Консультації експертів служби Правового консалтингу ГАРАНТ
Чи потрібно складати поряд з Актом про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд (форма N М-35), і прибутковий ордер (форма М-4)?
У зв'язку з цим оприбуткування і подальша реалізація матеріалів, які були отримані організацією при демонтажі основних засобів, оформляються первинними обліковими документами.
У бухгалтерському та податковому обліку первинним документом для оприбуткування МПЗ, отриманих в результаті ліквідації ОС, може бути акт про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі основного засобу (може бути прийнята за основу форма N М-35).
Відносно застосування прибуткового ордера в ситуації, що розглядається необхідно відзначити наступне.
На підставі прибуткового ордера або акта заповнюється картка обліку матеріалів (може бути прийнята за основу форма N М-17).
Статтею 41 НК Україна визначено, що доходом визнається економічна вигода в грошовій або натуральній формі, що враховується в разі можливості її оцінки й у тій мірі, в якій таку вигоду можна оцінити, і обумовлена, зокрема, відповідно до глави 25 НК РФ.
Згідно п. 1 ст. 248 НК Україна з метою обчислення податку на прибуток до доходів відносяться:
- доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) і майнових прав;
Доходом від реалізації визнаються виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних, виручка від реалізації майнових прав (п. 1 ст. 249 НК РФ).
Доходи, що не зазначені в ст. 249 НК РФ, з метою оподаткування прибутку, визнаються позареалізаційними доходами. Їх відкритий перелік представлений у ст. 250 НК РФ.
Відповідно до п. 13 частини другої ст. 250 НК Україна до позареалізаційних доходів відносяться доходи у вигляді вартості отриманих матеріалів або іншого майна при демонтажі або розбиранні при ліквідації виведених з експлуатації основних засобів (далі також - ОС) (за винятком випадків, передбачених пп. 18 п. 1 ст. 251 НК РФ ).
Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 254 НК Україна вартість матеріально-виробничих запасів, іншого майна, отриманого при демонтажі або розбиранні виведених з експлуатації основних засобів, визначається як сума доходу, врахованого платником податків у порядку, передбаченому, зокрема, п. 13 частини другої ст. 250 НК РФ.
Таким чином, при подальшій реалізації отриманих при демонтажі матеріалів виручку організація матиме права зменшити на ринкову вартість цих матеріалів, яку організація включить до доходів при оприбуткуванні виділених з основних засобів матеріалів відповідно до п. 13 частини другої ст. 250 НК РФ.
Отже, вартість матеріальних запасів (в тому числі матеріалів, які в подальшому будуть реалізовані) слід відобразити у складі позареалізаційних доходів.
Датою отримання доходу у вигляді отриманих матеріалів або іншого майна при ліквідації виведеного з експлуатації майна, що амортизується визнається дата складання акта ліквідації амортизується майна, оформленого відповідно до вимог бухгалтерського обліку (пп. 8 п. 4 ст. 271 НК РФ).
Податковим законодавством встановлено що оцінка позареалізаційні доходи, отриманого в натуральній формі, повинна проводитися виходячи з цін з урахуванням положень ст. 105.3 НК Україна (п. 5 ст. 274 НК РФ).
При цьому необхідно враховувати, що ринкові ціни визначаються на момент реалізації або здійснення позареалізаційних операцій (без включення в них податку на додану вартість, акцизу) (п. 6 ст. 274 НК РФ).
З норм абзацу другого п. 2 ст. 254, п. 5 і 6 ст. 274 НК Україна стосовно ситуації, що розглядається слід, що дохід організації від надходження матеріалів, отриманих в результаті демонтажу (розбирання) основних засобів, буде дорівнює ринковій ціні передбачуваної операції по реалізації даних матеріалів майбутньому покупцеві.
Отже, в ситуації, що розглядається організації слід обгрунтувати вартість матеріалів, виділених в процесі демонтажу основних засобів, виходячи з ціни передбачуваної операції з продажу цих матеріалів підрядної організації, яка в даній ситуації буде виступати покупцем.
При цьому ринковою ціною буде актуальна ціна, що склалася на ринку, щодо даних товарів з урахуванням того, що вони були раніше у вжитку.
Відзначимо, що ні для бухгалтерського обліку, ні для податкового обліку перелік документів, якими можна підтвердити ринкову вартість, не визначений.
При визначенні відповідності ціни майбутньої угоди ринкового рівня цін організації необхідно враховувати наступне.
Згідно п. 3 ст. 105.3 НК Україна при визначенні податкової бази з урахуванням ціни, застосованої сторонами угоди для цілей оподаткування, зазначена ціна визнається ринковою, якщо податковими органами не доведено протилежне або якщо платник податків не справив самостійно коригування сум податку відповідно до п. 6 ст. 105.3 НК РФ. При цьому платник податків має право самостійно застосувати для цілей оподаткування ціну, що відрізняється від ціни угоди, якщо ціна, фактично застосована в зазначеній угоді, не відповідає ринковій.
У загальному випадку відповідно до ст. 105.3 НК Україна при визначенні ринкових цін використовуються методи, передбачені в п. 1 ст. 105.7 НК РФ:
- метод порівнянних ринкових цін;
- метод ціни наступної реалізації;
- метод порівнянної рентабельності;
- метод розподілу прибутку.
Відносно застосування в якості підтверджуючих документів роздруківок з Інтернету судова практика не є неоднозначною.
Експерти служби Правового консалтингу ГАРАНТ Графкін Олег, Королева Олена