Ісламістський екстремістський рух стало набирати силу і поширюватися, перш за все, з території Єгипту в 50-60-х роках. У чималому ступені розвитку даних процесів сприяла і боротьба мусульманських країн за незалежність, активно розгорнулася практично в цей же період. Причому, якщо початкові дії ісламських релігійних екстремістів були спрямовані проти іноземної присутності, то сьогодні об'єктом тероризму стають і мусульманські громади. Дії екстремістів на початковому етапі спонукає релігійним завзяттям, але з часом до релігійних спонукань приєдналися і політичні амбіції.
"Аль-Каїда" (перекладається з арабського як "база", "основа") - радикальна інтернаціональна терористична ісламістське угруповання, створена в 1988 році Усамою бен Ладеном.
Сили "Аль-Каїди" налічують, за різними даними, від кількох сотень до кількох тисяч осіб.
Основне джерело поповнення рядів організації - понад 50 тис. Ветеранів війни в Афганістані та інші ісламські радикали.
Осередки "Аль-Каїди" працюють у 35 країнах світу, в тому числі в США і Канаді.
"Аль-Каїда" отримує підтримку з боку антиамериканських і антиізраїльських кіл в урядах мусульманських країн.
"Аль-Каїда" має ієрархічну структуру, на чолі якої стоїть Усама бен Ладен. Організація складається з невеликих осередків, члени яких знають тільки людей з свого осередку. Осередки можуть роками не проявляти ніякої активності або займатися мирною релігійною діяльністю. Осередки поділяються на "планують" і "виконавчі".
Фінансова база міжнародної терористичної організації "Аль-Каїда", посамим консервативними оцінками, може досягати п'яти мільярдів доларів. Про це заявив провідний європейський експерт з питань "тіньової економіки" і наркоторгівлі професор університету міста Лінц Фрідріх Шнайдер.
Річний бюджет "Аль-Каїди", що нараховує до 3 тис активних членів, становить від 20 до 50 млн доларів. Значна частина грошей направляється лідерами організації на створення банківських і торгових структур по всьому світу, а також на фінансування наркоторгівлі.
Потім навколо цього бізнесу формуються терористичні осередки.
"Аль-Каїда" займається також активним збором коштів в країнах Європи і США через "мусульманські гуманітарні організації". Це підтверджує і недавня знахідка в одній з мечетей Франції каси з 7 млн франків готівкою, які, по ряду ознак, повинні були піти на фінансування терористичної діяльності ісламістів.
Рух ХАМАС проголошує: "Звільнення всієї Палестини від моря і до Йордану - наша стратегічна мета, і немає мети святіший і важливою. Після звільнення від ізраїльського панування Палестина стане центром арабського і мусульманського світу".
ХАМАС закликає до фізичного знищення євреїв, переслідує християн, лівих діячів, котрі намагаються відстояти світський шлях розвитку, арабів, які співпрацюють з Ізраїлем. Кінцева мета руху - знищення Ізраїлю. Цілі терористичних операцій - деморалізація населення, дискредитація каральних органів Ізраїлю.
Ця організація вербує бойовиків в університетах, школах, мечетях, благодійних установах, створює загони шахідів (бойовиків-смертників), яким нав'язується, що загибель в ім'я ісламу - найкоротший шлях до раю. Шахіди - молоді люди у віці 18-27 років, з бідних сімей, часто неписьменні.
Фінансування здійснюється з боку Ірану, Йорданії, Судану, країн Перської затоки. Третина 30-мільйонного щорічного бюджету надходить від живуть в США і Європі прихильників ХАМАСу. Філії руху відкриті в США, Європі, Саудівській Аравії, Йорданії, Сирії, Лівані, Ірані. Штаб-квартира організації знаходиться в Тегерані.
Засновник ХАМАСу Ахмед Ясін народився в 1936 році в селі Джура, неподалік від міста Ашкелона. У 1947 році, коли почалися зіткнення між арабами і євреями, його сім'я переїхала в Газу.
У 50-х роках Ахмед вступив в фундаменталістську організацію "Іхван муслімун" ( "Брати-мусульмани"), згодом заборонену єгипетським президентом Гамалем Абдель Насером. Якраз в цей час він зламав собі шию, невдало зробивши сальто, і залишився калікою на все життя.
Через кілька років Ахмед почав пересуватися на милицях. Але з середини 80-х років він не встає з інвалідного візка. Інвалідність, однак, не завадила майбутньому шейху здобути освіту в єгипетському ісламському університеті "Айн-Шамс", де йому було присвоєно ступінь бакалавра по арабській літературі. Повернувшись в Газу, він став учителем і одночасно представником "Братів-мусульман".
Батько одного з учнів Ясина, що брали у нього приватні уроки, був єгипетським намісником Гази. Він порекомендував його на роботу в початкову школу "Аль-Кармель". У рекомендаційному листі намісник писав, що хоча Ясін і "не в змозі бути вчителем фізкультури, але викладати інші дисципліни він зможе чудово".
Потім Ясін почав проповідувати в мечетях. Він продовжував поєднувати викладацьку і проповідницьку діяльність і після того, як в 1967 році в ході "шестиденної війни" Ізраїль захопив Західний берег річки Йордан і сектор Газа.
У 1973 році Ясін створив "Ісламський центр", потім "Ісламський об'єднання", яке поставило під свій контроль більшість ісламських установ в Газі. А в 1979 році, після того як в Ірані відбулася ісламська революція, він заснував "Аль-Джамаа аль-Ісламія" - перше в Газі ісламське суспільство. Воно пропонувало палестинцям послуги в релігійній, освітній та розважальній сферах. Клуб, де підлітки займалися нешкідливими на перший погляд футболом і настільним тенісом, був навіть офіційно зареєстрований ізраїльською владою.
Ізраїль заохочував діяльність цього ісламського суспільства, яке швидко поширило свій вплив по всій Газі. Воно стало релігійної альтернативою і потенційним противником націоналістичного табору Організації визволення Палестини. Ясін, який удостоївся на той час почесного титулу шейха, давав арабським програмам ізраїльського телебачення численні інтерв'ю, в яких критикував лідера ООП Ясіра Арафата.
Але період благоденства виявився коротким - поступово від організації спортивних клубів шейх перейшов до політичної діяльності. У 1982 році тисячі його прихильників вихором пронеслись по Газі, трощачи магазини, що торгують спиртними напоями.
У 1984 році Ясін був засуджений ізраїльським військовим судом до 13 років тюремного ув'язнення за незаконне зберігання зброї. Однак через рік його звільнили в рамках обміну 1100 палестинських ув'язнених на трьох ізраїльських солдатів, захоплених в Лівані бойовиками терористичної організації.
Угруповання Ясина не брала участі в інтифади - повстання палестинців, що спалахнула в Газі в 1987 році. Але народні хвилювання не вщухали, і він заснував ХАМАС (абревіатура від арабського "Харак аль-Мукаума аль-Ісламія", що в перекладі означає "Ісламський рух опору"). Саме тоді він закликав вважати всіх ізраїльтян військовими поселенцями і вбивати їх.
Діяльність ХАМАСу була задіяна не тільки на сектор Газа, але і на Західний берег річки Йордан. Був створений особливий загін - "Аз ед-дін ель-Касем", бойовики якого вбивали палестинців, підозрюваних у співпраці з окупаційною владою. Вони ж здійснювали напади на ізраїльських солдатів.
У 1989 році Ясін був знову заарештований і засуджений до довічного ув'язнення за організацію викрадення та вбивство двох ізраїльських солдатів.
За час ув'язнення його популярність зросла неймовірно, до речі сказати, перебуваючи у в'язниці, Ясин продовжував відігравати суттєву роль в керівництві своєї організації. Ясин підтримував зв'язок з рештою на свободу керівниками ХАМАСу на Західному березі і в секторі Газа, а також з філіями в Ірані та Судані. Повідомлення передавалися через відвідувачів, а писати листи паралізованому в'язневі допомагали співчували йому співкамерники. Доказів прямих зв'язків шейха з терористами-смертниками, які вбили за останні роки десятки ізраїльтян, немає, хоча він і виправдовував ці терористичні акти, називаючи їх самообороною.
Ізраїльтяни всерйоз побоювалися, що шейх перетвориться в великомученика, якщо дійсно помре в ув'язненні. Це могло викликати новий вибух невдоволення на Західному березі і в секторі Газа. Але в той же час звільняти його вперто відмовлялися.
Сьогодні ХАМАС явно втратив свій вплив і не в змозі його повернути. Рух втратило свою міць через те, що не зумів нічого протиставити набирав силу мирного процесу. Ось чому відтіснені на узбіччя політики лідери ХАМАСу на чолі з Ясином, яких підтримують не більше 30% палестинців, вирішили розгорнути діяльність на місцях. Вся увага тепер направлено на шейха, чий особистий вплив набагато сильніше, ніж вплив його організації.
"Ісламський джихад Палестини"
Шиїтське ісламістський рух радикального спрямування в Лівані. Назва руху буквально перекладається з араб. яз. як "партія Аллаха" (коранічний термін, антипод "партії сатани", тобто ворогів ісламу).
Рух "Хезболлах" виникло в 1982 році під час ізраїльського вторгнення в Ліван як об'єднання радикальних шиїтських груп і організацій, які поділяють ідеї лідера іранської революції аятоли Хомейні, перш за все - його непримиренність до "сіоністському утворенню" (Ізраїлю) і установку на збройну боротьбу проти нього до "повного звільнення Палестини".
До кінця 1982 року Іран послав до Лівану бійців своєї "революційної гвардії" з метою допомогти утвердженню тут революційного ісламського руху, яка прийняла б участь в джихаді - "священної війни" з Ізраїлем. Їх загони, що базувалися в районі м Баальбек в північній частині долини Бекаа, надали руху "Хезболлах" виражену "іранську" ідеологічне забарвлення.
Духовним провідником ОУН є шейх Мухаммед Хусейн Фадлалла, аятолла, головний муджтахід (знавець шаріатських законів) шиїтської громади Лівану.
Генеральним секретарем "Хезболлах" в даний час є Гасан Насралла (на початку 80-х рр. - повноважний представник шиїтського руху "Амаль" в долині Бекаа, порвав з цим рухом і перейшов в "Хезболлах" зі своїми численними прихильниками).
Протягом 80-х - 90-х рр. "Хезболлах" вело безперервну партизанську війну проти ізраїльських військ на окупованому півдні Лівану.
"Озброєна Ісламська Група"
"Харакат Ул-Моджахедін Харакат"