Статистика не надихає
Вітчизняні виробники товарів продовжують поступатися позиціями імпорту. Ресурс адміністративного впливу на магазини вичерпаний, потрібні ринкові заходи регулювання.
За останні п'ять років питома вага вітчизняних споживчих товарів (одягу, взуття, аксесуарів) в роздрібних продажах скоротився на 15 п. П. Наблизившись до 50%.
При річному розрахунковому розмірі внутрішнього ринку по даній товарній групі в 2,6 млрд деномінованих рублів белоукраінскіе компанії продають товарів приблизно на 1,3 млрд руб. У тому числі продукція підприємств концерну «Беллегпром» формує трохи більше 0,8 млрд руб. продажів, а малих і середніх недержавних компаній - тільки 11,5 млн руб. повідомив голова Асоціації виробників і продавців товарів народного споживання БСПН Сміла Астровська.
«Злісними» провідниками імпорту стали торгові мережі, які контролюють сьогодні половину роздрібного ринку Білорусі. За три роки частка вітчизняної верхнього одягу в продажах ритейлерів знизилася з 56,8 до 25,3%, трикотажних виробів - з 66,5 до 25,3%, взуття - з 59,1 до 6,3%.
При цьому найбільш проблемним каналом збуту стали масово відкриваються в країні торгові центри (ТЦ), яких, за даними торгового реєстру, вже понад півтисячі. «Продукція вітчизняних виробників в торгових центрах представлена слабо. Там в останні роки відбувається масштабне просування на внутрішній ринок одягу та взуття брендових мереж », - поскаржився Сміла Астровська.
Проблемою стали несвоєчасні розрахунки. Багато об'єктів ритейлу не тільки перейшли на розрахунок з постачальниками за фактом реалізації продукції, але ще й не поспішають платити за реалізований товар. «Прикро, коли наша продукція продана, а гроші на рахунки підприємства не надходять. А адже це наша оборотка », - обурилася начальник управління з маркетингу та збуту ВАТ ПТО« Полісся »Наталія Шарук.
Проблема боргів криється в низькій торговельну націнку, яку встановлюють суб'єкти торгівлі на белоукраінскій товар. Зараз вона становить 30-40%, а повинна бути не менше 100%, тоді ритейл зможе своєчасно розраховуватися з постачальниками, вважає заступник директора СТОВ «Торгово-виробнича компанія« Боннетрі »Наталія Валех.
На жаль, учасники семінару зійшлися на думці, що різко підвищити торгову націнку на белоукраінскіе товари сьогодні неможливо. Вони просто втратять цінову конкурентоспроможність.
Захід адміністративного ресурсу
Підприємствам також доводиться миритися з тим, що поступово звужується можливість адміністративного регулювання. Наприклад, з його допомогою не вдалося просунути білоруську продукцію в торгові центри, визнала заступник міністра торгівлі Ірина Наркевич.
Будівництво сучасних ТЦ європейського рівня допомогло скоротити вивіз громадянами валюти за кордон, так як з приходом в Білорусь світових брендів знизилася популярність зарубіжних шоп-турів. Правда, зворотною стороною медалі стало зростання імпорту через ТЦ, пояснила представник міністерства.
Вести діалог в адміністративних тонах з такими торговими об'єктами вже не виходить. І без того на тлі нинішньої кризи і посилення умов торгівлі для ІП багато наших ТЦ виявилися наполовину порожніми. Щоб вирішити проблему вакантності площ, зараз, навпаки, треба лібералізувати умови торгівлі.
Багатьом белоукраінскім виробникам важко потрапити зі своєю продукцією в торгові центри: кому-то відмовляють у виставленні товару на полицю через мізерне асортименту, інші хотіли б розгорнути власну фірмову торгівлю в ТЦ, але не вистачає коштів. «Запропонували оптових базах піти в центри. Чого тільки не робили - не вийшло », - зізналася Ірина Наркевич.
Представник Мінторгу дала зрозуміти, що в майбутньому розраховувати на адміністративний ресурс підприємствам особливо не варто. І без того асортиментні переліки та інші інструменти м'якого спонукання викликають безліч питань у партнерів по ЄАЕС і переговірників щодо СОТ. Треба пристосовуватися до ринкових умов роботи.
Зі свого боку, представники БСПН нагадали, що адміністративний вплив не єдиний і далеко не найкращий інструмент для регулювання ситуації. У держави є широкий простір для маневру, що дозволяє допомогти вітчизняним виробникам. Йдеться про створення більш дружнього податкового і митного законодавства, виключення передоплати за енергоресурси, спрощення процедур придбання та передачі майна, а також про інші заходи, які бізнес-союз рекомендував уряду.
Матеріали круглого столу - семінару: