Наречений для Снігуроньки, або Відбий мене в Дзеркалі.
Зі світу Сніжного в світ Вогненний. Та ще в школу до демонів, в якій за діточками ніхто не доглядає. Повна свобода і ніякої відповідальності. Вона змінить правила - більше в цій школі ніхто не помре. Заміж за демона? А якщо серце належить сніговій принцу? Вона обов'язково в усьому розбереться. Адже їй допомагає давня.
Наталія Романова # Xe5cd;
Дякую вам за вашу думку про мою книгу. Ви зробите її популярнішим, якщо розповісте про неї вашим друзями в соц.сети. У цьому випадку ваше ім'я з'явиться в списку лайкнувшіх книгу. Дякуємо.
Глава 1. Не удавшееся побачення.
Відомий московський кутюр'є Влад Стеблов сидів в павільйоні в улюбленому кріслі, розгойдати до стану «ще-трохи-і-ти-звалишся». Крісло жалібно й сумно поскрипувало, нагадуючи про те, що пора б зайнятися придбанням нового студійного обладнання. Відкинувши цю невчасно прийшла в голову думка, він знову заглибився у вивчення досьє моделі, яку йому запропонували буквально вчора.
Зйомки кліпу з показом нової колекції погрожували зірватися через раптової відмови від роботи в проекті Вікі Суржина. Справа закінчилася б повним провалом, що не підсунь йому в самий пік істерики адміністратор Веруня кілька фотографій мало відомої молодої моделі Алли Порошенко.
З усіх знімків на нього дивилася красуня-альбіноска з трохи рудуватим бровами і віями, і таким же волоссям нижче плечей, зачесаним назад. Прозора бліда шкіра майже світилась в променях софітів. Витончена і крихка, вона, здавалося, недавно перенесла важку хворобу. У той же час, відчувалася в ній прихована і скручена до межі пружина. Саме спіймана фотографом стан стриманого напруги і змусило його погодитися на заміну.
Вчора, на першому прогоні, він з подивом помітив, що дівчина абсолютно не сприйнятлива до низької температури. За сценарієм їй належало пройти по подіуму босоніж рівно п'ятнадцять разів. Саме стільки суконь необхідно було продемонструвати для зйомки. Причому, кілька з них доводилося показувати двічі. Оператору потрібно зняти модель з різних ракурсів.
Дивна дівчина. Хоча, яка йому різниця. Можливо вона «морж» або. Снігуронька. Вранці він жартома її так назвав, і до вечора інакше до неї вже ніхто не звертався.
Їй дивно йшла роль, запропонована режисером. Коли її тендітна фігурка під прозорою, розвівається в струменях повітря тканиною, зображувала боротьбу з стихією, здавалося, що саме це середовище для Снігуроньки і є сама що ні на є рідна і знайома. Вона ніби не долала бурю, а була її центром.
Сьогодні він бачив, як дівчина йшла зі зйомок, надівши легку куртку поверх тоненького сукні. Звернувши увагу на білі літні кросівки, він зіщулився від холоду. Сьогодні температура повітря в павільйоні впала майже до нульової. Що ж діється на вулиці?
Може бути у неї фінансові проблеми? Буває таке в житті, особливо у дівчаток з нестандартною зовнішністю. Довго не було роботи, кинув мужик. Та хіба мало що могло статися. Треба завтра запропонувати їй аванс.
А втім, навіщо чекати? Він посміхнувся. Думка йому здалася кумедною.
Відкривши холодильник, я зробила ревізію запасів. Ндааа, треба йти закуповуватися. Залишилося кілька коробок з соком, пара брикетів з морозивом і струганина з лосося.
Здобувши банку з соком і насипавши струганінкі в чашку, я сіла в улюблене крісло навпроти відчиненого вікна і дивилася на тихо падає сніг. Помедитувати хвилин п'ятнадцять, встала і, зітхнувши прикрила вікно. Якщо квартиру вистудити остаточно, перестають працювати прилади й замерзає вода.
Ці особливості свого організму я сприймала спокійно. Я - альбінос. З дитинства привчена любити холод, і тому влітку намагаюся виїхати на північ. Ховаю від сонця шкіру під шар крему, а очі під темні окуляри. На зиму повертаюся в Москву. І що? Я не одна така. У сусідів живе ще один альбінос, мій однокласник Геник. І він теж не любить літо. Нас можна було б назвати братом і сестрою. Але ми не родичі. І якби життя нас не пов'язала, то, швидше за все, обидва були б давно в різних кінцях світу. Як більшість нормальних однокласників.
Однак, дещо трапилося зі мною кілька років тому. Я опинилася в психіатричній клініці з діагнозом «повна амнезія з параноїдальним синдромом». За яких обставин я там опинилася, є загадкою для мене до цих пір. І якби Геник випадково не впізнав мене по телевізору, я б досі перебувала там, і навряд чи була осудна. Транквілізатори мені кололи сильні і багато.
Геник приїхав в клініку, поговорив з головним лікарем, і мене відпустили під його відповідальність додому. І сталося це виключно завдяки професії, обраної Геником для заробляння на життя. Геник був поліцейським.
Привізши мене додому, Геник довго втовкмачував мені, хто я і що повинна робити далі, щоб згадати все і не потрапити в клініку для божевільних повторно.
В клініку не хотілося, тому я все подальші чотири роки старанно слухалася Геника, намагаючись вписатися в життя.
До втрати пам'яті я працювала психологом в одній з клінік міста. У мене був диплом і значна картотека пацієнтів. Але, оскільки я не пам'ятала зовсім нічого, довелося від колишньої роботи відмовитися.
Геник порадив розмістити резюме на сайті моделей. Я їм підходила за всіма параметрами - досить висока, худа, з ідеальним кількістю сантиметрів в грудях, талії і стегнах.
Вийшовши з клініки, я була ще абсолютної альбіноской. Тобто мої брови, вії і волосся були ідеально білими. Тепер же волосся злегка поруділи. Можливо, на колір вплинули хімічні речовини, які в мене активно гарували в перебігу декількох місяців.
Ще однією проблемою була втрата артикуляції. Мені доводилося не тільки згадувати мову, а й вчитися говорити практично заново. Відновлювалася я досить швидко, однак, в мові все одно міцно оселився ледве вловимий акцент. І Геник цим мене постійно поддразнивал, хоча сам гаркавив будь здоров.