Хацунь, брянск, відгук, меморіальний комплекс Хацунь

Хацунь стала однією з перших жертв німецького геноциду на російській землі. Її долю повторили 12 населених пунктів Брянської області, а всього за роки окупації на Брянщині були знищені 930 сіл (для порівняння - в Білорусії долю Хацунь повторила село Хатинь зі 149 жителями і ще 136 сіл).

Меморіальний комплекс «Хацунь» створений не тільки в пам'ять про 318 розстріляних жителів села, а й про 1016 знищених в роки Великої Вітчизняної війни селах і селах регіону. Меморіал «Хацунь» включає монументальну будівлю музею, стели з граніту за кількістю районів Брянської області з висіченим інформацією про жертви фашизму в кожному з них, Стіну Скорботи, могилу мирних жителів з іменами розстріляних в Хацунь, братську могилу червоноармійців, каплицю, скульптурну композицію. У музеї зібрані матеріали, що відображають масштаби втрат мирного населення не тільки Брянської області, а й усіх регіонів Росії, які постраждали від фашистів окупації в роки Великої Вітчизняної війни.

Хацунь
Над Хацунь осіннє полум'я
Відлітає до неба листя,
І гірчить, і гірчить моя пам'ять,
Відгукуючись на відлуння війни.
І лягають гвоздики, палаючи,
На граніт, що розділяє нас,
Гострим болем мене обпалюючи,
Знову котяться сльози з очей.
ПРИСПІВ:
Хацунь, Хацунь ...
Нікого не повернути ніколи,
І горить золота зірка,
І летять журавлі, окликаючи когось марно ...
Хацунь, Хацунь ...
Кожен день, кожну мить, кожну годину
З неба моляться душі про нас,
І вогонь, що запалили в нашому серці, вже не згасне.
Це гірке слово «Перемога»
Пахне димом і порохом днів,
Перший сніг випадає, як попіл,
Над землею втомленою моїй.
І пішли забути неможливо,
Нас вони і пробачать, і зрозуміють,
І святою печаллю турбуючи,
Знову гримить збройовий салют.

Меморіальний комплекс Хацунь

відвідав
сьогодні цей меморіальний комплекс, тихе місце в Брянській глушині, на місці тієї
селі в якій трапилася ця страшна трагедія. Від Брянська він знаходиться
зовсім не далеко, всього 30 км.


На території так тихо
і спокійно, і навіть здається що птахи не співають адже приїхав я саме в той день
коли і сталася ця трагедія.

До складу меморіального комплексу входять:

музей, православна каплиця, братська могила загиблих
жителів, обеліск військової слави, 28 стел з меморіальними дошками, Стіна пам'яті
зі скульптурною композицією роботи Олександра Ромашевська, все це ви можете побачити на фотографіях.

Відвідування музею так само зробило непередаване відчуття, кругом експонати, фотографії, картини які переносять в цей нелегкий час Війни.


Страшні фотографії замордованих до смерті мирних жителів, партизан, жінок і просто дітей. почитавши довідки і ознайомившись з документами волосся дибки на голові стає коли усвідомлюєш весь масштаб всієї трапився тут трагедії, скільки невинних людей загинуло, скільки по-звірячому закатовано, а скільки відвезено в табори.


Пам'ять про загиблих навіки житиме в наших серцях.


P.S: Погляньте в очі тих людей що на фотографіях, ви побачите страх, скорбота, і дикий жах від того, що відбувається. Коли на ваших очах убивають, бешкетують, по-звірячому мучать простих невинних людей, це не може пройти просто так, і не залишити осад в душі на багато років, на всю ЖИТТЯ. Пам'ятаємо сумуємо.

Схожі статті