Інститут - спортивного громадянства - (голих з

Наведена позиція в повній мірі відбивається і в актах міжнародного права: відзначимо, що даний інститут існує і як міжнародно-правової, незважаючи на визнання громадянства "внутрішньою справою держави". Пов'язано це з тим, що нерідко між державами виникають суперечки, що стосуються правового становища тих чи інших осіб або груп населення. У зв'язку з цим В.М. Гессен писав: "Не підлягає ніякому сумніву, що прямий і найкоротший шлях, що веде до зазначеної мети, - шлях міжнародних угод. Сама мета може бути на цьому шляху досягнуто двояким способом: або встановленням так званих конфліктних норм, тобто норм, що визначають , чиїм саме правом у разі конфлікту різних законодавств має бути нормовані підданство індивіда; або міжнародної уніфікацією матеріального права різних законодавств, що регламентує підданство " <7>.
--------------------------------
<7> Гессен В.М. Підданство, його встановлення та припинення. СПб. 1909. С. 394 - 395.

Зовсім інша регулювання застосовується, коли мова йде про участь в спортивних заходах (змаганнях), які проводяться під патронатом <10> (Або, як іноді кажуть, під егідою) тієї чи іншої спортивної організації / федерації / асоціації / союзу. Наявність у спортсмена "конституційного" громадянства країни, яку представляє відповідна спортивна організація, як свідчить практика, зовсім не є чинником, який гарантує йому право виступу за національну команду в офіційних матчах на міжнародному рівні, так і сама практика різних спортивних федерацій в цьому питанні істотно різниться .
--------------------------------
<10> Ще раз звертаємо увагу на існування відмінностей у правовій (галузевої) термінології (наприклад, поняття "патронажу" в сімейному праві) і спортивної.

Основні положення, що регулюють виступ регбістів за національні збірні команди, містяться в так званому правилі 8 "Правил гри ІРБ" <14>. Так, до підстав допуску до національної збірної (п. 8.1) відносяться:
--------------------------------
<14> REGULATIONS RELATING TO THE GAME.

a) народження на території відповідної держави;
b) народження батьків або дідуся з бабусею регбіста на території відповідної держави;
c) проживання протягом тридцяти шести місяців поспіль на території відповідної держави в період, що безпосередньо передує даті гри.
Залучаючи в російську національну збірну регбістів - громадян ПАР (Й. Хендрікс, Р. Волченскі і В. Пітерс), відповідно до п. "B" названого Правила 8, представники Російського союзу регбістів не змогли представити в органи ІРБ документи, переконливо доводять народження їхніх предків на території Росії. Ця обставина і спричинило за собою дискваліфікацію збірної команди Росії з регбі-15 і відсторонення її від подальшої участі в турнірі, а також до грошових штрафів. Вельми примітні положення ст. 8.5 зазначеного Правила 8, що передбачають відповідальність за недотримання умови щодо залучення гравців, які не мають права грати за національну збірну команду. У цій статті, зокрема, вказується, що порушення Правила 8 є правопорушеннями суворої "прямої відповідальності" (strictliabilityoffence, тобто об'єктивної відповідальності, що не залежить від наявності вини) і підлягають тлумаченню відповідно до принципів суворої "прямої відповідальності" відповідно з англійським правом (underEnglishlaw). Тобто немає необхідності в тому, щоб доводити вину чи умисел з боку Союзу, так само як і відсутність провини або умислу з боку Союзу не є обставиною, що звільняє від відповідальності за порушення Правила 8 відповідно до норм англійського права.
Як видно з наведених прикладів, навіть у таких історично і типологічно близьких командно-ігрових видах спорту, як регбі і футбол, не спостерігається одноманітності в трактуванні спортивного громадянства щодо національних збірних команд. Ще більше відмінностей в застосуванні цього інституту спортивного права спостерігається в типологічно інших видах спорту (циклічних, складно-координаційних, спортивних єдиноборствах і ін.).
Таким чином, можна констатувати, що "спортивне громадянство" як один з основних інститутів сучасного спортивного права втілює не стільки правовий зв'язок з конкретною національною збірною, скільки має на увазі відомий набір обмежень права спортсменів виступати в змаганнях за збірну країни. Причому відповідно до принципів організаційно-правової автономії сучасного спорту набір цих обмежень істотно варіюється в залежності від правил конкретної спортивної федерації, що регламентують доступ до змагань спортсменів, традицій проведення спортивних заходів в певному виді спорту. Регламентація спортивного громадянства також визначається специфічними принципами конкретної правової системи, суб'єктом якої є міжнародна спортивна організація, яка регламентує правила своєї гри.

Якщо ви не знайшли на цій сторінці потрібної вам інформації, спробуйте скористатися пошуком по сайту:

Схожі статті