Компенсацією при перекладі слід вважати заміну непередаваного елемента ІМ будь-яким іншим засобом, який передає ту ж саму інформацію, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі. Ось приклад компенсації при перекладі з англійської мови на російську:
"Why do not you write a good thrilling detective story?" She asked. "Me?" Exclaimed Mrs Albert Forrester ...
- А чому б вам не написати детективний роман, такий, щоб дух захоплювало? - Чого? - вигукнула місіс Форрестер ...
Тут в оригіналі місіс Форрестер вживає в еліптичному реченні форму так званого об'єктного відмінка займенника me замість I, що багато хто вважає граматичної недбалістю (до речі кажучи, без достатніх підстав, бо форма ті в таких випадках давно вже стала нормою в розмовно-літературній мові). Оскільки в російській мові в системі особистих займенників нічого подібного немає, перекладачка М. Лорие визнала за необхідне вдатися до компенсації, вживши просторечно-фамільярно форму чого замість літературного що, т. Е. Замінивши особовий займенник на запитальне і тим самим передаючи ту ж інформацію що і в оригіналі, хоча і іншими засобами.
You could tell he was very ashamed of his parents and all, because they said 'he do not' and 'she do not' and stuff like that.
Відразу було видно, що він соромиться своїх батьків, тому що вони говорили «хочут» і «хочете», і все в такому роді.
Як видно з прикладів, компенсація використовується особливо часто там, де необхідно передати чисто внутрилингвистическими значення, що характеризують ті чи інші мовні особливості оригіналу - діалектального забарвлення, неправильності або індивідуальні особливості мови, каламбури, гру слів та ін. А також коли не завжди можна знайти пряме і безпосереднє відповідність тієї чи іншої одиниці ВМ в системі мови.
Прийоми цілісного перетворення і компенсації чітко ілюструють, що еквівалентність перекладу забезпечується на рівні не окремих елементів тексту (зокрема слів), а всього тексту, що в цілому. Інакше кажучи, існують неперекладні зокрема, але немає неперекладних текстів.
Всякі лексичні трансформації вимагають від перекладача почуття міри і досконального знання тексту, що перекладається пов'язаної з ним обстановкою.
Таким чином, наявність великої кількості слів широкого, абстрактного значення в англійській мові, відмінності в значеннях слів, стислість вираження, можлива в англійській мові завдяки наявності цілого ряду граматичних структур і форм, вимагає при перекладі введення додаткових слів і навіть пропозицій. Однак деякі відмінності в звичному вживанні (узусі) викликають опущення окремих елементів англійського речення при перекладі на російську мову. Все це пояснює широке використання лексичних трансформацій при перекладі.