Ім'я - - вираз природного або штучного, форма-лізованного мови, що позначає окремий предмет, сукупність-ність подібних предметів, властивості, відносини і т. П. Напр. слово «Наполеон» позначає окремий предмет - Наполеона Бонапар-ту; слово «полководець» позначає клас людей, кожен з яких командував військами в боях; слово «білий» можна рассмат-ривать як позначення властивості білизни; слово «вище» - як позначення певного відносини між предметами. Об'єкт, що позначається І. називається денотатом цього І .; со-тримання І. т. е. спосіб, яким воно вказує на свій денотат, називається змістом І. В традиційній логіці поняттям «денотат» і «сенс» відповідають поняття обсягу і утримуючи-ня. Між І. та його денотатом є ставлення іменування, т. Е. І. називає, іменує свій денотат. При побудові логічних систем прагнуть до того, щоб відношення іменування удовлет-Воря трьом наступним принципам. 1.Принцип однозначності: І. повинно мати тільки один денотат, т. Е. Позначати тільки один предмет, клас предметів або властивість. Принцип однозначності в природних мовах часто порушується через багатозначність і невизначеність слів і ви-ражений. Однак слід прагнути до того, щоб принаймні в межах одного контексту або одного міркування наші слова і вирази ставилися до одних і тих же об'єктів. В про-тивно випадку неминучі логічні помилки. 2. Принцип предметності: всяке пропозицію говорить про денотатах входять до нього виразів. Напр. пропозиція «Урал-ські гори розділяють Європу та Азію» говорить не про імена «Урал-ські гори», «Європа», «Азія», а про ту гірського ланцюга, яка поділу-ляет Європейський і Азіатський материки. Принцип предметності здається досить очевидним, однак, коли ми починаємо гово-рить про самих мовних виразах або про математичних об'єктивним тах, може статися змішання І. з їх денотатами. 3. Принцип взаимозаменимости: якщо два І. мають один і той же денотат, то одне з них можна замінити іншим, причому пропозиція, в якому здійснюється така заміна, не змінює свого истинностного значення. Напр. І. «Москва» і «століцаУкаіни» мають один і той же денотат, тому в запропонованого-жении «Москва - багатомільйонне місто» можна І. «Москва» замінити І. «століцаУкаіни»: «СтоліцаУкаіни - багатомільйонне місто». Друга пропозиція залишається істинним. Принцип взаимозаменимости називають також принципом екстенсіональності (об'ємності), т. К. Він служить для відрізнення екстенсиональних контекстів від інтенсивність-ональних. Екстенсіональним зв. такий контекст, для которо-го важливі тільки денотати мовних виразів. Тому принцип взаимозаменимости в такому контексті виконується: при заміні І. з одним денотатом пропозиція зберігає своє истинностное значення. Однак якщо для контексту важливий не тільки денотат, але і сенс І. принцип взаимозаменимости порушується: заме-на І. з одним денотатом може зробити справжнє пропозицію хибним. Тому неекстенсіональнимі, або інтенсіональні-ми, наз. контексти, в яких принцип взаимозаменимости на-Руша. Напр. цифра «9» і І. «число планет Сонячної системи» мають один і той же денотат (т. к. число планет Сонячної системи дорівнює 9). Розглянемо пропозицію: «9 необхідно біль-ше 7». Ця пропозиція істинно. Замінимо тепер в цьому запропонованого-жении «9» ім'ям «число планет Сонячної системи», отримаємо пропозицію: «Число планет Сонячної системи необхідно біль- ше 7». Остання пропозиція очевидно помилково, т. К. Немає ніякої необхідності в тому, щоб число планет Сонячної системи перевершувало 7. Залежно від характеру денотата і сенсу І. підрозділами-ються на класи. Одиничне (власне) І. - І. денотатом якого яв-ляется один-єдиний предмет, напр. «Аристотель», «Монбіо-лан», «Нева», «найбільший філософ давнини», «річка, на якій стоїть Ленінград» і т. П. Загальна І. - І. денотатом якого є клас однород-них предметів, напр. «Філософ», «гора», «річка» і т. П. Пусте І. - І. у якого відсутня денотат, т. Е. Суще-ствует такого предмета, який позначається даним І. напр. «Єдиноріг», «Зевс», «русалка», «кентавр» і т. П. Питання про порожнечу або непустоту того чи іншого І. часто має велике значення, і на нього не завжди просто відповісти. Є логічно суперечать-чівие І. сенс яких включає в себе логічно несумісний-мі ознаки, напр. «Круглий квадрат», «дерев'яне залізо». Та-кі І. можна назвати логічно порожніми. Однак існування жінок з риб'ячим хвостом або істот, які об'єднують в собі коня і людини, що не суперечить законам логіки, але з точки зору фізики та біології неможливо. Тому І. «русалка» і «кентавр» порожні з природничих підстав. У багатьох випадках ми не знаємо законів природи, які заперечують существова-ня тих чи інших об'єктів, тому питання про порожнечу або непус-тоте відповідних І. вирішується емпіричним дослідженням. Конкретне І. -І. позначає окремий предмет, річ, на противагу абстрактному І. позначає свій-ство або відношення між предметами. Напр. слово «стіл» - кон-конкретного І. т. к. позначає предмети, цілісні речі, а слово «білизна» є абстрактним І. оскільки позначає не пред-мет, а властивість предметів. Розподіл І. на конкретні і абстрактні здійснюється в рамках традиційної логіки і не є цілком визначеним. У багатьох випадках досить важко вирішити, чи маємо ми справу з предметом або з деяким властивістю. Напр. такі слова, як «республіка», «совість» і т. п. можна витлумачити і як позначення предметів, і як позначення властивостей і відносин.
- вираз природного або штучного, форма-лізованного мови, що позначає окремий предмет, сукупність-ність подібних предметів, властивості, відносини і т. п. Напр. слово «Наполеон» позначає окремий предмет - Наполеона Бонапар-ту; слово «полководець» позначає клас людей, кожен з яких командував військами в боях; слово «білий» можна рассмат-ривать як позначення властивості білизни; слово «вище» - як позначення певного відносини між предметами. Об'єкт, що позначається І. називається денотатом цього І .; со-тримання І. т. е. спосіб, яким воно вказує на свій денотат, називається змістом І. В традиційній логіці поняттям «денотат» і «сенс» відповідають поняття обсягу і утримуючи-ня. Між І. та його денотатом є ставлення іменування, т. Е. І. називає, іменує свій денотат. При побудові логічних систем прагнуть до того, щоб відношення іменування удовлет-Воря трьом наступним принципам. 1.Принцип однозначності: І. повинно мати тільки один денотат, т. Е. Позначати тільки один предмет, клас предметів або властивість. Принцип однозначності в природних мовах часто порушується через багатозначність і невизначеність слів і ви-ражений. Однак слід прагнути до того, щоб принаймні в межах одного контексту або одного міркування наші слова і вирази ставилися до одних і тих же об'єктів. В про-тивно випадку неминучі логічні помилки. 2. Принцип предметності: всяке пропозицію говорить про денотатах входять до нього виразів. Напр. пропозиція «Урал-ські гори розділяють Європу та Азію» говорить не про імена «Урал-ські гори», «Європа», «Азія», а про ту гірського ланцюга, яка поділу-ляет Європейський і Азіатський материки. Принцип предметності здається досить очевидним, однак, коли ми починаємо гово-рить про самих мовних виразах або про математичних об'єктивним тах, може статися змішання І. з їх денотатами. 3. Принцип взаимозаменимости: якщо два І. мають один і той же денотат, то одне з них можна замінити іншим, причому пропозиція, в якому здійснюється така заміна, не змінює свого истинностного значення. Напр. І. «Москва» і «століцаУкаіни» мають один і той же денотат, тому в запропонованого-жении «Москва - багатомільйонне місто» можна І. «Москва» замінити І. «століцаУкаіни»: «СтоліцаУкаіни - багатомільйонне місто». Друга пропозиція залишається істинним. Принцип взаимозаменимости називають також принципом екстенсіональності (об'ємності), т. К. Він служить для відрізнення екстенсиональних контекстів від інтенсивність-ональних. Екстенсіональним зв. такий контекст, для которо-го важливі тільки денотати мовних виразів. Тому принцип взаимозаменимости в такому контексті виконується: при заміні І. з одним денотатом пропозиція зберігає своє истинностное значення. Однак якщо для контексту важливий не тільки денотат, але і сенс І. принцип взаимозаменимости порушується: заме-на І. з одним денотатом може зробити справжнє пропозицію хибним. Тому неекстенсіональнимі, або інтенсіональні-ми, наз. контексти, в яких принцип взаимозаменимости на-Руша. Напр. цифра «9» і І. «число планет Сонячної системи» мають один і той же денотат (т. к. число планет Сонячної системи дорівнює 9). Розглянемо пропозицію: «9 необхідно біль-ше 7». Ця пропозиція істинно. Замінимо тепер в цьому запропонованого-жении «9» ім'ям «число планет Сонячної системи», отримаємо пропозицію: «Число планет Сонячної системи необхідно біль- ше 7». Остання пропозиція очевидно помилково, т. К. Немає ніякої необхідності в тому, щоб число планет Сонячної системи перевершувало 7. Залежно від характеру денотата і сенсу І. підрозділами-ються на класи. Одиничне (власне) І. - І. денотатом якого яв-ляется один-єдиний предмет, напр. «Аристотель», «Монбіо-лан», «Нева», «найбільший філософ давнини», «річка, на якій стоїть Ленінград» і т. П. Загальна І. - І. денотатом якого є клас однород-них предметів, напр. «Філософ», «гора», «річка» і т. П. Пусте І. - І. у якого відсутня денотат, т. Е. Суще-ствует такого предмета, який позначається даним І. напр. «Єдиноріг», «Зевс», «русалка», «кентавр» і т. П. Питання про порожнечу або непустоту того чи іншого І. часто має велике значення, і на нього не завжди просто відповісти. Є логічно суперечать-чівие І. сенс яких включає в себе логічно несумісний-мі ознаки, напр. «Круглий квадрат», «дерев'яне залізо». Та-кі І. можна назвати логічно порожніми. Однак існування жінок з риб'ячим хвостом або істот, які об'єднують в собі коня і людини, що не суперечить законам логіки, але з точки зору фізики та біології неможливо. Тому І. «русалка» і «кентавр» порожні з природничих підстав. У багатьох випадках ми не знаємо законів природи, які заперечують существова-ня тих чи інших об'єктів, тому питання про порожнечу або непус-тоте відповідних І. вирішується емпіричним дослідженням. Конкретне І. -І. позначає окремий предмет, річ, на противагу абстрактному І. позначає свій-ство або відношення між предметами. Напр. слово «стіл» - кон-конкретного І. т. к. позначає предмети, цілісні речі, а слово «білизна» є абстрактним І. оскільки позначає не пред-мет, а властивість предметів. Розподіл І. на конкретні і абстрактні здійснюється в рамках традиційної логіки і не є цілком визначеним. У багатьох випадках досить важко вирішити, чи маємо ми справу з предметом або з деяким властивістю. Напр. такі слова, як «республіка», «совість» і т. п. можна витлумачити і як позначення предметів, і як позначення властивостей і відносин.
Можливо Вам буде цікаво дізнатися лексичне, пряме або переносне значення цих слів:
Мова Логіки - - спеціально створюваний сучасної логи-кою для своїх цілей.
Мова Науки - - система понять, знаків, символів, створювана і використовувана.
Мова Семантично Замкнуте - - мова, яка содер-жит в собі як вираження.
Мови Функції - або Вживання мови, - основні завдання, які вирішуються с.
Ясність - - характеристика терміна (поняття) з точки зо-ня визначеності.
Абсолютизація - - розумовий прийом, суть якого зак-Лючано в тому.
Абсолютні І Порівняльні Модальності - мо-віддалені характеристики, застосовні до окремих об'єктів і.
Абстрактний Предмет - (англ. Abstract entity) предмет, який існує.
Абстракція - (від лат. Abstractio - відволікання) - 1) процес.
Абсурд - (від лат. Absurdus - безглуздий, дурний) - в.