Розглянемо більш детально кожен з них.
Навчальний урок. Основне завдання даного виду уроку - освоєння окремих елементів і сполук. Одночасно з цим вирішуються завдання фізичного розвитку, виховання музикальності, виразності.
Навчальний урок притаманний в основному підготовчого періоду тренування. Характерними особливостями його є використання роздільного методу проведення вправ з багаторазовим повторенням їх і розчленуванням сполук на окремі компоненти, виконання ряду підготовчих вправ, що підводять до "генеральному" руху.
У багаторічній підготовці даний вид уроку знаходить найбільше застосування на етапах початкової, спеціальної та поглиблено-спеціальної підготовки при освоєнні нових композицій.
Тренувальний урок. Головне завдання цього виду уроку - підготовка організму до майбутньої роботи, а також збереження досягнутого рівня спортивної майстерності. Такий урок можна застосовувати замість вільних вправ або як окремий вид тренувального заняття. В останньому випадку підбір і дозування вправ спрямовані на вирішення завдань спеціально-рухової підготовки, вдосконалення виразності, музикальності, пластики рухів.
У порівнянні з навчальним уроком тренувальний є більш вузько, насичується елементами обов'язкової і довільної програми, скорочується за часом за рахунок зменшення кількості вправ, проведення їх серійно-потоковим методом.
Контрольний урок. Завдання цього уроку - підведення підсумків освоєння чергового розділу хореографічної підготовки. Наприклад, після освоєння елементів класичного танцю провести "відкритий урок", виставляючи оцінку (за п'ятибальною системою) кожному студенту або спортсмену.
Можливе проведення контрольного уроку у вигляді прийому нормативів, включаючи елементи хореографії в тести з технічної підготовки (наприклад, виконання перекидного стрибка, стрибка кроком, повороту на 360 ° в рівновагу). Оцінюється вправу з урахуванням вимог і сбавок, зазначених в правилах змагань зі спортивної та художньої гімнастики, з акробатики, спортивної аеробіки.
Разминочний урок. У період безпосередньої підготовки до змагань рекомендується виконувати стабільний комплекс вправ, мета якого - розігрів організму і зняття зайвої психологічної напруженості (збудження або, навпаки, загальмованості). Цьому сприяють звичні, індивідуально підібрані вправи, які в міру засвоєння студенти або спортсмени виконують самостійно (індивідуальна розминка).
Показовий урок. З зростанням популярності видовищних видів гімнастики великою кількістю показових виступів з'явилася необхідність в показовому уроці, де зазвичай бере участь група спортсменів у вигляді шоу-програми. В такому уроці немає необхідності витримувати "фізіологічну криву", адже гімнастки виходять на поміст, виконавши звичайну індивідуальну, змагальну розминку. Головне тут - це видовищність, яка буде визначатися оригінальністю підібраних вправ, зміною темпу, характеру рухів, узгодженістю роботи і високою індивідуальною майстерністю учасників.
ЗАСОБИ ХОРЕОГРАФІЇ
Для досягнення високих показників в змаганнях важливе значення має рівень рухової підготовки спортсменів, якого можна досягти, використовуючи всі засоби хореографії.
Важливе значення має ритміка, яка навчає вмінню узгоджувати свої рухи з музикою.
Наступна група засобів - це пантоміма, що є невід'ємною частиною виховання виразності рухів.
І, нарешті, специфічні групи рухів, такі, як акробатичні, полуакробатіческіе, елементи спортивно-гімнастичного стилю, що включають побудови, перебудування, прикладні і загально-розвиваючі вправи.
Вправи класичного танцю можуть виконуватися у опори, на середині залу, на гімнастичному колоді:
• У опори - особою або боком до опори.
• На середині руху виконуються на місці, в полповорота, з просуванням зі зміною місць в шеренгах, по діагоналі, по колу.
• При виконанні хореографічних вправ на гімнастичному колоді застосовуються як положення поздовжньо, так і поперек.
Ефективність впливу елементів класичного танцю залежить від правильної техніки виконання, яку можна досягти, застосовуючи підбивають вправи і контролюючи роботу необхідних груп м'язів. Підготовчі вправи - основний засіб хореографічної підготовки на етапах початкової підготовки.
СТРУКТУРА УРОКУ ХОРЕОГРАФІЇ *
Структура уроку хореографії є класичною: підготовча, основна, заключна частини.
У підготовчій частині уроку вирішуються завдання організації займаються, мобілізації їх до майбутньої роботи, підготовки до виконання вправ основної частини заняття.
Засобами, якими вирішуються зазначені завдання, є різновиди ходьби і бігу, різні танцювальні з'єднання на основі народних танців, загально-розвиваючі вправи. Такі вправи сприяють мобілізації уваги, готують суглобово-м'язовий апарат, серцево-судинну і дихальну системи для подальшої роботи.
Для проведення вправ застосовуються різні методи: роздільний, в русі, ігровий (наприклад, у вигляді музичної гри).
Та частина уроку, в якій вирішуються основні завдання, є основною. Рішення поставлених завдань досягається застосуванням великого арсеналу різноманітних рухів: елементів класичного танцю, елементів народних танців, елементів вільної пластики, акробатичних і загальнорозвиваючих вправ.
Залежно від застосовуваних засобів основну частину уроку можна уявити в семи різних варіантах (рис. 2). Цей поділ, звичайно, є умовним, оскільки різні засоби хореографічної підготовки збагачуються, взаємно проникаючи одна в одну.
Поділяють три види основної частини уроку:
· Перший будується на основі класичного танцю;
· Другий заснований на елементах народних, сучасних бальних танців;
· Третій переважно побудований на рухах вільної пластики.
Варіанти проведення основної частини уроку хореографії