Гюнтер Грасс. ЧОМУ Я мовчки. Переклад Льва Гуніна
ЩО ПОВИННО БУТИ виголосив
Як же остовпіли десятиліттями не отримували відсічі нахаби,
коли Німеччина, Польща і Австрія в цілому підтримали героя.
Звичайно, отримавши вказівку, деякі газети стали погавкуватиме,
але мляво і неохоче, чого ніколи не було в післявоєнній історії.
Ще більш неймовірно те, що інші газети не підтримали самих
завзятих і махрових, і, більш того, виступили на підтримку Грасса.
По всій Німеччині виникли маніфестації і пікети солідарності
з поетом.
Дізнавшись про героїзм великого поета, я "згадав" про те, що з дитинства
говорю по-німецьки, і колись сам писав німецькі вірші. Мій
переклад не може бути досконалим: адже я практикую переклади
в основному з польської та англійської (рідше з французької) на
російська.
ЩО ПОВИННО БУТИ СКАЗАНО
(Переклад з німецької Льва Гуніна)
Що ж я безмовний, онімів на вічність
(Що очевидно), і ми, симулянти,
німими вдавали; ми, ті, що вижили,
ми в кращому випадку - ibid внизу листа.
У яструбів лихих в поневолення -
вони твердять про право "першого удару",
задуманого з радістю садистів,
щоб стерти з лиця землі народ Ірану,
під ефемерним "атомним" приводом,
під парасолькою про бомбу наклепу.
Але чому, кажу я сам собі,
не можна назвати по імені іншу
країну, що роки - нехай і полускритно -
нарощує ядерні бомби,
але безконтрольно, і не допускаючи
обліку та перевірок за версту?
Приховування цієї головної правди,
якому, онімів, я підкорявся,
я відчуваю як згубну брехня,
якої якщо раптом ти заперечішь:
піддасися жорстоко шельмування
вердиктом страшним: "ти" антисеміт ".
Але ось тепер, раз Батьківщина моя -
звинувачена в жахливих злочинів
(Яким немає прощення і не буде,
про що їй щодня нагадують) -
пішла на поводу у меркантильних,
безсоромних глашатаїв репарацій,
які готують під маркою "искупленья" -
Ізралія (яку в ряд!) Підводний човен,
її всім спеціальним оснастивши,
що дасть направити смерть в боєголовки
туди, де не нарили і "полбомби",
і там стерти все життя з лиця землі:
я повинен все сказати, що просто повинен!
Так чому ж мовчав я до сих пір?
Лише тому, що і на мені пляма
проступків, ніколи не іскупімих,
ось що заважало правду говорити
землі Ізраїлю, якій я б хотів
не став ворогом.
Навіщо ж я тепер мовчати не став,
старий з останньої краплі чорнильною,
про те, що - з бомбою атомної під пахвою -
Ізраїль погрожує світу в світі,
свободі нашої, крихкому "всього"?
Та тому, що завтра буде пізно,
і ми, германці, з вантажем минулих варварство,
стає знаряддям злочинів
передбачуваних - і, отже, співучасть
не виправдати вже потім нічим.
Додам: я відкинув обітницю мовчання
(Мені Захід-лицемір листів жаби)
в надії, що від німоти спасу
я багатьох, знявши зі ротів замки і скріпки,
і твердим голосом зажадають вони
контролю над ізраїльської махиною
потенціалу атомного, нехай і над іранським
проектом атомним; і нехай допустять обидві
країни до себе комісію, визнавши
її міжнародним повноважним.
І лише тоді ізраїльтяни, палестинці -
немає! більше: Люди Всі в окупаційній зоні,
вороги і брати, пов'язані ланцюгом,
собі допоможуть і допоможуть нам.
WAS GESAGT WERDEN MUSS
Warum schweige ich, verschweige zu lange,
was offensichtlich ist und in Planspielen
ge übt wurde, an deren Ende als Überlebende
wir allenfalls Fußnoten sind.
Es ist das behauptete Recht auf den Erstschlag,
der das von einem Maulhelden unterjochte
und zum organisierten Jubel gelenkte
iranische Volk auslöschen könnte,
weil in dessen Machtbereich der Bau
einer Atombombe vermutet wird.
Doch warum untersage ich mir,
jenes andere Land beim Namen zu nennen,
in dem seit Jahren - wenn auch geheimgehalten -
ein wachsend nukleares Potential verfügbar
aber außer Kontrolle, weil keiner Prüfung
Das allgemeine Verschweigen dieses Tatbestandes,
dem sich mein Schweigen untergeordnet hat,
empfinde ich als belastende Lüge
und Zwang, der Strafe in Aussicht stellt,
sobald er mißachtet wird;
das Verdikt "Antisemitismus" ist geläufig.
Jetzt aber, weil aus meinem Land,
das von ureigenen Verbrechen,
die ohne Vergleich sind,
Mal um Mal eingeholt und zur Rede gestellt wird,
wiederum und rein geschäftsmäßig, wenn auch
mit flinker Lippe als Wiedergutmachung deklariert,
ein weiteres U-Boot nach Israel
geliefert werden soll, dessen Spezialität
darin besteht, allesvernichtende Sprengköpfe
dorthin lenken zu können, wo die Existenz
einer einzigen Atombombe unbewiesen ist,
doch als Befürchtung von Beweiskraft sein will,
sage ich, was gesagt werden muß.
Warum aber schwieg ich bislang?
Weil ich meinte, meine Herkunft,
die von nie zu tilgendem Makel behaftet ist,
verbiete, diese Tatsache als ausgesprochene Wahrheit
dem Land Israel, dem ich verbunden bin
und bleiben will, zuzumuten.
Warum sage ich jetzt erst,
gealtert und mit letzter Tinte:
Die Atommacht Israel gefährdet
den ohnehin brüchigen Weltfrieden?
Weil gesagt werden muß,
was schon morgen zu spät sein könnte;
auch weil wir - als Deutsche belastet genug -
Zulieferer eines Verbrechens werden könnten,
das voraussehbar ist, weshalb unsere Mitschuld
durch keine der üblichen Ausreden
zu tilgen wäre.
Und zugegeben: ich schweige nicht mehr,
weil ich der Heuchelei des Westens
überdrüssig bin; zudem ist zu hoffen,
es mögen sich viele vom Schweigen befreien,
den Verursacher der erkennbaren Gefahr
zum Verzicht auf Gewalt auffordern und
gleichfalls darauf bestehen,
daß eine unbehinderte und permanente Kontrolle
des israelischen atomaren Potentials
und der iranischen Atomanlagen
durch eine internationale Instanz
von den Regierungen beider Länder zugelassen wird.
Nur so ist allen, den Israelis und Palästinensern,
mehr noch, allen Menschen, die in dieser
vom Wahn okkupierten Region
dicht bei dicht verfeindet leben
und letztlich auch uns zu helfen.