Весна!
Основна маса снігу вже розтанула.
По ярах і дорогах біжать веселі струмочки.
На зеленіючих галявинах хлопці грають в гилку.
Мама поїхала у справах в місто, нам покарала, що приїде до обіду і корову подоїть сама, тому сусідам не просила це робити. Ми з молодшим братом Геннадієм теж грали в лапту, коли почули, що наша корова Зорька, раптом, стала неспокійно поводитися в хліві, і голосно мукати. Ми кілька разів бігали в хлів і оглядали корову. Ніяких відхилень від норми не помітили, але корова продовжувала ревіти все голосніше і відчайдушніше, тоді вирішили, що корова хоче, щоб її подоїли.
Збігали до дорослих сусідів, які могли б подоїти корову, але не знайшли їх будинку і тоді вирішили подоїти корову самі. Ми знали, що наша корова чужим людям не дуже-то дозволяла себе доїти, тому вирішили гарненько підготуватися. Я надів нову мамину фуфайку, на голову пов'язав великий її хустку і взяв в руки дійниця, а Гені відрізав кілька шматочків хліба.
У хліві підставивши близько корови лавочку для доїння і підвівши під вим'я дійниця, погладжуючи і поплескуючи корову по спині, як мама, сказав братові.
- Годуй, Зірку, хлібом, - Гена дав корові хліб, який вона миттєво проковтнула, уважно подивилася на мої приготування, і запереступала ногами.
- Давай їй ще хліба, - сказав я, і взявшись за соски почав доїти корову. Молоко дзвінкими струмками стало швидко наповнювати дійниця.
- Хліб закінчився, - сказав сумно брат Гена.
- Швидше давай Зорьці сіна, та трохи краще вибирай, нехай їсть, - порадив я брату і ще активніше продовжив доїння, уважно спостерігаючи за коровою.
Але Зорька не стала їсти сіно, а ще раз глянувши на мене і, ймовірно, прицілюючись, вдарила мене своїм брудним копитом прямо в груди. Стрімголов відкотившись від корови я з жалем дивився, як слідом за мною котиться дійниця, з якого виливається надоєне молоко.
Бажання продовжувати доїння у нас більше не було, а потрібно було почистити фуфайку, яка не виглядала вже такою новою. До приходу мами додому фуфайка була вичищена, а вислухавши про наші митарства, вона сказала.
- Та не доїтися корова хотіла, а вона до бика просилася. Увечері, зводжу її на колгоспний двір.
Добре написано!
А фуфайку нову шкода.
Успіхів!
Зі Святом Захисника Вітчизни!
Чи не салом вимазали, відмили, а ось молоко шкода!
Вітаю також зі святом!
На цей твір написано 2 рецензії. тут відображається остання, інші - в повному списку.