Мал мураха, та гори копає.
Мураха від природи працьовите тварина, а якщо бути точніше членистоногое. Маленькі за своїм розміром мурахи мають неймовірною міццю, що складаються з невідповідною сили і нескінченного завзятості.
Один такий чорний мураха за примхою долі, хоча краще сказати - за завданням керівництва, потягнув повалене старістю дерево. Керівництво то, мурашина королева, уклала договір зовнішньоторговельної угоди з командою бобрів на поставку дерев для споруджуваної ними греблі за ціною мішок грибів за одне дерево. Неспішно, але вірно, шлях мурашки пролягав через весь ліс.
У перший же день цього шляху, мурашки з деревом на шляху попалася сорока, спокійна сидить на дереві. Побачивши мурашки, сорока запитала:
- Куди колоду тягнеш, мураха?
- До річки для греблі - відповів той, не перериваючись від свого заняття.
- Непосильною працею займаєшся, маленький трудяга - сорока від душі вражена мурашки, і додала - про це точно повинні знати всі. Полечу я з тобою, до всіх відомості доносити, що мураха таку важку ношу тягне, щоб всім ледарям соромно стало за дармоїдство своє, приклад подати молодим, та звістка передати людям похилого.
Зірвалася сорока з гілки і, носячи над мурахою, стала голосно кричати, тобто вести розносити про великому і могутньому мурашку.
У перші ж кілька годин шляху під гучні крики сороки «Мураха великий тягне дерево до річки», назустріч мурашки вибігла зграя зайців. Побачивши наживо таке диво, майже всі вони з відкритими пащами зупинилися як укопані, крім зайчики-матінки, яка защебетала:
- Ой, бідненький, ой, рідненький, як тебе то попало на таку роботу влаштуватися, та мабуть не платять тобі відповідне, та мабуть обманює тебе начальство твоє, вихідних позбавляючи, та мабуть страховки то і не оформлено, якщо станеться чого в дорозі то, та мабуть обдурити тебе захочуть все хто не потрап. Не переживай малюк, ми тобі допоможемо, якщо станеться чого, ми з тобою в дорогу дорогу вирушимо і захистимо права твої ущемлені. Ми хоч і зайці сірі, але слівця розумні і закони лісові знаємо, від біди юридичної убережемо.
Після цих слів всі сімейство відмерли і поскакав слідом за мурахою з деревом, голосячи на несправедливу долю і начальство, жірующее на праці чесних роботяг.
- Здорова, наймит, працюєш?
- Працюю - відповів той коротко.
- Працюй-працюй, братик. Базар лісової говорить - життя важке не без зусиль. Тільки що ти з собою цю шушваль тягнеш? - вовк кивнув на зайців і сороку.
- Ми йому допомагаємо, сорока звістку розносить, а ми допомогу юридичну надаємо - замість мурашки відповів молодший заєць, отримавши за це запотиличник від зайчиха.
- Помічники значить? Ну, раз така тема, то і я допомагаючи малясь. Дахом твоєї буду, а то від цих косих і галдежкі тільки шум, якщо хто наїде на тебе за поняттями. А я все растусую, роги поотшібаю і все шляхом буде - вишкірився сірий і побрів разом з усіма.
Наступав вечір, а мураха, дерево і процесія продовжували свій шлях. Сорока, чи не УНІМА, продовжувала верещати: «І вдень і вночі муравьишка чорний, все ходить по лісі з колодою». Біля невеликої галявини побачивши таку дивну кампанію, з чергового дерева спустився дятел.
- Що відбувається з вами, звірі? Звідки такий нездоровий вигляд?
- Так ось цілий день йдемо, мурашки допомагаємо дерево тягти до річки. Втомилися, сил більше немає, навіть сорока якусь нісенітницю несе - убитим голосом прошепотіла зайчиха.
- Чи не порядок, живому організму потрібен відпочинок - обурився дятел. - Я вкрай рекомендую влаштувати привал. Мураха, припини свою працю, відпочинь, у тебе вигляд хворої, вже весь почорнів. Хіба невідомо тобі, що робочий день за нормативом 8 годин, не кажучи вже про п'ятихвилинних перервах і обідньому часу? І супутники твої вимоталися за день.
- Обід це звичайно ніштяк, а ти хто такий будеш команди роздавати? - рикнув вовк, хижо поглядаючи на зайців.
- Дятел я, головний санітар лісу, і як головлікар вимагаю припинити самобичування і відпочити, інакше видам розпорядження вашому керівництву за нерозсудливість, і страховки вам точно не бачити - останній вираз спровокувало в колективі зайців такий галас, що мураха вирішив не сперечатися з помічниками і зупинився на нічліг. Опустивши дерево, він наносив повалених гілок, спорудив собі невеликий курінь і заснув в ньому.
На ранок мураха дізнався, що за ніч колектив підсобників збільшився на одного нового жителя і зменшився на одного зайця. Як з'ясувалося, перед сном вовк запропонував зайцям послуги свого підприємства ЧОП «Волчара» по збереженню безпеки зайців від впливу зовнішніх факторів впливу, а то хіба мало що в дорозі може трапитися. У вигляді оплати, вовк встановив тариф у вигляді одного зайченя за день, мотивувавши це ризиком втратити все сімейство. Матінці зайчисі нічого не залишалося, як погодитися на вигідну угоду.
Новоприбулим же був кріт, чию нору облюбували зайці для ночівлі. Почувши про мету лісової кампанії, кріт беззастережно затвердив себе як головного рахівника для мурашки, здатного розрахувати всі витрати, збитки і заробітну плату трудоголіка.
Однак перш ніж продовжити шлях, в справу втрутився дятел.
- Ви, шановний, перш ніж іти своєю дорогою, повинні пройти медичний огляд, прийняти ось цей листочок і ось цієї рідини для тонізації організму, між іншим прекрасні БАДи, сам ними користуюся кожен день. А ще для профілактики я зроблю Вам клізму, ФГДС і перевірку на ВІЛ інфекції - не встигнувши почати огляд, дятел вигукнув - Так що це таке, зовсім себе не бережете. У вас же лапи членисті, всі зношені. Ось Вам ще таблетки для зміцнення межчленістих суглобів, і щотижня чекаю вас на прийом. А жвалами то зовсім почорніли, необхідно дірочку зробити і пломбу смоляну поставити. Ось тепер все в кращому вигляді.
Після всіх процедур, підхопивши дерево, мураха рушив у дорогу, а за ним попрямувала і вся процесія. Сорока, перелітаючи з гілки на гілку, затягла новий клич: «Мураха всесильний тягне дерево до річки, підходь старе та молоде звірина подивитися на диво дивне, тільки сьогодні і тільки для вас». На цей клич з усього лісу підтягувалися нові звірі й птахи. Дивилися на неймовірну кампанію, дивувалися і розбігалися по своїх справах. Однак один звір все ж залишився.
- Дивлюсь я, дорогий мій мураха, що чесний ти трудяга. Допомогти хочу тобі всім серцем, і допоможу, про світло душі моїй вусатою - промуркотав лісовий кіт. - Так багато сил і часу вклали в діяння твоє чудове і має бути оцінений не тільки твоїми побратимами мурахами, а й бобрами, партнерами по угоді. У образу тебе не дам ні в якій мірі. Операцію укласти одна справа, а от піднести свою працю і не дати ціну збити, треба талант мати і досвід, яких у мене з надлишком.
Так і продовжила свій шлях компанія з перевезення дерева до річки. Довгий шлях все ніяк не закінчувався, і сорока, статут літати, приземлилася на дерево і сказала мурашки:
- Мураха мій рідний, сил більше немає літати і віщати, може зупинимося передохнем?
- Не можу я зупинятися, сорока, час дорого. Якщо втомилася, можеш залишитися і потім наздогнати нас, або додому повертатися.
- Чи не кину я тебе, милий ти мій, хто ж звістку розносити буде по окрузі. Я краще на дереві залишуся, дам крильцям трохи перепочити і знову ВЗМО в небеса. Моя вага маленька, не відчуєш навіть.
- Ми теж хочемо трішки перепочити - вигукнули зайці, - у нас в лісі демократія, а ніж ворона краще нас? Це дискримінація за трудовим і вагового ознаками - з цими словами все заяче сімейство встрибнула на дерево, а мураха продовжив тягти дерево.
Решта помічники ж сиділи на дереві, голосно обговорюючи не праця мурашки, а лісові новини, лайка шкурки і пір'я один одного і вставляючи епітети про власні досягнення в доступних їм областях праці.
Коли мураха дотягнув свою ношу до річки до споруджуваної греблі, то виявив на місці будівництва п'ятьох бобрів і сотню інших звірів, які допомагають їм у будівництві. З натовпу звірів - помічників бобрів, вийшов лісовий кіт, один в один схожий на кота компанії мурашки. Два кота посміхнулися один одному, відійшли в сторону поговорити, мураха опустив дерево, і всі звірі злізли з нього, розминаючи затерплі кінцівки. Кот досить ворушачи вусами, повернувся і виклав мурашки результати переговорів.
- Про радість моїх думок, ти не уявляєш як це тяжко і невдячно вести торгівлю з цими невдячними дітьми верблюда. Але я врятував нестабільне становище нашої економіки, ми отримаємо дві третини мішка грибів за це дерево - виклав задоволений кіт. В цей час до дерева підповзли два бобра, скинули мішок з грибами і потягли дерево до греблі.
- Чому дві третини мішка? - здивувався мураха. - Королева домовлялася на повний мішок.
- Вони хотіли заплатити однією третиною, мій поспішний друг. Нібито термін поставки був порушений на половину дня, дерево не тієї породи, трухляве і зі слідами зносу. Ну і, звичайно ж, торговий збір за операцію зіграв не незначну роль. Але я домовився і все буде прекрасно, дорогий мураха. У підсумку, що ж ми отримуємо, шановний рахівник? - кіт повернувся в сторону крота.
- За вирахуванням всіх витрат, мурашки дістається один гриб - важливо зазначив бухгалтер.
- Як так, один гриб? Ось же дві третини мішка лежать - очі мурашки ще більше округлилися.
Поки мураха обдумував те, що відбувається, звірі розібрали гриби. Мішок забрав з собою вовк, поклавши туди ще одного зайця. А з останків гриба виліз черв'як і пробурчав - Шо зирішь, шлюб на виробництві, чув про таке?
Повертаючись додому, мураха ніс шматочок гриба і перекушеною навпіл хробака на гілочці, яку він забрав з дерева, яке ніс. Мураха знав, що для колонії потрібно ще багато таких ходок, щоб спокійно пережити зиму. Адже інших звірів теж потрібно якось жити.