В обстановці секретності і поспіху
Найстійкіший міф: Україна не продала Аляску, а передала її в оренду на 100 років. Цю байку довгий час сприймали настільки серйозно, що справа дійшла до того, що в 1977-му радянський уряд змушений був офіційно заспокоїти світове співтовариство, передавши ноту МЗС СРСР з підтвердженням прав США на Аляску. Поява цього міфу цілком виправдано: всі деталі цієї угоди були так засекречені, немов справа була суто ганебне. Судіть самі.
Угода була для українського двору настільки важливою, що Стекль тільки на телеграфні консультації з Харковом витратив понад 10 тис. $. Сума на ті часи величезна, для порівняння: пристойний будинок в Тернопілля можна було купити за 25 рублів, а кінь - за 12, а адже долар і тоді був трохи дорожче рубля. Крім того, Стекль дав хабар в 16 тис. $ Екс-главі Мінфіну США Уокеру за лобіювання ідеї покупки.
- Майже всі фінансові документи по угоді дійсно пропали, - розповідає професор Олександр Петров, провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН, який не одне десятиліття вивчає цю тему. - І ми могли тільки здогадуватися, куди пішли ці гроші. Але буквально пару років тому я дивом відшукав дуже цікавий документ в Державному казначействеУкаіни. Там серед інших матеріалів був звіт, що за Аляску надійшло з США 11,362 млн руб. При цьому зазначено, що 11 млн були витрачені за кордоном на закупівлю обладнання для українських залізниць (Курсько-Київської, Рязансько-Козловської, Московсько-Рязанської). Решта суми отримана готівкою. Так що однією загадкою тепер менше - відтепер ми точно знаємо, що, скажімо, частина залізничних колій до Криму прокладена на гроші від продажу Аляски.
- Ми щороку знаходимо нові дані про цю операцію, - каже Олександр Петров. - Але найбільша загадка залишається: чому і навіщо Аляска була продана саме в цей час? Адже це унікальний випадок в історііУкаіни, коли вона сама запропонувала купити у неї територію. Так заради чого це було зроблено?
Офіційних причин три. Перша. Україна не може утримати заокеанські території, і вони так чи інакше будуть захоплені або США, або Англією (яка незадовго до цього вже спробувала захопити Петропавловськ-Камчатський з моря). І тоді ми втратимо Аляски абсолютно безкоштовно. Такі погляди висловлювалися задовго до початку переговорів про продаж. А у великого князя Костянтина це взагалі була ідея фікс. Ситуацію ускладнювало й те, що на Алясці виявили золото, туди потягнулися американські шукачі золота, і при українському дворі побоювалися, що слідом за ними прийдуть солдати США і просто віднімуть у нас Російську Америку. Друга причина - концепція, що вніманіеУкаіни повинна бути звернена на освоєння далекосхідних рубежів. А Аляска - це неперспективно: занадто далеко, та й зірвали вже з нових земель найбільшу вигоду. І третя причина - те, що Російсько-Американська компанія (РАК, яка не тільки займалася комерцією на Алясці, а й розвивала і освоювала територію за спеціальним указом імператора) перебувала в складному фінансовому становищі.
- Ці аргументи малосостоятельние, - продовжує Петров. - Особливо останній. Насправді РАК була найприбутковішою компаніейУкаіни того часу і однією з найбільших у світі. Це легко довести, вивчивши акції на біржі того часу. Але, так чи інакше, уряд направив в Новоархангельськ (тепер це місто Сітка) двох перевіряючих - морських офіцерів Кослівцева і Головіна. Фактично вони повинні були поставити діагноз Російській Америці - так, все дуже погано. Але вони, як чесні люди, заявили: Аляска приносить прибуток. А якщо ці землі ще й підтримати, це принесе масу вигодУкаіни.
Були й ще версії - треба було терміново виплачувати зовнішній борг, що після поразки в Кримській війні було проблематично. Однак історики сумніваються в такій мотивації. ДолгУкаіни був тоді 2,5 млрд руб. для його погашення треба було на найближчі 3 роки зайняти 45 млн руб. Крім того, реставрація економіки вимагала ще 400 млн руб. У масштабі таких сум 7 млн $ здаються дрібницею. Заради них не варто розкидатися землями.
- Зараз ми, як не дивно, впираємося в однієї людини, який виглядає головним «мотором» і ініціатором угоди - це великий князь Костянтин Миколайович, - переконаний Петров. - Йому належить і її обгрунтування (ті самі три офіційні причини продажу). Крім того, він особисто курирував всю компанію по дискредитації РАК і з продажу Аляски. Він не просто рідний брат імператора, це був дуже сильний політик. Багато істориків вважають, що саме йому належить ідея скасування кріпосного права і основна роль в ухваленні цього рішення в 1861 р Юридична реформа, військова. - це теж все великий князь. Його так і звали: генерал-адмірал-ліберал. До речі, він курирував і військово-морське відомство, і будівництво залізниць.
Але ми не знаємо, що спонукало великого князя на цю угоду, - пояснює професор. - Ми можемо лише припускати: свідоцтв як таких не залишилося. Тобто існує велика переписка між міністерствами, але немає документів, що пояснюють, що штовхнуло великого князя на цю угоду. Його особистої переписки теж не збереглося. Є, втім, його щоденник. Але, як навмисне, саме ті фрагменти, де йдеться про цікавить нас періоді, відсутні. Та й з переписки барона Стекля теж залишилося дуже мало - приватні листи, спогади його сина. Але документів, які говорять про підготовку проекту продажу Аляски, немає.
При цьому вже зараз немає сумнівів, що ні Стекль (довго жив в США і одружений з американкою), ні великий князь Костянтин не були ні (як би зараз сказали) «агентами іноземного впливу», ні змовниками.
- Найбільш вірною мені представляється така версія, - робить висновок Петров. - У Кримську війну Україна залишилася одна проти мало не всього світу. І Олександр II зрозумів, що треба на противагу англо-французькому союзу домагатися міцного союзу з США. Власне, першим кроком до такого союзу і став продаж Аляски.
... У 1986 році в Ситке на гроші місцевих жителів був поставлений пам'ятник першому головному правителю Аляски - каргопольская купцеві Олександру Баранову. На ньому місцеві жителі, вже не говорять по-російськи, але живуть в оточенні українських імен, прізвищ та назв, вибили слова правителя: «Ми могли б жити в мирі та злагоді в цьому краї».
Ласий шматок землі
Площа Аляски - 1,5 млн км². Це найбільший в США штат - постачальник хутра і деревини. Багатий рибними запасами (щоденні улови часто перевищують ті 7 млн $, ціну продажу Аляски). Є запаси нафти. З початку золотої лихоманки і до кінця ХХ століття звідси було вивезено золота на 4,4 млрд $.
Зв'язок з відділами
Наша продукція
Собеседнік.ру
Будь-яке передрукування матеріалів сайту можлива тільки при наявності прямої індексується гіперпосилання.