ІМУНІТЕТ, іммунтета, · чоловік. (Від · лат. Immunitas - звільнення від повинностей) (· книж.).
1. Несприйнятливість, здатність організму протистояти інфекційним захворюванням (мед.). Імунітет до скарлатині. Імунітет до тварин отрут.
2. Вилучення кого-небудь з-під дії деяких законів (юр.). Хоча в буржуазних країнах члени парламенту, користуючись імунітетом, не можуть бути заарештовані, депутатів-комуністів все-таки часто заарештовують.
Що таке імунітет. імунітет це, значення слова імунітет. походження (етимологія) імунітет. синоніми до імунітет. парадигма (форми слова) імунітет в інших словниках
► імунітет - Словник іншомовних слів
що таке імунітет
1.мед. Несприйнятливість організму до збудників інфекційних захворювань або до отрут. І. до грипу. Виробити і. до чого-н. або проти чогось
2. Надане кому-небудь виняткове право не підкорятися деяким загальним законам і правилам. Дипломатичний і. (Недоторканість особи і місця проживання дипломата).
У феодальному праві деяких країн Західної Європи: сукупність прав феодала здійснювати у своїх володіннях деякі державні функції (суд збір податків і т.п.) без втручання центральної влади.
► імунітет - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний
що таке імунітет
1) Несприйнятливість організму до збудників інфекційних захворювань, дії отрут і деяких інших факторів.
2) перен. Здатність протистояти чогось л.
Сукупність прав і привілеїв, наданих певному колу посадових осіб.
► імунітет - Сучасний тлумачний словник изд. "Велика Радянська Енциклопедія"
що таке імунітет
в праві - привілей феодала здійснювати у своїх володіннях деякі державні функції (напр. суд, збір податків, поліцейський нагляд) без втручання представників центральної влади. Сприяв закріпачення селян .--- (від лат. Immunitas - звільнення, позбавлення), здатність живих істот протистояти дії агентів, що ушкоджують, зберігаючи свою цілісність і біологічну індивідуальність; захисна реакція організму. Спадковий імунітет обумовлений вродженими особливостями організму (фагоцитоз, захисні властивості шкіри і слизових оболонок, система комплементу, пропердин і ін.). У хребетних тварин і людини є також здатність до придбання активного імунітету у відповідь на інфекцію або введення вакцин. Вона обумовлена функціями клітин імунної системи (імуноцитів), центральне місце серед яких займають лімфоцити (походять від них плазматичні клітини виробляють антитіла). Набутий пасивний імунітет розвивається при передачі антитіл дитині з молоком матері або при штучному введенні антитіл (див. Імунізація). Про імунітет у рослин см. Фітоіммунітет.
► імунітет - С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова Тлумачний словник російської мови
що таке імунітет
ІМУНІТЕТ, -а, м. (Спец.).
1. Несприйнятливість до якого-н. інфекційного захворювання. І. до кору. Виробити і. до чого-н. або проти чого-н. (Також перен. Про стійку реакції проти чого-н.).
2. Надане кому-н. виняткове право не підкорятися недо-рим загальним законам. Дипломатичний і. (Недоторканість особи, службових приміщень, житла і власності дипломатів). Депутатський і.
ний. -а, -е. Імунна реакція організму.
► синоніми до імунітет - Словник російських синонімів
синоніми до імунітет
несприйнятливість, імунітет, екстериторіальність, право. Ant. схильність, сприйнятливість
► імунітет - Малий академічний словник російської мови
що таке імунітет
Несприйнятливість організму до якого-л. інфекційного захворювання (мед. біол.).
Вроджений імунітет. Набутий імунітет.
Здатність протистояти чогось л.
Коли ви зумієте виробити свій характер, коли ви ясно визначите свій світогляд ---, - тоді можна буде сказати, що одночасно ви придбали надійний імунітет проти будь-яких життєвих уколів, розчарувань і негараздів. М. Калінін, Про комуністичному вихованні.
Нерозповсюдження деяких законів на осіб, які займають особливе становище в державі.
Дипломатичний імунітет. Консульський імунітет.
► імунітет - Збірний словник іншомовних слів російської мови
що таке імунітет
(Лат.). 1) вилучення від громадських повинностей. 2) несприйнятливість до зараження будь-яким хвороботворним отрутою.
(Джерело: «Словник іншомовних слів, які увійшли до складу російської мови». Чудінов А.Н. 1910)
1) звільнення До.-н. окремої особи або цілого стану від как.-ниб. повинностей або від обов'язку сплачувати податки; 2) несприйнятливість до зараження; досягається запобіжної щепленням - імунізацією; буває і вродженим.
(Джерело: «Повний словник іншомовних слів, які увійшли у вжиток в російській мові». Попов М. 1907)
1) звільнення від громадських повинностей; 2) несприйнятливість до інфекційних. хвороб; буває природний або природжений (напр. японці несприйнятливі до скарлатині); штучний внаслідок запобіжної щеплення (напр. віспи) або щасливо перенесеної хвороби.
(Джерело: «Словник іншомовних слів, які увійшли до складу російської мови». Павленков Ф. 1907)
- 1) біол. несприйнятливість до будь-л. інфекційних хвороб або отрут; 2) виключне право не підкорятися деяким законам держави, надане іноземцям (напр. Дипломатичний і.).
► імунітет - Словник медичних термінів
що таке імунітет
(Лат. Immunitas звільнення, позбавлення від чого-небудь) несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних агентів і речовин, що володіють антигенними властивостями.
► синоніми до імунітет - Словник російських синонімів 2