Одне лише слово «диктант» викликає негативні емоції? Адже в щоденнику буде «красуватися» низька відмітка за роботу? Незнання, хвилювання і неуважність - головні вороги. Як побороти їх, розповість Адукар.
Без попередньої підготовки не обійтися. Учи і повторюй правила. Особливу увагу зверни на те, що викликає найбільші труднощі, - це першочергова задача. Тренуй зорову пам'ять: читай класику художньої літератури в друкованому варіанті, так як в електронному можуть бути помилки. Промовляй важкі в написанні слова - удосконалюється сприйняття на слух. У складних пропозиціях роби паузи на місці розділових знаків. Вдумливе переписування текстів диктантів (з підкресленням орфо- і пунктограми) - дієве вправу на грамотність. Регулярно пиши під диктовку: така форма роботи стане звичним життям і не викличе страху і хвилювання на контрольній. Звернись за допомогою до батьків, друзям або аудіозаписів. Тримай, в яких словах ти найчастіше допускаєш помилки, склади свій словник і переглядай його перед диктантом.
Перевір, щоб ручка писала, була запасна. Стрижні повинні бути однакового кольору, не жирні. Уважно слухай вчителя. Межі пропозицій і абзаців чітко проговорюються. Розділові знаки всередині позначаються інтонацією. Природно, не на всяку паузу наставника треба ставити кому. Місце пунктограми підкресли олівцем (в навчальних диктантах, а не в контрольних), щоб не забути повернутися. Не лякайся, якщо зустрілося слово, в написанні якого ти не впевнений. Сумніваєшся у виборі літери - залиш місце, заповниш, перевіряючи весь текст. Записуючи почуте, чи не промовляй вголос: можеш припуститися помилки.
Різниця між вимовою і написанням у російській велика, в білоруському - менше - не ігноруй правила орфоепії.
Не знаєш, як перенести, тому ліпиш букви в нечитабельним купку або розтягувати їх донезмоги? Спробуй такий спосіб: слухаючи пропозицію, приблизно представляй, скільки місця в рядку займе кожне слово. Набивши руку будинку, ти з легкістю все розрахуєш. Звичайно, краще знати правила переносу.
Текст готовий, залишилося його переглянути. У перший раз при повторному читанні вчителя, потім самостійно. Спочатку перевіряй орфографію, а потім пунктуацію.
Рухайся від останньої пропозиції до першого: чи не переключитися на зміст тексту. Відсторонися, ніби й не ти писав, так легше знайти помилку або зрозуміти, що її немає. Зошит сусіда - ненадійний порадник, тим більше твоя задача - навчитися грамотно писати диктанти самостійно. Часом на виручку приходить інтуїція, але керуватися нею завжди не варто.
У білоруській мові є одна обмовка, що стосується написання у і ў. Не поспішай починати слово з ў, навіть при наявності умови: переконайся, що перед ним не треба ставити знак пунктуації.
Не такий страшний чорт, як його малюють. Приклавши зусилля, зможеш отримувати високу оцінку за диктант.
Текст: Віолетта Ващиліна