Історія радянської та української виборчих систем досьє - біографії та довідки

За останні 100 років вУкаіни на виборах до представницьких і законодавчих органів застосовувалися різні виборчі системи - мажоритарна, пропорційна і змішана.

Мажоритарна система має на увазі, що кандидат на виборну посаду виступає в особистій якості. Така система буває двох видів: абсолютного і відносного більшості.

Мажоритарна система абсолютної більшості передбачає, що обраним вважається кандидат, який набрав 50% плюс 1 голос виборця. На виборах за мажоритарною системою відносної більшості кандидату для перемоги достатньо набрати більше голосів, ніж будь-кому з конкурентів.

Пропорційна система застосовується тільки в умовах багатопартійності. Виборець голосує не за конкретного кандидата, а за один зі списків, представлених політичними партіями або виборчими блоками. За результатами голосування мандати діляться між партіями і виборчими блоками, які подолали виборчий бар'єр, пропорційно числу отриманих голосів.

Також існує змішана система виборів - поєднання мажоритарної та пропорційної систем.

Згідно з Конституцією РРФСР від 1918 року вищим органом державної влади став Всеукраїнський з'їзд Рад, а після прийняття в 1924 році Конституції СРСР - З'їзд Рад СРСР. У період з 1918 по 1936 рік вибори в РРФСР і в СРСР не були загальними. Виборча система була багатоступеневою. Повітові та міські ради делегували учасників на губернський з'їзд, на якому безпосередньо вибиралися депутати Всеукраїнських та Всесоюзних з'їздів Рад. При цьому від міських з'їздів один депутат обирався від 25 тис. Виборців, а від губернських - від 125 тис.