Горло, що це таке горло

1. Передня частина шиї. По м в воді. Схопити за м (також перен. Невідступно вимагатиму чого-н .; розм. Неодобр.). З ножем до горла пристати (приступити) (перен. Невідступно просити, вимагати; розм. Неодобр.). Взяти за м кого-н. (Також перен. Грубо примусити до чогось н .; розм. Неодобр.). Г. перегризти кому-н. (Також перен. В люті знищити кого-н .; розм.). Вчепитися в м кому-н. (Перен. З люттю обрушитися на кого-н.).

2. Загальна назва зіву, глотки (в 1 знач.) І гортані. В горлі сохне. Під все р кричати (дуже голосно; розм.). Поперек горла стати кому-н. (Перен. Про дратівливою заваді; розм.). Горлом бере хтось н. (Домагається чого-н. За допомогою крику; розм. Неодобр.). Промочити р (трохи випити; розм.). У три горла є (дуже багато; розм. Неодобр.).

3. Верхня звужена частина судини. Г. глечика.

4. Протока, що з'єднує затоку з морем, а також рукав, який з'єднує гирлі річки з морем, озером (спец.).

кого (чого) (розм.) дуже багато, в надлишку. справ по

(Розм.) 1) абсолютно ситий. Пообідав, ситий по

; 2) чим, чого-н. багато до пересичення (неодобр.). ситий по

виття. -а, -е (до 1 і 2 знач.). Горловий кровотеча.

Що таке горло. горло це, значення слова горло. походження (етимологія) горло. синоніми до горло. парадигма (форми слова) горло в інших словниках

► горло - В. Даль Тлумачний словник живої великоросійської мови

що таке горло

► горло - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний

що таке горло

1) Зів, глотка і гортань.

2) Верхня звужена частина судини.

3) перен. Вузький вихід із затоки, рукав в гирлі річки.

► синоніми до горло - Словник російських синонімів

синоніми до горло

глотка, горловина, гортань, зів, паща, Гайл, хайло; гирло, рукав, шийку, трахея, протоку, зів

► горло - Д.Н. Ушаков Великий тлумачний словник сучасної української мови

що таке горло

Горло, горла, пор.

1. Передня частина шиї, що містить у собі початок стравоходу і дихальних шляхів. Краватка тисне вистачити за горло.

| Порожнина за ротом (зів, глотка і гортань). Хвороби горла. В горлі пересохло.

2. Верхня частина судини; то ж, що горлечко у 2 · знач. (Спец. · Обл.). Горло глечика.

3. Вузький вихід із затоки, гирло. Горло Білого моря.

• ***** горло. Ситий по горло. На все горло (· розм.) - дуже голосно. Кричить на все горло над самим вухом. Дерти горло - см. Дерти. З ножем до горла (пристати) (· розм.) - вкрай наполегливо, невідступно. Взяти за горло кого (· розм.) - перен. примусити до чогось, поставити в безвихідне становище. Промочити горло (· розм. · Фам.) - трошки випити. Слова застрягли в горлі (· розм.) - слова залишилися не висловленими, недомовленості (від збентеження, страху, внаслідок небажання і т.п.). Поперек горла (стати) кому (· розм.) - про що-небудь що заважає, докучають, обридлому. Дихальне горло (анат.) - трубка, що лежить попереду стравоходу, між гортанню і легкими.

► етимологія горло - Етимологічний словник російської мови. Фасмер Макс

етимологія горло

горлан, укр. горло, блр. горло, ін-рос. г'рло "λάρυνξ", болг. г'рло, сербохорв. гр̏ло, словен. gŕlo, чеськ. Слвц. hrdlo, польск. gardɫo, ст.-калюж. hordɫo, нж.-калюж. gjardɫo.

Родинно др.-Прусської. gurcle "горло", лит. gurklỹs, вин. п. gùrklį "зоб, горло", грец. βάραθρον "жерло, пащу", аркад. ζέρεθρον - те саме. Інша щабель чергування: Жерело, жру, жерти; см. Бернекер 1, 369; Траутман, BSW 89 і сл .; М. - Е. 1, 683; І. Шмідт, KZ 32, 384; Мейе, Et. 316; MSL 14, 380.

► горло - Малий академічний словник російської мови

що таке горло

Передня частина шиї, що містить у собі початок стравоходу і дихальних шляхів.

- Тепер мені краще, --- - сказав він, торкаючись до горла і кашлянув злегка. І. Гончаров, Обломов.

Порожнина за ротом (зів, глотка і гортань).

Хвороба горла. Кров йде горлом. В горлі пересохло.

Верхня звужена частина судини; горлечко.

Прикрас на них мало: іноді ряд точок навколо горла, або щось на зразок зірки. Миклухо-Маклай, Подорожі.

Я взяв у неї глечик --- і жадібно припав до вузького горла. Первістків, Честь змолоду.

Вузький вихід із затоки, внутрішнього моря; рукав в гирлі річки.

Дивлюся наліво, туди, де вузьке горло затоки зникає, сузівшісь між двома горами. Купрін, Лістригони.

Ми повинні в'їхати в горло Білого моря, в ту вузьку частину його, яка виводить в океан. М. Пришвін, За чарівним колобком.

Схожі статті