§ 18. Після ж, ч, ш, щ для передачі ударного гласного про пишеться буква о або е.
Буква про пишеться в наступних випадках.
1. У закінченнях іменників і прикметників, а також в суфіксі говірок -о. напр. плече, ножем, плечем, Іллічем, куренем, плащем; межею, вожжой, свічкою, душею, пращею; чужий, великий, чужому, великим; свіжо, гаряче, добре, загально (короткі форми середнього роду прикметників і прислівники).
2. У суфіксах іменників:
-ок. напр. гурток, гачок, півник, борщик, стрибок, поштовх, і в похідних від таких слів: кружечок, гачок, прижочек і т. п .;
-Онок та -чонок. напр. ведмежа, мишеня, Галча, бочонок, арапчонок; -ониш: ужониш;
-ОНК (а) і -онк (і). напр. книжечка, ручка, сорочка, сорочечка, грошенята, брючонкі, стішонкі;
-овк (а) (в отименних похідних словах), напр. Чижівка (самка чижа), мишовка (гризун), хричовка, мелочовку;
-про (а). хащі, чіщоба (лісова вирубка); то ж в слові нетрі. де суфікс в сучасній мові не виділяється, і в створеному за його зразком іронічному освіту хрущоба. Виняток: у слові навчання пишеться е;
3. У суфіксі прикметників -ое-. напр. Єжов, парчеву, копійчаний, полотняний. а також в іменників на -овка, -овнік, похідних від прикметників з суфіксом -вв- (-ев-). грушовка і грушовнік (пор. грушевий), ножівка (пор. ножовий і варіант ножові), аличовка (аличевий), Гужівка (гужовий), пуншовка (пуншевих), клещовка 'чапля з клещеобразний дзьобом' (кліщовий), драчовка (драчовий. від драч 'рід рубанка'), плащовка (плащової), речівки (мовної), борщівник (борщовий), вужачка (Ужов). Так само пишеться слово агрус. де суфікс в сучасній мові не виділяється.
Примітка 1. отименних іменники на -овка типу мелочовку, ножівка, плащовка слід відрізняти від віддієслівних іменників типу ночівля (див. § 19. п. 3).
Примітка 2. В українських прізвищах на шиплячий + -ів (-ёв) пишеться про або е відповідно до традиції і з реєстрацією в офіційних документах: пор. наприклад, Чернишов і Чернишов, Калачов і Калачов, Хрущов і Хрущов; Омелян Пугачов.
4. У суфіксі прикметників і прислівників -охоньк-. напр. свежохонькій, хорошохонько.
5. На місці побіжного гласного про в іменах іменників і прикметників, напр. жор, ненажера, ненажерливий (пор. жерти), жом (пор. тисну), опік, підпал, перевитрата, печія (пор. палю, палила); рожен (пор. нар. п. рожна), шов (шва); князівен (рід. п. мн. ч. від княжна), ножон (рід. п. від піхви - устар. варіант слова піхви), Мошон, мошонка (рід. п. мн. ч. і уменьш. від капшук), кишок , кішочкі (рід. п. і уменьш. від кишки), квашонка (зменшив. від діжа), кошомка і кошомний (від кошма), очочки (від окуляри), очочки (від очко), смішний (коротка форма чоловік. роду від смішний); сюди ж відносяться слова з суфіксом -ок: гачок, стрибок (рід. п. гачка, стрибка) і т. п. (див. вище, п. 2). Однак в словах облік, залік, начёт, рахунок, розрахунок (пор. Врахую, зарахую, нащо, вважатиму, Разочтемся) пишеться буква е (див. § 19. п. 7).
Примітка. Так само, як смішний, пишуться в необхідних випадках просторічні варіанти коротких форм чоловік. роду страшон, должон, нужон.
6. У тих коренях українських слів, де голосний про після шиплячих завжди ударний і не чергується з е (на листі є): жолкнуть (і пожолкнуть), жостір, Жох, зажори (і варіант зажорами), ужо; чокатися, пришелепкуватий, чомга, манірний, чмих, гамузом; шоркать, шерех, шори (і шорний, шорник).
Так само пишеться слово вечір (і вечорошній), хоча воно споріднене слову вечір (і вечірній) (пор. § 19. п. 7).
З буквою про пишуться деякі українські власні імена, напр. Жора, Жостово, Печора (річка), Печори (місто), Шолохов.
7. У коренях запозичених (іншомовних) слів. Перелік основних слів: боржомі, джокер, джонка, джоуль, мажор, піжон, тамбурмажор, форс-мажор; анчоус, харчо, чокер; капюшон, корнішон, крюшон, офшор, торшон, шок, шомпол, шоп, шорти, шорці, шоу; то ж у власних іменах, напр. Джон, Жорж, Джойс, Чосер, Шоу, Щорс.