Інтерв'ю втік з Кишинева письменника Багірова росія

Інтерв'ю втік з Кишинева письменника Багірова росія

Лента.ру: Як тобі вдалося втекти з Молдавії з-під домашнього арешту? Тебе не охороняли або охороняли погано (що дивно, якщо тобі недавно пред'явили досить серйозне звинувачення)? Як саме відбувався втечу?

Едуард Багіров. Такий запобіжний захід як домашній арешт не передбачає неодмінною зовнішньої охорони. Приховане зовнішнє спостереження - так, спочатку воно було, але ми його струсили досить швидко, навіть до виїзду з Кишинева. Треба розуміти, що мене не хлопчики-кульбабки звідти вивозили. А взагалі перетнути кордони Молдавії можна і без документів, хоч з протиракетною зенітним комплексом в рюкзаку, і так буде до тих пір, поки молдавське держава не почне платити своїм прикордонникам зарплату, причому не мамалигою. Вивезли відносно спокійно в Придністров'ї, на українському кордоні справили з митниками якісь мудровані маніпуляції, і я опинився в Одесі. Звідки і полетів по внутрішньому російському паспорту зовсім вже спокійно.

Брали участь в твоєму втечу спецслужби, скажімо, російські? ( "Близькі люди", які, за твоїми словами. Перевезли через кордон Молдавії з Україною - це хто?) Якось важко уявити, як потенційний злочинець, обвинувачений за статтею, яка передбачає 8 років в'язниці, спокійно їде додому.

Не впевнений, що російські спецслужби стали б займатися настільки протизаконною діяльністю. Вони ж не молдавські, врешті-решт, а я не Штірліц який-небудь. Вивозили мене близькі небайдужі люди, яких у мене в Молдавії більш ніж достатньо. І що значить питання "хто?" Ти чекаєш, що я зараз їх прізвища назву?

Загалом, підсумовуючи, чому тебе відпустили молдовська влада? Невже під тиском Москви?

Можу сказати тільки одне: будь-які мої дії на території республіки Молдова ніколи не носили кримінального характеру. Це і є найголовніше в усій цій справі.

А що означає в такому випадку твоя відома фраза "У республіці Молдова я і ще кілька активних хлопців на півроку (ну, трохи більше, строго кажучи) поміняли державний лад - назавжди прибрали в минуле комуністів"? Чи це не визнання своєї причетності? Або скажеш, що це хвастощі?

Так, в цьому наспіх зляпати звинуваченні взагалі досить багато кумедних формулювань. Але так як мій прокурор Ліліан Кочу навіть не Лахтин, то над цією епістоли крадькома хрюкали в кулачок навіть судді. Там ще було, що я учасник ОЗГ "Литпром" (літературний сайт, чиїм головним редактором є Багіров - "Лента.ру"). Що ж, залишається тільки подякувати вищі слідчі органи республіки Молдова, настільки високо оцінили мої скромні заслуги в розвитку цього літературного проекту.

Їм потрібна була інформація на Ткачука (Марк Ткачук - один з лідерів Компартії Молдавії - "Лента.ру"). Їм було відомо, що деякий їхній інтерес я задовольнити цілком в змозі - я багато працював в Молдавії над книгою про ці події, і деякі нюанси мені відомі краще, ніж молдавським спецслужбам. Просто вони розумом і кмітливістю не відрізняються, плюс абсолютно не розбираються в людях, тому не знайшли нічого розумнішого, ніж почати мене тупо пресувати по тюрмах. А в моєму випадку це завжди викликало зовсім протилежну очікуванням реакцію. Тому вони так жорстко і облажались, плюс весь прогресивний світ дізнався, який анекдот вдають із себе молдавські спецслужби.

У численних постах в Livejournal "з нар" ти заперечував будь-яке відношення до "перевороту" в Кишиневі, проте в цей період ти дуже часто їздив в Молдавію. Що ти там робив в такому випадку (навряд чи так часто хотів бачити колишню дружину і старих друзів)? Невже так подобається Молдавія або молдавани?

Колишня дружина моя - москвичка, причому російська, просто народилася в Кишиневі, і закінчила там середню школу. По-друге - я нічого не заперечував. Але і не підтверджував. Я просто весь час заявляв чисту правду: мене бездоказово, за примітивними політичних причин пресують у в'язниці два ідіота: т.в.о. президента Маріан Лупу і його генпрокурор Валерій Зубко.

І так, мені подобається Молдова. З боку це виглядає абсолютно ірраціонально: робота моя, та й взагалі весь стиль мого життя, дозволяють мені їздити по всьому світу, і жити скрізь де завгодно, і як завгодно довгий термін. Але мені подобається і Молдавія теж. Що тут, чорт забирай, такого? Комусь подобається Грузія, кому-то Буркіна-Фасо. З якого дива я взагалі повинен замислюватися, чому мені подобається Молдова? Я тільки за минулий рік побував в десятці країн, а зимував так і взагалі на Балі, і на тому ж Балі тепер теж є люди, що стали мені близькими і дорогими. Так що не впевнений, що треба акцентувати увагу на цьому питанні.

Чому ж все-таки тебе заарештували і вирішили засадити на 8 років? Невже тільки тому що, молдавське наслідок - це "цирк з напівграмотними кіньми"?

Те, що коні ці напівписьменні, це ще півбіди. Біда в тому, що вони там ще й при владі. А це означає, що у них зашкалює ще і відчуття безкарності, і взагалі геть відсутнє розуміння навколишнього середовища, тому вони і вважають, що можуть просто ось так взяти на вулиці людини, причому громадянина іншої країни, причому досить відомого громадського діяча, діяча культури, і запресувати його в барак. А мені, наприклад, не здається, що якийсь очманілий молдавський пупириш в погонах має право розпоряджатися моєю долею на свій розсуд. Такий ось я нечутливий.

Тебе весь цей час у в'язниці змушували дати письмові свідчення про Ткачука? Або якісь ще бесіди були?

Як ти ставишся до досить популярної версії. що ти працюєш на ФСБ, і зокрема, за завданням органів їздив в Молдавію?

Мальгін дуже важко на мене ображений особисто, і є за що. До того ж він глибоко нещасна людина, яка за останні пару років пережив кілька важких ударів по психіці - самогубство доньки, потім у нього відібрали бізнес і вижили з країни. Йому погано, він злий і хвора людина, і його не можна нехтувати, так само як і не можна приймати близько до серця його епістолярні екзерсиси в ЖЖ - адже це єдина розвага в життя, що залишилося йому доступним. Аудиторія у нього приблизно така ж, але вони теж мають право на існування і на свої емоції. Нехай пишуть.

Журналіст Ілля Барабанов стверджує, що ти часто їздив в Молдавію, щоб отримати
компромат на депортовану кілька років тому з Росії журналістку The New Times Наташу Морарь і, мовляв, місію провалив. Це правда?

Наташку я, звичайно, люблю і поважаю, і кілька років до останнього часу, приховувати не стану, вона була одним з найближчих людей в моєму житті. Але навіть і при таких розкладах не можу не назвати повним маренням версію, що битих три роки мені довелося ламати всю цю молдавську комедію тільки для того, щоб отримати давно вже нікому не потрібний "компромат" на свою близьку подругу, яку я і так знаю як облуплену.

О, та ти мене розколов! Так. І каплицю теж я розвалив.

Розкажи, як тобі сиділося? Клопи, щури, наручники, побої, карцер? Ти ж сидів в 90-х в російській в'язниці (за "розкрадання, вчинені групою осіб за попередньою змовою"). Де краще?

Тюрми дуже погані, практично середньовічна розруха і злидні з кожної щілини, щури величезні, коротше - звичайні постсовкові убогі бараки сталінської ще системи. Не треба туди сідати, в загальному. Тримали і перевозили мене завжди окремо, з автобусом самого підготовленого в республіці спецназу, і наручники в цих пересуваннях не знімали взагалі ніколи, а спочатку так і взагалі катали на підлозі, в бронежилеті і в'язаній масці, і клацали над головою затворами калашів. Клоунада, в загальному. Лякали вони мене так.

Коли тебе перевели під домашній арешт, в Кишиневі сказали, що рішення суду було обумовлено тим, що "він ефективно співпрацював зі Службою інформації та безпеки (СІБ) і слідчими органами". У чому полягала "ефективну співпрацю", і що раптом змінилося в позиції молдавської влади, в тому числі судових?

Нісенітниця собача, звичайно. Співпрацював б - навіть не сів би, а не те що бігти б не довелося. Але їм же треба показати, що в цій справі є хоч якийсь прогрес. Так ось, ще раз заявляю: прогресу - немає. І бути не могло. Ніякого. Молдавська генпрокуратура і СІБ - облажались. Крапка. Підпис.

Ти неодноразово висловлював подяку Росії, МЗС і іншим інстанціям, що виражав тобі підтримку і протести молдаванам. Але ж твій арешт "помітили" далеко не відразу. Публічно воліли про це не говорити. Не шкодуєш тепер, що встиг насолити чи не всім в московській журналістської і близькополітичною тусовці, що на Кашина нападав і так далі?

А потім підключилася і Держдума, яка проголосувала за окрему жорстку ноту повним складом. Загалом, залишалася буквально пара хвилин до прийняття принципового рішення першими особами Росії. Просто я втік. А що до журналістів, то я щось не помітив, щоб ЗМІ замовчували ситуацію або якось намагалися мені насолити: мене підтримали всі, і навіть настільки полярні ЗМІ, як сайт Громадської палати і, скажімо, "Нова газета". А про мітинг у молдавського посольства, який організували Таня Геворкян, Ілля Бачурін, Серьога Мінаєв і Женя Моризев з "Літпрома", так і взагалі написали і розповіли майже всі поголовно.

І, ось їй-Богу, ви дістали мене вже своїм Кашин. Мільйон раз вже повторював, що я дав по пиці не журналіст Кашину, а просто Кашину, і не за професійну його діяльність, а за особистою приватною причини, і нітрохи про це не шкодую, тому що абсолютно щиро вважаю, що між чоловіками цілком можливий конфлікт такого роду, дозвіл якого можливо тільки одним способом - по морді. І якби повернутися назад, то я точно так же ще раз дав би йому по морді. І мені гнітюче наплювати, що про це подумає ваша професійна тусовка: осудний журналіст не переплутає одноразовий чоловічий конфлікт з наїздом на професію в цілому.

Сподіваюся, я зрозуміло висловлююсь. І користуючись нагодою, ще раз висловлюю величезну, нічим не вимірну подяку всім ЗМІ і їх представникам, які підтримували мене під час цього інциденту. Які не про розбиті морди думали, а про те, що в молдавській в'язниці по бєспрєдєлу пресують їх співвітчизника. Про те, що на моєму місці взагалі-то міг виявитися абсолютно будь-який з вашої професійної тусовки. У тому, що я там досить рівно тримався, є і ваша чимала заслуга. Без такої підтримки мене, можливо, і зламали б. Дякую вам всім, хлопці! Давайте надалі будемо більш адекватно, і жити дружно.

Мітинг в твою підтримку, який пройшов в Москві при цьому зібрав близько 50 осіб (причому всі, я так розумію, з "Літпрома"). Тобі здається це адекватне число переживають за тебе людей? Як ти ставишся до того, що багато хто поставився до твого "звільнення" негативно?

На мітинг прийшло рівно стільки людей, скільки було вказано в заявці мерії: захід був легальне, і питання організаторами ретельно контролювався. Ми не хотіли конфліктів, беззаконня і будь-який маргінальщіни - ми адже самі вимагали дотримання елементарної законності. Якби стояло завдання закидати посольство Молдови коктейлями Молотова, то, напевно, ситуація склалася б інакше. Але у мене немає і не було претензій до Молдавії, її громадянам і дипломатичним представникам.

У мене, повторюю, є претензії до двох людям: т.в.о. президента Лупу, і його генпрокурору Зубко. Усе. У мене навіть немає претензій до моєї слідчій групі - вони просто виконували вказівки свого начальства, а заступник генпрокурора Андрій Пинтя так і взагалі відмінний професіонал, і якби питання не торкався мене особисто, то я навіть із задоволенням побачив би його на посаді генпрокурора Молдови, і він би був там доречний. Просто йому не пощастило з начальством.

А тим росіянам, хто негативно сприйняв новину про моє звільнення, мені взагалі нічого сказати. Просто нема чого.

Ти себе відчуваєш героєм? Звільнилися з катівню молдавських? Роман напишеш тепер про це?

Звичайно ж, з письменницької точки зору дуже приємно спостерігати, коли при прочитанні твоїх чернеток у генпрокуратури відвалюється щелепа. За таке і посидіти не шкода. Гіпотетично, звичайно. Тому що я нікому не бажаю такого пригоди. Це, приховувати не стану, було нелегко.

Як думаєш, відносини Молдови і Росії через тебе не погіршаться?

Дуже б не хотілося, щоб до цього дійшло. Я зовсім не хочу, щоб Росія доставила Молдавії які б то не було проблеми. А Молдавія, при всій повазі, не має такої можливості.

До речі, тебе в інтернеті називають русофобом, та й правда, були в тебе свого часу всякі неприємні висловлювання про росіян.

Коли наступного разу в Молдавію?

Якомога швидше. Зараз я починаю обговорювати можливість процесуального рішення цієї проблеми з компетентними юристами, і обов'язково доведу все це до кінця. Я впевнений, що в молдавських спецслужбах повно адекватних людей, яким соромно за цю клоунаду, яку їх руками влаштували ті, хто очолює зараз республіку. Вся ця проблема - цілком політичного характеру, тому і дозвіл її цілком можливо. Були б адекватні політики. І я не втрачаю надії на те, що вони там все-таки коли-небудь прийдуть до влади, і витягнуть молдавську державу з під того плінтуса, під який його загнали за двадцять років "незалежності".

Але краще я почекаю цього будинку, а не в молдавських казематах. Дякую всім за увагу.