Як пишеться «весілля»

§ 79. Загальне правило. Парні глухі приголосні звуки п, ф, т, з (і відповідні м'які), до, ш на кінці слова і перед глухими приголосними можуть передаватися відповідно буквами п або б, ф або в, т або д, з або з, до або г , ш або ж. Тими ж буквами можуть передаватися парні дзвінкі приголосні звуки б, в, д, з (і відповідні м'які), г, ж перед парними ж дзвінкими приголосними (крім в). Щоб правильно написати в цих випадках згідну букву, потрібно підібрати іншу форму того ж слова або інше слово, де в тій же значної частини слова (том же корені, приставці, суфіксі) перевіряється приголосний знаходиться перед голосним або перед приголосними р, л, м, н, в (і відповідними м'якими), а також перед j (на листі - перед розділовими ь і ь. см. § 27 - 28). приклади:







Згодні в коренях і суфіксах:

1) на кінці слова: ду б (пор. Дуба, дубок), глу п (дурна, дурний), гра бь (грабувати), си пь (сипати), але з (носи), у з (вози), го д (року), кро т (крота), дружина т (одружений), рука в (рукава), кро вь (крові, кров'ю), штра ф (штрафи, штрафувати, штрафний), вимиємо до (вимокати, мокнути, мокрий), синя до (синці), мо г (можуть, могла), малі ш (малюка, малеча), монта ж (монтажу, монтажний), дро жь (тремтіння, тремтіти); пор. змором зь (паморозі, морози, морозити) і змором сь (мряці, накрапати);

2) перед приголосними:







а) перед глухими: ду б ки (пор. дуби, дубок), тря п ка (ганчірок, ганчірочка, ганчірка, ганчір'я), ку п ца (купець), про в ца (овець), ло в кий (спритний),
рука в чик (рукава), шафи ф чик (шафи), ні з кий (низький), ми з ка (мисок), Ва сь ка (Вася), Ку з ька (Кузя, Кузьма), ка д ка (діжок) , ме т кий (міток), до г ти (кіготь), ло до ти (лікоть), бе г ство (бігу, побіжний), ло ж ка (ложок, ложечка), кімнату ш ка (кімнаток), крила ш ко (крилець); пор. впереме ж ку (перемежовуватися) і впереме ш ку (перемішати), су п чик (супи) і су б чик (суб'єкт);

б) перед парними дзвінкими (крім в). моло ть ба (молотити), сва дь ба (весіль, весільний, не перевіряти словом сватати), хо дь ба (ходити), про сь ба (просити), ре зь ба (різати), віл ш ба (чарівний), бо ж ба (божитися), вра ж так (ворожий), ж гу (палив, обпалювати), ж дати (чекати).

Винятки: в словах отвер з тий і развер з тий пишеться с. хоча є дієслова відкриває (ся), отверзнутся (ся) і розверзатися), разверзнут' (ся). У словах абстр до ція, реа до ція, корре до ція пишеться до (хоча абстр г іровать, реагувати, коригувати), в слові транскр п ція пишеться п (хоча транскрибувати); в цих випадках на листі відображаються чергування приголосних у мові-джерелі (латинською). Про співвідношеннях типу прогноз - прогностичний, діагноз - діагностика см. § 81. п. 2, примітка 1.

Примітка. У деяких словах буквою г передається звук х. бо г (бога, боги), легкий. ле г че (легкий), ма г кий, ма г ч е (м'який, м'якенький). Слова м'який, м'якше, розм'якшити і т. П. Не слід перевіряти словами типу м'якоть, розм'якнути, розм'якати.

Згодні в приставках (перед глухим або парним дзвінким згодним, крім в). в ходити, в Біван (пор. увійти, влазити), на д колоти (надрізати, надірвати), обтесати, про б смажити (обірвати, обрубати, об'їхати), про т говорити, про т заклик, про т радити (відучити), по д кинути, по д кинути, по д силать (піднести, підіслати), з робити, з хитрувати (зуміти, змогти, звалити), Пре д карпат'е (Предуральyo).

Примітка. Про правопис приставок, що закінчуються зв, див. § 82.







Схожі статті