Карнавальний смехотлічен від сатиричного При карнавальному сміху народ не виключає себе з стає цілого світу Сатирик знає тільки заперечує сміх і ставить себе поза осміювали явле-ня, протиставляє себе йому Цим руйнується цілісність сме-хового аспекту світу, смішне (негативне) стає приватним явищем
Сарказм- гірка і отруйна іронія, висловлена з метою образити або заподіяти біль
Різноманіття відтінків сміху (карнавальний сміх, гумор, сатира, іронія, сарказм, жарт, насмішка, каламбур) відображає естетичне бо-гатство дійсності і духовного складу особистості. Кожен відтінок сміху багатий нюансами.
Міра смехаопределяется і естетичними властивостями предмета, і принципами художника, його естетичним ставленням до світу, і тради-ціями художньої культури народу.
Комічне завжди виступає в національно своєрідною і історія-но мінливою формі. Так, в XIX-XX ст. Фішер, Липпс, Фрейд відно-сят каламбур до нижчого сорту жарти. У Франції XVII-XVIII ст. - легкий, блискучий, безтурботний, веселий каламбур - вища форма дотепності, повно відповідна всьому укладу життя вищих шарів суспільства і високо цінуємо. Існує приказка: Людовик XV захотів випробувати дотепність одного придворного і сказав йому, що він, король, хоче бути сам сюжетом гостроти. У відповідь кавалер скаламбурив: «Le roi n'est pas sujet». По-французьки «sujet» одночасно означає «сюжет» і «підданий». Звідси гра слів: «Король не сюжет - король не під-даний». Таке французьке галантне дотепність. В кінці XVIII ст. Французька революція разом з королівським двором змела і галант-ний аристократичний каламбур. Панувати в області комізму став гротеск, зло жалівшій аристократію. Святині монархічної го-жавної були повалені і висміяна з висоти ідеалів свобо-ди, рівності і братерства. В середині XIX ст. стало ясно, що ці ідеали не здійснилися, цінності ж аристократичного минулого померк-ли безповоротно. Безвір'я і відсутність ясних ідеалів породили осо-бий рід дотепності - благг - нещадна глузування над тим, чому перш вклонялися їм дитя громадських розчарувань. Втрачені ілюзії стали звичайною історією, в сфері гумору це виразилося в безрадісному, затягнутому цинізмом сміху, для якого немає нічого недоторканного. Приклад благга: «Ця жінка як республіка: вона б-ла прекрасна за часів імперії».
Каламбур, гротеск, благг, гегг - історичні форми французького гумору, зумовлені історичними змінами життя нації. Ко-нечно, каламбур не зник з падінням аристократії. Йдеться лише про при-пріоритету різних форм комічного в різні епохи. національне своеоб-
разіе культури кожного народу живе і в одязі і в кухні і особливо в манері розуміти речі, виявляється і в формах комізму. У комічний-ському поєднуються національне і загальнолюдське (одні і ті ж явища висміюють різні народи).