Інтерв'ювання (від англ. Interview - інтерв'ю) переводить-ся на російську мову як бесіда, співбесіда.
Термін "інтерв'ювання клієнта" отримав міжнародне визнання: юристи усього світу під интервьюированием клієнта розуміють співбесіду з клієнтом з метою отримання у нього інформації, що має правове значення.
При цьому слід чітко розмежовувати діяльність юриста, пов'язану з проведенням співбесіди (интервьюированием), і консультування, під яким розуміють юридичну по-міць клієнту у виборі задовольняють його способів вирішення проблеми законними засобами. Тому навички консультує-вання будуть розглянуті в окремому розділі. Для розмежування інтерв'ювання та консультування беруть до уваги перш за все цілі цих видів діяльності юриста. Мета прове-дення інтерв'ю ми вже визначили - це отримання від клієнта інформації, що має правове значення, на основі якої юрист запропонує клієнтові варіанти правового розв'язання воз-нікшего проблем. Мета консультування - роз'яснити клієнту правові способи вирішення його проблем, прогнозування можливих наслідків застосування цих способів і надання по-мощі у виборі одного з можливих способів вирішення право-вої проблеми клієнта.
Співбесіда (інтерв'ювання) є необхідною складовою діяльності будь-якого юриста, в якій би галузі юриспруденції він не працював. Але в контексті даної книги ми будемо говорити про навички, необхідних для такого роду діяль-ності стосовно до роботи адвоката Це викликано тим обстоя-будівництві, що робота студентів в юридичній клініці за оказа-нию правову допомогу протікає практично в тих же рамках, що і робота адвокатів.
Навички інтерв'ювання є важливим практичним умінням при проведенні співбесіди. Значною степу-ні вони визначають успішність подальшої роботи юриста з надання правової допомоги.
Але чи треба вчитися, як проводити співбесіду? Хіба че-ловек, який звернувся за юридичною допомогою, чи не зацікавлених-ван в тому, щоб якомога докладніше і грунтовніше расска-мовити юристу про свої проблеми? У цьому випадку завдання юриста полягає тільки в тому, щоб, вислухавши клієнта, дати йому право-ву консультацію, тобто роз'яснити правові аспекти наявних у нього проблем і можливі правові способи їх вирішення.
Уявімо собі людей, які звертаються за порадою до юристів. По-перше, це люди, які, зіткнувшись з жизнен-ними труднощами, не можуть їх вирішити самостійно, без звернення до фахівця. Як правило, ці люди погано представ-ляють собі способи подолання даних труднощів і їх послід-наслідком. Їм належить спілкування з незнайомою людиною - юрис-те. Вже одна думка про те, що в обставини особистого життя втручатимуться сторонні, здатна привести будь-якого людино в сум'яття, викликати нервозність і, як наслідок, примі-шать розповісти про свої проблеми. По-друге, це люди різного культурного рівня, різних національностей, різного темпера-мента. Тому далеко не всі з них мають здатність виокрем-лити у виниклій життєвої ситуації саме правові аспекти, не всі з них можуть самостійно зв'язно і послідовно-тельно викласти юристу саме ті факти, які важливі для справи.
Отже, юрист повинен володіти навичками проведення співбесіди (інтерв'ювання), щоб в результаті цієї ра-боти отримувати від різних людей (клієнтів) повну і достовірний-ву інформацію, необхідну для правильної правової оціню-ки отриманих фактів.
Про які ж навичках інтерв'ювання може йти мова?
Перш за все зазначимо, що подібного роду навички слід розглядати в декількох аспектах. По-перше, необхідно звернутися до загальних питань юридичної етики, приділивши осо-бою увагу тим з них, які є особливо актуальними для про-ведення співбесіди з клієнтом. По-друге, необхідно рас-дивитися способи побудови самої бесіди з точки зору можливості виділення в ній певних стадій, або етапів, які допоможуть більш ефективно провести інтерв'ю. По-третину-их, необхідно обговорити прийоми постановки питань під час
такої розмови. І нарешті, по-четверте, слід брати до ува-гу психологічні аспекти проведення співбесіди.
У приймальню адвоката, спираючись на палицю, заходить літній, років семи-десяти, чоловік.
Адвокат, підводячись зі свого місця:
- Вітаю! Проходьте будь ласка. Сідайте ось тут.
Клієнт опускається на стілець, який стоїть збоку від столу адвоката.
А: Так Вам зручно?
А. Давайте познайомимося. Мене звуть Михайло Петрович Любомиров. Я адвокат. Сьогодні я веду прийом громадян і готовий надати Вам правову допомогу. Але Ви, напевно, знаєте, що послуги наші платні?
К. Прізвище моя Сенякіна, а звуть Сергій Миколайович. Що послуги у вас платні, я знаю. Скільки мені треба заплатити за Ваш рада?
А: Якщо мова піде тільки про консультації, це буде коштувати від 50 до 150 руб. в залежності від того, наскільки складний у Вас буде питання.
К. В таких межах я заплатити готовий.
А добре. Про конкретну суму домовимося дещо пізніше. А ті-перь скажіть, Сергій Миколайович, Ви вперше у адвоката?
К. У адвоката я дійсно перший раз. Не думав, що доведеться дожити до такого.
А. Ви думаєте, що в зверненні за допомогою до юриста є щось не-звичайне, таке, що принижує людину?
К. Так як Вам сказати. Приниження особливого, може, й ні, та не звик я справи своєї сім'ї зі сторонніми людьми обговорювати.
А. Якщо Ви звернулися за допомогою до адвоката, то він вже не посторон-ний для Вас людина. Все, що Ви вважаєте мені можливим розповісти, ос-ТАНЕТ строго між нами. Я за своїм становищем адвоката зобов'язаний збе-нить в таємниці відомості, які мені довіряють звернулися до мене за допомогою люди. І чим докладніше Ви розкажете мені про виниклі пробле-мах, тим більше у мене буде можливість допомогти Вам. Так що ж у Вас трапилося?
К. Справа в тому, що у мене зараз склалася дуже важка ситуація з моїми найближчими людьми. Я вже в похилих літах. Дружина моя померла два роки тому, і немає мені ніякого спокою, не можу я залишився мені час прожити спокійно.
А. ' Може бути рано так впадати у відчай. Заспокойтеся. Я вас уважно слухаю.
К. У нас з дружиною було двоє дітей: дочка і син. Син, до нашого несчас-ма, рано пішов з життя. Одна пам'ять про нього - онук Олексій. А ось з доче-Рью ми ніяк не можемо знайти спільної мови. Начебто і виховували їх. однаково, і освіту дали, і матеріально допомагали. Але не поважає вона мене. Чи не прислухається до моїх порад. І допомоги від неї ніколи ніякої не дочекаєшся. Ніколи не думав, що доведеться мучитися так на старості років.
А .; Сергій Миколайович, заспокойтеся. Я розумію, складно літній людині без підтримки, без матеріальної допомоги близьких. Але ж близ-ким можна і нагадати, що у них є такий обов'язок. Як Ви вважаєте-ті, Ваша дочка зобов'язана надавати Вам матеріальну підтримку? У Вас маленька пенсія? І Вам в цих важких умовах не вистачає на життя?
К. Та не г, справа не в е гом. Я цілком можу обійтися і тієї пенсією, до i о-рую виплачує держава. Справа не в гом, що я хочу отримай гь від своєї дочки якусь матеріальну допомогу. Her, справа зовсім не в цьому. Мені б хотілося, щоб ми, рідні один одному люди, жили в мирі та злагоді. А вона ні своє життя особисту влаштувати не змогла.
Го один раз заміж, го дру-гой раз заміж. І завжди чоловіки у неї якісь абсолютно несамостійна-ні. Постійної роботи у неї немає. Вже як ми з дружиною з сил вибивалися. Допомогли квартиру кооперативну їй купити. І все не так у неї. Того і гля-ді, і квартиру цю продасть. І невідомо, де жити буде.
А. Сергій Миколайович, так Вас турбує, що Ваша дочка може комусь продати належну їй квартиру? Адже ця квартира належить їй? Або вона була придбана на Ваше ім'я?
К. Ні, мова йде не про це. Я вже говорив, що від мого померлого сина залишився внук Олексій. Йому вже 18 років. Він живе зі мною. А ось дочка моя Тетяна ніяк не знаходить з ним спільної мови. І він її поважати не може. Ось я і думаю, жити-то мені залишилося не так вже й багато, а як далі складеться життя мого онука? Адже у нього, крім мене і моєї дочки, і рідних-то нікого немає.
А. Сергій Миколайович, чому Вас так турбують відносини, які склалися у Вашого онука з Вашої дочкою?
К. Чи бачите, я хочу, щоб моя квартира перейшла моєму внуку. Ось я і турбуюся, чи не захоче моя дочка після моєї смерті отримати квартиру як спадкоємиця? Адже вона, як тепер кажуть, "ділова". З онуком вва-таться не буде. А внук, щоб з нею не зустрічатися, по молодості та нерозумно-сти візьме та й з'їде з квартири. Так ні з чим і залишиться.
А. Ось в чому справа. Значить, Вас цікавить питання про те, як можна пе-Реда право власності на квартиру?
К. Так, мене дуже цікавить це питання. Я б хотів, щоб та кварти-ра, в якій я живу, належала тільки моєму внуку. Поясніть мені, що я повинен зробити для того, щоб моєму внуку було забезпечено право на цю квартиру.
А. Добре, Сергій Миколайович. Я зрозумів, що Вас цікавить. Але преж-де дозвольте кілька уточнюючих питань?
К. Так-так, будь ласка.
А. Адже Ви говорили, що у Вашої дочки є квартира?
А. А де Ваша дочка фактично проживає?
К. Дочка живе в своїй однокімнатній квартирі, окремо від мене. А я і онук живемо разом. Квартира у нас непогана. В центрі міста. Три кімнати. Всі комунальні зручності є. Ось я і думаю, чи не прийде в голову моєї дочки мою хорошу квартиру роздобути?
А. А в якій квартирі зареєстрована за місцем проживання або, як говорили раніше, прописана Ваша дочка?
/ С: У своїй квартирі і прописана.
К. Цю квартиру я отримав 20 років тому, коли ще працював, на всю се-ма, а потім ми її приватизували.
А: Скажіть, будь ласка, в якому році Ви приватизували цю квартиру?
К. В дев'яносто третьому.
А: Хто з Вашої родини проживав в цей час в квартирі?
К. В цей час в квартирі жили і були прописані тільки я і моя суп-руга. Діти на той час уже жили своїми сім'ями. Дочки Тетяні ми допомогли купити кооперативну квартиру. Син Олексій одружився і перейшов жити до своєї дружини. Жили вони разом з її батьками. Там же у них роділ-
їй син, мій онук Олексій. Так що приватизували квартиру тільки я і моя дружина.
А. Значить, після приватизації власниками квартири стали толь-ко Ви і Ваша дружина?
Д. А після смерті Вашої дружини як вирішувалося питання про власність на квартиру?
К. Ще до смерті моєї дружини, відразу після приватизації, ми з нею до-говорилися обмінятися заповітами. Пішли до нотаріуса, склали за-мовлення. Я - на ім'я дружини, а вона - на моє ім'я. Так, щоб квартира пере-йшла тому з нас, хто переживе.
А. А де зараз знаходиться заповіт Вашої дружини?
К. Я його відніс до нотаріальної контори, а там мені через якийсь час видали документи, два документа, здається, свідоцтвами вони називаючи-ються, і нотаріус сказав, що тепер право на цю квартиру є тільки у мене.
А. Сергій Миколайович, а на сьогоднішній день кого з близьких род-ственник Ви маєте?
К. Онук Олексій і дочка - ось і всі мої близькі. Більше нікого немає. Я вже говорив вам, три роки тому син і невістка моя загинули в автомобіль-ної катастрофи. Після їх смерті онук Олексій перейшов жити до нас. З де-серденьком і бабусею по материнській лінії у нього відношення не дуже хо-рошіе склалися. Та ще й дядько по материнській лінії був проти, щоб Олексій залишився проживати в тій квартирі, де народився. Ми з дружиною, на-проти, із задоволенням прийняли внука до себе. Квартира у нас велика, і з онуком у мене відносини дружні. Хороший він у мене хлопець. Так що зараз в цій квартирі ми живемо вдвох.
А. Ну ось, не всі у Вас так погано. Хороший онук поруч - це не так вже й мало.
К. Так, онук у мене хороший. Не те що більшість нинішньої молоде-жи. Адже на весь час у нього вистачає: і вчиться в інституті, і спортом зани-мається, і підробляє. Не хоче на мою пенсію жити. І зі мною погово-рить час знаходить.
А. Ось і славно. Добре, Сергій Миколайович. Значить, ми з Вами вияс-нили, що у Вас є трикімнатна квартира, яка знаходиться у Вашій власності, тобто належить тільки Вам. В даний час в цій квартирі зареєстровані за місцем проживання тільки Ви і Ваш вісім-надцатілетній онук Олексій.
А. Скажіть ще, Сергій Миколайович, скільки років Вашої дочки і як вона себе почуває, який у неї здоров'я?
К. Років моєї дочки 40, і зі здоров'ям у неї все в порядку, тільки ра-ботать не боляче любить. А навіщо Вам це знати?
А. Це не проста цікавість. Ці відомості мені необхідні, щоб не помилитися в раді. А тепер скажіть, Сергій Миколайович, яким обра-зом Ви б хотіли передати цю квартиру своєму онукові? Або якісь умови такої передачі Вас би найбільше влаштували?
К. Чи бачите, в чому справа. В першу чергу я б, звичайно, хотів, щоб ця передача відбулася таким чином, щоб моя дочка не мала права на цю квартиру після того, як мене не буде. Ну а до своєї смерті я б, звичайно, хотів прожити саме в ній. Адже цю квартиру я заробив. У цій квартирі ми були колись щасливі. Жили з моєї покійної дружиною. По-цьому, звичайно, для мене обов'язкова умова передачі цієї квартири моєму внуку. щоб я зберіг право жити в ній до смерті.
А Зрозуміло. Сергій Миколайович, давайте ще раз підведемо підсумок на-шего розмови. Отже, Ви і Ваш носемнадцатілегній онук Олексій про-жива в трикімнатній квартирі. Ця квартира знаходиться тільки в Ва-шей власності, і Ви маєте в своєму розпорядженні необхідними документами, що підтверджують цей факт. Крім Вашого онука Олексія у Вас є дочка Тетяна, яка проживає окремо, маючи у власності квартиру. Ваше бажання щодо квартири, в якій Ви живете, полягає в тому, що-б власником цієї квартири став тільки Ваш онук Олексій, а Вашу дочку Тетяну Ви хочете позбавити права отримати в спадок хоча б частину цієї квартири. У той же час Ви хочете до останнього дня у Вашому житті, прожити саме в цій квартирі. Я правильно вас зрозумів?
К. Так. Все правильно".
Якщо оцінювати наведене інтерв'ю з точки зору цілей, для досягнення яких воно проводилося, то, безумовно, оціню-ка повинна бути позитивною, оскільки адвокат повністю з'ясував суть правової проблеми звернувся до нього людини.
Спробуємо проаналізувати це інтерв'ю з точки зору названих вище аспектів, що мають безпосереднє ставлення-ня до навичкам проведення співбесіди, і таким чином з'ясовуємо-нить, що допомагало і що ускладнювало роботу адвоката при веденні бесіди з клієнтом.