Характер руху міжшлуночкової перегородки при легеневій гіпертензії - приватна ехокардіографія -

Характер руху міжшлуночкової перегородки у таких хворих змінюється. При перевантаженні правого шлуночка тиском амплітуда руху міжшлуночкової перегородки під час систоли і діастоли зростає, але характер її руху залишається нормальним. При розвитку відносної недостатності клапана легеневої артерії або тристулкового клапана виникає перевантаження правого шлуночка об'ємом, при цьому на початку систоли міжшлуночкової перегородки починає рухатися вгору до датчика і амплітуда руху її ендокардіальний поверхні, зверненої в порожнину правого шлуночка, виявляється більше амплітуди руху поверхні, зверненої в порожнину лівого шлуночка.

Під час діастоли міжшлуночкової перегородки рухається вниз від датчика. Таким чином, міжшлуночкової перегородки і задня стінка лівого шлуночка рухаються синхронно, а не в протифазі, як в нормі. Слід зазначити, що ехокардіографічне вивчення трикуспідального клапана свідчить про збільшення амплітуди відкриття його передньої стулки і швидкості її раннього діастолічного прикриття, що в поєднанні з описаними ознаками перевантаження правого шлуночка об'ємом в ряді випадків допомагає діагностувати недостатність тристулкового клапана.

Для пояснення механізму парадоксального руху міжшлуночкової перегородки запропоновано кілька концепцій на підставі даних ехокардіографії (Meyer R. et al. 1972; Pearlman A. 1976) і ультразвукового секторального сканування (Hagen A. et al. 1974; Weyman A. et al. 1976). Згідно з цими концепціями, під час систоли гіпертрофована частина міжшлуночкової перегородки відноситься до правого шлуночка, зміщує всю перегородку вгору, т. Е. В сторону правого шлуночка.

Під час діастоли в порожнину правого шлуночка надходить надлишковий обсяг крові, що призводить до перерозтягнення його і зміни кривизни міжшлуночкової перегородки і всього контуру (поперечного) лівого шлуночка. Максимум кривизни звернений в порожнину лівого шлуночка, що проявляється на Ехокардіограма рухом міжшлуночкової перегородки вниз до задньої стінки лівого шлуночка. Таке пояснення парадоксального руху міжшлуночкової перегородки справедливо для перевантаження правого шлуночка об'ємом, обумовленим не тільки клапанною недостатністю, а й іншими причинами (наприклад, наявністю септального дефекту з великим скиданням крові зліва направо).

Необхідно зупинитися на даних D. Goodman з співавт. (1974), які виявили у половини обстежених ними хворих первинною легеневою гіпертензією більш-менш виражене пролабування стулки мітрального клапана, це проявлялося в ряді випадків пізнім змиканням стулок в діастолу. Під час систоли стулки рухалися вниз, у бік лівого передсердя (замість невеликого їх зміщення вперед, як в нормі). Пролабування стулок мітрального клапана при первинної легеневої гіпертензії може бути обумовлено порушенням структури сполучної тканини, властивим даному патологічному процесу (Spenser P. et al. 1973).

«Ультразвукова діагностика в кардіології», Н.М.Мухарлямов