Загальноприйнятою літературною нормою вживання в сучасній російській мові є конструкція з прийменником ЗА. ходити ЗА водою. Конструкція з прийменником ПО вважається діалектного походження.
У діалектної мови вважалося слово ПО ВОДУ єдино правильним через поширеної думки про те, що, якщо за водою підеш, назад не повернешся, бо вода назад не може текти. Тому, мовляв, і треба говорити тільки по воду. а не за водою. Але навіть і в народній поетичній мові вживалася літературна конструкція, тобто з приводом ЗА.
Наприклад, в широко відомої народної пісні є такі рядки:
По вулиці бруківці, по широкій стовпової йшли дівиці ЗА ВОДОЮ. Через холодну, ключовий.
Конструкції з приводом ПО вживалися з дуже далеких часів в російських народних говорах і не тільки в поєднанні ПО ВОДУ. але і в поєднанні з багатьма іншими словами, практично з будь-якими словами, наприклад, говорили "мати пішла по молоко", "батько пішов по довідку до сільради", "я ходила по малину" і т.п.
Ось і А.С. Пушкін включив у поему "Русалочка" рядки з народної весільної пісні:
Варіанти з приводом ПО вважаються просторічними. що і відзначається шановним Д.Е. Розенталь в "Довіднику з правопису та літературної правки".
Але вживати їх можна, тобто в розмовній мові можна "ходити" і ЗА водою, і ПО воду. Однак необхідно враховувати смислове різницю в тих випадках, коли мова йде про покупку води (газованої, мінеральної, бутильованої і т.п.) в магазині. Ось вже в цьому випадку ніяк не можна вживати навіть в розмовній мові вираз "я пішла по воду". Правильно тільки так: "я пішла (в магазин) за водою".