- У кількох словах не вийде, ще треба все осмислити ... Набагато важливіше зараз оцінити вплив чемпіонату на події, які вже відбуваються і будуть відбуватися в нашому футболі.
Слід зазначити, що багато у нас, навіть члени виконкому РФС, я вже й не кажу про тренерів і експертів все-таки бажали програшу нашій команді ще до початку її виступів. Причина одна: якби наша команда домоглася на чемпіонаті хоч трохи успіху, «зіпхнути» Сергія Фурсенко з поста керівника РФС було б неможливо. А необхідність залишення ним посади, м'яко кажучи, назріла. І ось він пішов, далеко не з доброї волі, йому прозоро натякнули, що пора у відставку.
Зараз необхідно в терміновому порядку вибирати людину на цю посаду, адже збірній потрібен новий тренер, та й взагалі повно в нашому футболі проблем, які потребують невідкладного вирішення. Чому Фурсенко слід прибрати якомога швидше? Та тому, що він вів себе на цій посаді зовсім неадекватно, він наламав таких дров, що роботу Колоскова і Мутко на цій посаді згадували мало не як геніальне творчість. Хоча Колосков просто функціонер, а Мутко взагалі людина нефутбольний. Проте, Фурсенко заварив таку кашу ...
- Так що ж він такого накоїв?
- Навіть не самому великому знавцю спорту є, чому здивуватися ...
Втім, згідно з незмінною традицією, після зсуву високого чиновника багато що прояснюється. Ми дізналися, що причина «неадекватності» С. Фурсенко частково полягала в тому, що ще з часів президентства в «Зеніті» його найближчим радником була така собі «друга Джуна», психоаналітик Каріне Гюльазізова. Вона офіційно вважалася членом комітету РФС з безпеки! Без її «оцінки» в РФС, як раніше в «Зеніті», не минало жодне ключове кадрове призначення і не приймалися важливі рішення.
- Гаразд, поставили крапку, Сергій Фурсенко пішов з цієї посади, пішла і його психоаналітик. Тепер у всіх одне питання: що далі?
Погоджуся з багатьма моїми колегами: вони вважають, що «Газпром» ні за що не випустить кермо влади футболом зі своїх рук. Тому у мене є припущення, що на чолі РФС може бути поставлений нинішній президент «Зеніту» Олександр Дюков. Так, подібне призначення переходитиме все межі пристойності, пост керівника союзу втретє займе начальник саме цієї команди. Але, гадаю, такі етичні аспекти «Газпрому» байдужі.
- Зате не так сумно йдуть справи у інших, після нашої поразки російські вболівальники почали дивитися виступи колишніх суперників. Деякі з них грають непогано.
- Цей чемпіонат не приніс нічого нового - в сенсі розвитку європейського та світового футболу. Ми не побачили ні нових тактичних схем, ні нових «зірок». «Зіркою» міг би стати наш Алан Дзагоєв, його помітили вже з першого матчу, в якому він забив два голи. Він молодий, талановитий, ЦСКА його не відпустить. Однак якби ми вийшли в півфінал, його вартість як гравця зросла б астрономічно, та й говорили б про нього на кожному розі.
Відсоток чорношкірих в наших футбольних командах набагато вище їх такого в російському суспільстві. На відміну від тієї ж Франції чи Англії, де афроамериканців проживає велика кількість. Саме тому в футболі деякі наші вболівальники і проявляли свої расистські почуття, скажімо, показавши банан прославленому Роберто Карлосу - про що повідомила вся світова преса. Потім стався інцидент з Пітером Одемвінгіє, який раніше грав за «Локомотив», а тепер виступає за одну з англійських команд. Так ось, на прощання вболівальники залізничників розгорнули на трибунах плакат із зображенням банана, натяк був очевидним. І сам гравець із задоволенням пропіарити, звинувативши нашу країну в расизмі і виявивши радість від переїзду в Англію, де, впевнений він, подібного явища не існує.
Так, у нас доходить до абсурду. Наприклад, і в «Спартаку», і в ЦСКА грають чорношкірі футболісти. Але вболівальники червоно-білих можуть дозволити собі расистські витівки по відношенню до гравців армійців - і навпаки ... Це навіть не можна назвати расизмом, мова просто йде про спробу будь-яким способом вразити суперника.
І, звичайно, смішно чути під час матчу цих команд скандування «Росіяни, вперед!» - при тому, що на поле бігають по п'ять або шість громадян нашої країни, а решта представляють Бразилію, країни Африки, є і чех, і поляк, а також іспанець. Попросту - повний інтернаціонал.
На жаль, ми самі даємо приводи для підозр і звинувачень, справедливих і несправедливих. Чим ближче до чемпіонату світу з футболу, який відбудеться через 6 років, тим голосніше нас будуть «схиляти», причому я не виключаю, що проблему расистських настроїв в середовищі футбольних фанатів можуть перетворити в проблему політичну. Сьогодні вже є всі ознаки того, що слідом за розглядом в спортивних інстанціях Росію почнуть критикувати правозахисники всіх мастей, провокації стануть тривати. Ну а далі підуть докори з «високих трибун», сценарій пропагандистської кампанії абсолютно зрозумілий вже сьогодні.
Ми повинні переглянути своє ставлення до власних футбольним уболівальникам: треба змусити їх дотримуватися існуючі в країні закони. Зуміли ж в Англії «заспокоїти» фанатів - виключно в рамках чинного законодавства. Можливо, нам слід подумати і про посилення санкцій. Але перш за все - змусити працювати закони існуючі.
- Забули ми про нашу команду. Адже вона повинна бути новою?
Що буде? Новий склад? Або ж туди знову потягнуть Аршавіна і Широкова, які відверто наплювали уболівальникам в душу, поставили себе вище шанувальників спорту, та й вище самого футболу. Одне втішає: гірше бути не може. Нам би ще впевненість у тому, що стане краще.
Розмову вів Віктор Грібачев
Спеціально для Сторіччя