Худий, худ'ой, -а, -е; худ, худа, зле, худі і худі; худіше. Чи не товстий, що не вгодований. Худе тіло, обличчя. Худі руки.
уменьш. худенький, -а, -е.
II. ХУД'ОЙ, -а, -е; худ, худа, зле, худі і худі; гірше; найгірший (устар. і розм.). Те ж, що поганий (в 1 знач.). Худі часи. Х. мир кращий за добру сварку (ост.). Худо (нареч.) Чує. Чи не кажучи поганого слова (про що-н. Поганому, небажаному: Нічого не сказавши, без попередження, відразу. Не кажучи поганого слова, поліз в бійку). На х. кінець (в гіршому випадку). Хворому зле (в знач. Оповідь.). Худого (сущ.) Нікому не зробив.
• Не зле б частка, зазвичай з невизначеним. не завадило б, не погано б. Не зле б відпочити. Не зле б чайку.
Так-сяк (розм.) Найменше, ніяк не менше. Для перевезення потрібно, так-сяк, десять вагонів.
сущ. худості, -і, ж. (Устар.).
III. ХУД'ОЙ, -а, -е; худ, худа, зле (розм.). Дірявий, продірявився. Худі черевики.
Худий, недобре, негідний, поганий, поганий, поганий; у чому або в кому недоліки, пороки, псування; | зношений, ветхий, дірявий. Худа снасть відпочити не дасть. Худий, людина, ні Богу, ні людям. Поганий вчинок, коли дружина не веліла, коли вона голова. Поганий мир кращий за добру бійки. Худа та миша, що один тільки лаз знає. Худа одяг вичинки не варто. У найгіршому посуді води не наносишся. Не те зле, що погано, а що не годиться. Піти, пройти в худих, зле Ослави, уславитися. Хворий худ, хворому погано, він небезпечно хворий. Аз худий, старий. недостойний. Се аз, єдиною худою своєю головою ходячи, утримав всю галицьку землю, літописні. Худа біль, венерична. Худий звір, новг. вовк. Худо можеться і кістка не гризе. Сам худий, голова з пуд? безмін. Худ чоловіче - а завалюся за нього, не боюся нікого! | Худий, хто худ тілом, зле (сухо) щавий, сухорлявий і блідий, кволий, хворобливий на вигляд, опал. Худий розум, розум, самовілля, попущенія себе самого на погані вчинки. Бути в худих душах, сиб. при смерті. Холодно, на кого плаття одне; а й двоє, та худе, (так) чи не краще того. Одна сестра багата, інша худа, зап. бідна. Не роби своє гарне, а роби моє худе, слухайся, що не мудрувати. Худа хвалити нема чого. Худа хвалити - не виправити. Що не годиться, то і зле. На світлі з худому зле, а без худа і зовсім зле. При худе зле, а без худа і того гірше (і зовсім зле). Погано, що зле, а й того плоше, як і худого немає! Дитя худенька, батька-матері миленько. Прийде нужа - живе і того гірше. Ні того гірше, як прийде нужа. В худе місті і Фома дворянин. Добра справа одне одного краще, худе - одне одного гірше. Це життя гірше смерті. Худа життя - встань побіжить, а хороше - ляж полеж. Поганий вчинок всюди достигло. Від худий птиці худі і діти. Де зле, звідти втікають добрі люди. В добрий час мовити, в найгіршому (лихий) промовчати. Хто за худим піде, той добра не знайде. Ніяке зле до добра не доведе. З худого доброго не зробиш. Добра не важать худому. Добра на зле не змінюють. Не годиться худим похвалитися. Ласкаво під рукою, а він худа, що скарбу, шукає! Затіяли зле, не бути добру. Захотілося худого, що доброго. Зробивши зле, не чекай добра. За добру - добро, а по худу - зле. У всякому худе не без добра. Ласкаво зле переможет. Від мертвого худа не буває, а від живого добра. Поки жирний змарнілі, з худого дух вон (худого рис візьме)! Всі худе: вибирай будь-яке! Худого немає, доброго не бувало. Багато лиха на світі, а немає гірше худого розуму. Погано холоднеча та нужа, а все краще худого чоловіка! Нужа, нужа! немає її гірше - а краще худого чоловіка! За худого заміж не хочеться, а хорошого ніде взяти! Худий чоловік в могилу - добра дружина по дворах! Арінушка Маринушка не гірше. Гарна наречена - худа дружина. Ніхто про себе лиха не скаже. Всякому своя худоба не позначиться. Проси добра, а чекай лиха. Без грошей - скрізь худенек. Без солі, без хліба худа бесіда. Худ торжок, та не худ горщик. Добре зле не живе. Поганий мир кращий за добру бійки. Худо тому, хто добра не робить нікому. Поспішай на добру справу, а худе саме Настане. Аль я гірше людей, що всюди стоячи п'ю? Чи не кажучи поганого слова - поклав за пазуху, та й пішов. Що погано, що то зле, що нікуди не годиться. Матері молодий піднесли худий стакан (з дірою або течею). Худ - як тріска, як жердина, як сірник; в сірник висох, в тріску, в нитку. Худенькі сапожішкі. Вона особою худенька. Він здоров'ям худенек, здоров'я його худенькі. Плаття на ній худёхонькое або худим-худёшенько. Худо пор. (Мн. Ч. Немає) зло, абстрактне поняття зла, шкоди, лиха. Чи не добра від лиха чекати. Бути худу. Сатана худому орудує. Худий, у вигляді ім. м. сиб. злий дух, чорт, сатана, диявол. Худий його спокусив. Худа, у вигляді ім. сіб. худа хвороба, венерична; | змія. На худу було настав. Худа теляти вжалила, здох. | Сх. падуча неміч. Худоват одежа. Учень худоват вчиться. Гребля худоата. Худості, худий, властивість, якість по дод. При худості і убозтва коштів нічого не можна було зробити. Рідко йдеться худості тіла, а говірка. худоба і скотина особи, тіла, худорлявість, тощесть. | У цій справі худорлявості немає, немає поганого, укорного. Його худоба ізняла, смол. сухотка; перм. епілепсія. | Худоба, вологодск. Тамбо. калечество, зовнішнє неподобство, також | бідність, голота, злидні; олон. погане, бідне господарство, скарбішка. З гусака вода, з тебе худоба, на порожній ліс, на велику воду! окачівая в лазні. З гусака вода, з лебедя вода, а з тебе, моє дитятко, вся худоба (коли сприскують в хвороби водою). Худоба півд. зап. -біна або худовіна, -вінка, животи, майно взагалі, речі, скарб, господарство, худобу, одежа та ін. Всю худобу Хлинов взяв, згоріла. Худобішка є, а грошей немає. Худерба об. твер. худий, худорлявий чоловік; | худоба. Худобіще пор. перм. корчі, судоми; епілепсія. Худобной перм. одержимий худобіщем. Худорба або худобітий пск. худий, худий, болючий. Худок м. Арх. негідник, злодій і п'яниця і ін. Худак зап. бідняк. Богатир (багач) дивується, чому Худак живиться. Худенька, слабкий, кволий, поганий дитина. Худящій сиб. худий, поганий, поганий, негідний. Худнути чи недобре ставати худим, спадати з тіла, осунуться, втрачати повноту, м'ясо, жир, перепасти. Він мабуть худне, худа, видно, нездоровий. У поганого гуртівника худобу лиха, у хорошого нагулює тіла. Дохуде (а) л донезмоги. Ісхуде (а) л в тріску. Вона в заміжжі схудла. Худении пор. Стан по глаг. Худорлявий, худий тілом, особою; худий, сухий, сухорлявий, сухорлявий, сухоліций, сухотелий, сухожиль. -щавость, стан по дод. -щаветь, худнути, худа, перепасти. Худоглас (н) ий і -Голос (н) ий співочий. Худогласен і недорікуватий аз єсмь. Вих. -гласіе, поганий співочий голос; | церк. недорікуватість. Худоконний козак, -коннік, на поганому, на худому коні. -кровний людина, яка хворіє худокровіем, не в належному вигляді вироблені кров'ю. -родний, підлий старий. простого роду, племені. Худородние світу і приниженні избра Бог, Кор. Чи не кічісь родом, не марнославний і худородство. -сочние хвороби, що народжуються -сочіем, -сочностью, зіпсованими соками в тілі. Худоуміе, худий розум, поганий розум, нерозсудливість; тупоумство, дурість; | необузданность, неволодіння собою і погані наслідки цього. Та не позаріші нашому худоумію. Акти. Бога ділячи, братіє, що не даремно худоумію моєму, старий. Худоуміе на гріх наводить. Худоумий, -умний, простакуватий, дурнуватий; | божевільний, божевільний, божевільний, божевольний; | впертий, неслухняного, і взагалі хто погано надходить, живе. -уміться, дурити, пручатися, не слухатися доброї поради, йти в свою голову; | бути в поганому, не в дусі. Схудоумілся, арх. або схудоумілось мені, турбота, думка, хандра взяла. Худоумок, худоумний людина. -умчівий, худоумий в другому знач. Худошерстие, -рунние вівці, противопол. доброшерстие або тонкорунні. Худога ж. і мистецтво пор. вміння, мистецтво на ділі; | витончене мистецтво, наслідувальне і творче мистецтво: ліплення, живопис, зодчество, музика, міміка, танець. | Народн. поганий вчинок, поганий вчинок і взагалі порок. За ним немає ніякого мистецтва. Витончені мистецтва прагнуть до створення прототипу краси, союзу добра і істини, яких отраженье ми бачимо в речовій природі. Худогій, художня церк. майстерний. Хто мудрий і худог в вас, Як. Твою Художня управив єси думку, Мін. -жественное творів, майстерне, майстерне, витончене; картина, статуя, будівля. Художник, -ница, що присвятив себе мистецтву, витонченому мистецтву. ник, -ніцин, особисто їх; Нічого, до них, -ческій, до мистецтва относящ.
Худий 1. дод. Хто має тіло з сухими, позбавленими жиру м'язами; худий, сухорлявий. 2. дод. 1) а) Зухвалий несхвалення, що заслуговує осуду; поганий, поганий, поганий. б) селищах біду, нещастя; недобрий. 2) а) Хто має вади; ветхий, дірявий. б) Зіпсований. 3) а) перен. устар. Позбавлений достатку, благополуччя; бідний, жебрак. б) Убогий, недостатній.
Худий худа, худе; худ, худа, зле. 1. Худий, сухорлявий, з сухими, позбавленими жиру м'язами; противоп. огрядний, повний. Він страшно блідий був і худий. Лермонтов. Худа вона була, як скелет. Достоєвський. Під синім казакина чітко вимальовувалися його худі лопатки. Н. Островський. 2. Позбавлений достатку, благополуччя (устар.). поміщик нині, однією лише заради користі, без пощади пожирає кріпосного мужика, і селянин тому худ, і поміщик худ, і держава зле. А. Н. Толстой. 3. Дірявий, з вадами, зіпсований (розм.). Взули постоли старі, наділи шапки рвані, худі сіряки. Некрасов. Армячишке худий на плечах. Некрасов. Худі зуби. Худа відро. Худа в рукавах пальто. 4. Поганий, поганий. Поганий мир кращий за добру сварку. Прислів'я. Про вовків худий навіє толк. Крилов. Взимку корми нам були худі. Крилов. Худі ль твої насіння? Некрасов. || Те ж в знач. сущ. худе, худого, пор. Має дар одне худе бачити. Крилов. Надивишся і хорошого і поганого. Гончаров. На худий кінець - см. Кінець. Чи не кажучи поганого слова (розм. Фам.) - нічого не кажучи, мовчки. Чи не кажучи поганого слова, негайно йому десять відсотків і спустив. Мельников-Печерський.