HARASSMENT
Харассмент в американському законодавстві позначає сексуальне домагання в формі специфічної сексуальної дискримінації в офісі. Що вважається домаганням? Домагання - це небажане і недружню поведінку по відношенню до людини. Це не тільки прагнення агресора до сексуальних відносин, і не тільки загроза, коли жертва повинна або підкоритися домаганням, або постраждати від наслідків, але це також непристойні жарти, анекдоти, натяки, непристойні дотики, - тобто будь-які психологічні або фізичні дії, що здійснюються проти волі людини.
За даними Міжнародної організації праці в розвинених країнах від 15 до 20% працюючих жінок є жертвами харассмента, але тільки третя частина з них подає скарги до суду. «МОП повідомляє, що кожна друга датчанка, кожна третя австрійка і кожна четверта француженка ставали жертвами серйозних випадків сексуального домагання». Офіційних даних про жертви харассмента вУкаіни немає.
українська ділова культура сьогодні менш чутлива до проблеми сексуальних домагань, ніж, наприклад, американська. Громадська думка вУкаіни, жінки, жертви харассмента, відносяться до даної моральної проблеми досить лояльно.
Причин такого ставлення можна виділити кілька: 1) багато жертв харассмента заявляють про те про домагання, так як бояться втратити роботу; 2) в українському законодавстві немає правових важелів, а факт сексуального домагання дуже важко довести; 3) деякі жінки можуть і самі провокувати інтимні стосунки з впливовими людьми, щоб отримати можливість, наприклад, кар'єрного росту та ін. Але якщо бажане не досягнуто, тоді можуть заявити про сексуальне домагання.
У багатьох західних країнах є свій закон про сексуальні домагання. Особливо багаті на розгляди в зв'язку з цим Сполучені Штати Америки. Там харассмент вважається не тільки примус і переслідування, але також легкий флірт, двозначні жарти і навіть випадкові дотики. Перший судовий процес у справі про сексуальне домагання на роботі відбувся в 1975 році в окружному суді округу Колумбія, США. Дві співробітниці однієї компанії подали позов на свого начальника. Суд визнав, що сексуальне домагання є порушенням статті VII закону про заборону дискримінації за ознакою статі, раси, національності та релігії на роботі. У 1978 році уряд США поклало функції по боротьбі з харассмент на Комісію із забезпечення рівних умов найму ЕЕОС (Equal Employment Opportunity Commission), яка займається дослідженням масштабів і причин цієї проблеми, а також юридичною допомогою постраждалим від домагань.
В арабських державах сексуальні домагання по відношенню до жінок - проблема з зовсім іншим підтекстом. Повсякденний і повсюдний харассмент щодо представниць прекрасної статі, які живуть в арабських країнах, змушує жінок сидіти вдома, боячись залишати межі «володінь» свого чоловіка. Саме до такого висновку прийшли учасники однієї з регіональних конференції в Каїрі, де обговорювалася ця тема, яка ще зовсім недавно вважалася забороненою. Йшлося про сексуальні домагання по відношенню до жінок, що в арабських країнах стало серйозною, болючою і повсюдної проблемою, особливо, якщо враховувати зростання кількості молодих чоловіків. Жінки не можуть відчувати себе в безпеці ні на роботі, ні в навчальних закладах, тим більше - на вулиці. Чи не єдиний засіб захистити себе від зазіхань такого роду - намагатися взагалі не виходити з будинку.
На згаданій вище конференції представники сімнадцяти країн регіону прийняли резолюцію, яка констатує, що сексуальні домагання по відношенню до жінок вийшли з-під контролю. Це сталося, згідно з резолюцією, з кількох причин: по-перше, тому що діючі в країнах регіону закони не передбачають покарання за сексуальні домагання; по-друге, тому що жінки навіть не намагаються подавати скарги в поліцію, а якщо хтось з них і зважився б на такий крок, то наперед відомо, що такі заяви - ігноруються.
Ніякої статистики, що свідчить про кількість та частоту домагань в арабських країнах, не існує. Однак дослідження свідчать, що це дуже поширене явище. У Ємені сексуальні домагання відчули на собі 90% опитаних жінок. У Єгипті з тисячі опитаних такий досвід мали 83% жінок. У Лівані цей показник дорівнює 30%. На думку делегатів конференції в Каїрі, арабські чоловіки спеціально використовують харассмент, що включає не тільки сексуальне домагання, але і вербальні образи з метою залякування жінок і відсторонення їх від суспільного життя. Саме такі дії допомагають їм створювати світ, який є ідеальним для чоловіків. Ситуацію посилює факт безкарності чоловіків, адже в деяких арабських країнах винною в згвалтуванні визнається, в першу чергу, жінка, що стала жертвою.
Підводячи підсумки цього короткого огляду, можна відзначити, що названа тема стає все більш актуальною не тільки для бізнес-етики, але також для політичної та адміністративної етики. Однак, виходячи з етики прав людини можна стверджувати, що домагання і дискримінація несумісні з гідністю і цінністю людської особистості.
культура мистецтво суспільство Людина харассмент, домагання, психологічне домагання, сексуальне домагання