних банків, і акціонери різних фінансових пірамід, і наймані працівники, котрі піддаються експлуатації з боку рабо-тодателей-бізнесменів, і просто жертви різноманітного криміналітету.
У недавньому минулому такий підхід поділяли багато людей, і він складу-вав основу прийнятих в суспільстві моральних норм.
Вважалося, наприклад, само собою зрозуміле-ся, що чесна людина повинен бути стурбований не збільшенням особистих доходів і не отриманням прибутку, а виключно духовним збагаченням в поєднанні з принесенням себе в жертву заради благополуччя інших і побудувати-ення майбутнього. Навпаки, прагнення до особистого багатства в результаті збільшення прибутку від заняття бізнесом розцінювалося як антіобществен-ве за своєю суттю.
Критична концепція бізнесу була покладена в основу офіційної радянської ідеології, яка домінувала в нашій країні не-скільки десятиліть. В рамках саме цієї ідеології отримало найбільш широке поширення уявлення про те, що ринкова економіка і пов'язаний з нею бізнес не мають перспектив розвитку, а наявність самих названих явищ свідчить про панування «чистогану» в країнах з ринково орієнтованою економікою і про перетворення в цих країнах де -него з мірила вартості товарів в еквівалент розуму, честі і совісті людей. З бізнесом пов'язувалися антагоністичні (нерозв'язні) класові суперечності між роботодавцями-бізнесменами (так званими ка-піталістамі) і найманими працівниками ( «пролетаріатом»), неминучі і постійні конфлікти між конкурентами, що тягнуть за собою зруйнував-тільні наслідки для економіки, прояви імперіалізму в еконо -міке і політиці ринково орієнтованих держав.
Дуже популярною і часто використовуваної для характеристики мотивів і способів поведінки бізнесменів-капітал ревний була цитата з «Капіталу» Карла Маркса: «Капітал боїться відсутності прибутку або занадто маленькою прибутку, як природа боїться порожнечі. Але раз є в наявності достатня прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 відсотків, і капітал со-Глас на будь-яке застосування, при 20 відсотках він стає жвавим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він нехтує всіма людськими законами, при 300 відсотках немає такого преступ-лення, на яке він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці ».
Так, заняття практично будь-якими видами приватного підприємництва розглянув-ва у виробництві і торгівлі, виконання будівельних і інших робіт, ви-дачі позичок розглядалося як кримінально каране діяння. У що діяв кілька десятиліть, аж до початку 90-х років минулого століття Уго-ловного кодексі країни передбачалися суворі міри покарання - від тю-ремені висновку до смертної кари - за операції з іноземною валю-тою, спекуляцію та комерційне посередництво.
В цілому, підсумовуючи різні відтінки критичних оцінок бізнесу і бізнесменів, можна виділити наступні складові критичної кон-цепції бізнесу:
1) бізнес націлений на нав'язування частиною людей (бізнесменів) своїх ко-ристних інтересів іншим людям;
2) бізнес - це гранично суперечливе явище, здатне породити і породжує різноманітні конфлікти в суспільстві;
3) бізнес - це небажаний компонент життя людей в цілому, пітний-ціальний розсадник криміногенних процесів;
4) бізнес - історично-минуще явище, яке в перспективі має поступитися місцем іншим, несуперечливим і безконфліктним формам розвитку економіки.
Мал. 1.2.2. Критична концепція бізнесу
Повною протилежністю критичної концепції бізнесу є позитивна кон-цепция бізнесу. Її суть полягає в тому, що бізнес-нес розуміється і оцінюється як суспільно-корисна діяльність людей, що здійснюється в порядку особистої ініціативи, метою якої є виробництво товарів і послуг для дру-гих людей.
Такий підхід вельми популярний в середовищі пре-подавача багатьох американських університетів.
Згідно позитивної концепції, бізнес тра-ктуется як діяльність людей з обслуговування один одного, а також їх со-вместно діяльність, націлена на благо суспільства. Він підпорядкований всеоб-щим інтересам і, по суті, постає як явище, несуперечливе в сво-їй основі. Саме тому бізнес виявляється типовою рисою життя людей, продуктом усвідомленого вибору людей, «центральною магістраллю со-ціально-економічної системи». І оскільки в системі бізнесу отсутст-вуют серйозні протиріччя, немає ніякої необхідності думати про огра-ніченний бізнесу за видами діяльності і в історичному часі. Ні, стало бути, потреби ні в пошуку альтернатив бізнесу, ні в побудові когось муністіческого суспільства.
Позитивна концепція бізнесу абсолютизує поклади тільні боку явища, що визначається як «бізнес». Дан-ва концепція в різні часи лежала в основі багатьох уявлень і теорій, що зображали життя людей в усло-віях ринкової економіки ідилічно, у відриві від будь-яких протиріч. Такими були, наприклад, мали широке поширення в минулому столітті ненаукові теорії «Товариства загального добробуту», «Держави загального благоденства», прихильники яких намагалися пояснити процеси, від-ходять в ринковій економіці, як повністю безконфліктні або мало-конфліктні.
Мал. 1.2.3. Позитивна концепція бізнесу
Розходячись в головному - в оцінці діючої системи економіки, критична і позитивна концепції бізнесу стають схожими один па одного в конструюванні якоїсь ідеальної моделі економіки. Тільки в одному випадку, в рамках позитивної концепції бізнесу, ця мо-дель співвідноситься з діючою системою, а в іншому випадку, в рамках критичної концепції бізнесу, вона поширюється на подальшу систему.