§ 88. Буквені поєднання рах, зч, ЖЧ, шч пишуться на стиках значущих частин слова, якщо попередня частина слова закінчується на с, з або ж, ш, а подальша починається на ч. Напр .:
на стику приставки і кореня: безчестя, вичерпаний, расчехлить, гребінець, зчитування; то ж в словах, де приставка виділяється слабо: щастя (і щасливий, нещасний), злічити, вважати, рахунок, рахунки, надто;
на стику кореня і суфікса: вантажник (від вантаж, вантажити), оповідач (розповідь), різьбяр (різати), рознощик (розносити), насосчік (насос), перебіжчик (перебігти), обтяжчик (обтягування); чоловік (пор. чоловік, чоловічий), Воронежчина (Воронежская область), Одещина (Одеська область); зарозумілий (заноситися), нав'язливий (нав'язуватися); полосчатий (смуга, смужка), брущатий (брус, брусок), глазчатий (очей, вічко), веснянкуватий (веснянки); різкіше (різкий, де -до суфікс), носче (шкарпетки), трясче (труський).
При цьому слід мати на увазі, що в іменників після приголосних з, з, ж не пишуться суфікси щик, -щін (а). а пишуться -чик, -чін (а): пор. зварювальник, мийник, але різьбяр, рознощик, перебіжчик; Орлівщина, Смоленщина, але Одещина, Воронежчина. Буквосполучення сщ зустрічається тільки на стику приставки і кореня, напр. розщепити, ісщіпать.
Примітка. Буква щ пишеться на кінці кореня в словах і формах з чергуваннями ск - щ, ст - щ, напр. шукаю (пор. искать), прощу, прощений, прощати (пор. пробачити), вощаної (віск), дощатий (дошка), площе (плоский), гущі (густий), простіше (простий), хлеще (від хльосткий при відсіканні згодної до, порівн. хлёстче, § 86). Однак в слові піщаний (від пісок, піску) звук щ передається поєднанням букв рах. Те ж в слові тисчонкі (від тисяча).
Не знайшли, що шукали?
Подивіться в інших довідниках!
Завантаження.