Гомер (бл. XVIII ст. До н. Е.)
До нашого часу не дійшли якісь відомості про Гомера, невідомо де і коли він народився.
«Гомер»: сліпий аед читає гекзаметри натовпі. Художник О.Лелуар. 1841 р
Передбачається, що насвет він з'явився в VIII столітті до нашої ери, а місцем його народження був півострів Мала Азія. Сім міст претендендуют називатися його батьківщиною. Це Смірна, Хіос, Колофон, Пілос, Аргос, Ітака, Афіни.
Середньовічна ілюстрація до «Іліаді»
В «Іліаді» налічується понад 15 тисяч гекзаметрів (довга віршована рядок), а в «Одіссеї» - понад 12 тисяч. Могли Коляска тростина cybex callisto дешевше ніж де небудь. одна людина запам'ятати таку кількість віршів і послідовно їх виконувати? І хто записав ці тексти, які пережили свого творця? Існують античні перекази про те, що остаточна обробка текстів гомерівських поем була зроблена афінським тираном Писистратом в VI столітті до нашої ери. Їх виконання було включено в свята Великих Панафиней - змагання співаків, атлетів на честь богині Афіни.
Для древніх греків Гомер був не тільки великим поетом, його твори вважалися символом еллінського мужності, єдності країни, спільності її культури, вони були джерелом мудрості і знань. Великий грецький скульптор Фідій створював Зевса Олімпійського таким, яким описав його Гомер в «Іліаді». Олександр Македонський ніколи не розлучався з цією поемою, її список він тримав в спеціальному скриньці, який зберігав під своєю подушкою. Епос Гомера стояв біля витоків європейської літератури і майже 3000 років є еталоном античності.
Сюжетами для поем Гомера служили різні міфи, легенди, які він збудував хронологічно і в яких прославляв незвичайні подвиги легендарних героїв. Так, в «Іліаді» зображені головні дійові особи Троянської війни, яка сталася, імовірно, в XIII столітті до нашої ери. Це Ахілл, Одіссей, Гектор і Агамемнон.
Гомер детально описав звичаї того часу, зовнішність героїв, їх одяг, військове спорядження, а також місцевість, де відбувалися головні події. Це дало можливість ученим встановити географічне місце дії поеми, а археолог Генріх Шліман, який в дитинстві зачитувався «Іліадою», в кінці XIX століття приголомшив світову громадськість сенсацією - він відкопав залишки стародавньої Трої. З-під землі він дістав кинджали, мечі, шоломи, щити, золоті прикраси. які доводили достовірність історичних подій, описаних в «Іліаді». Правда, пізніше деякі вчені висловили сумнів щодо знаходження в цих місцях саме Трої. Але в будь-якому випадку саме Гомер своїми творами підштовхнув Шлімана до розкопок.
Сцена Троянської війни. Розпис чернофигурной давньогрецької амфори
Дія в «Іліаді» відбувається на десятий рік облоги міста Трої, або Илиона. Приводом для війни послужило викрадення троянським царевичем Парісом, сином царя Пріама, красуні Олени, дружини спартанського царя Менелая. За порадою богині Афродіти, яку Паріс в юності назвав найкрасивішою з трьох богинь і тим самим отримав її розташування, він прибув до Спарти, сподобався Менелаєві і його дружині Олені. Але одного разу Минулий поїхав на Крит, і Паріс зізнався Олені в своїй любові. Він умовив її кинути будинок і дружина і поплисти разом з ним в Азію.
Одіссей слухає спів сирен. Розпис краснофигурной давньогрецької амфори
Цей ганебний вчинок Паріса послужив приводом для початку війни між троянцями і ахейцями, під якими малися на увазі всі греки. Війна зі змінним успіхом тривала більше дев'яти років. У ній взяли участь і грецькі боги, які пильно стежили за життям людей. На Олімпі відбувся поділ - громовержець Зевс прийняв сторону троянців, а його дружина Гера і войовнича Афіна стали всіляко допомагати ахейцам. Інші боги підтримували тих воїнів, які їм коли-небудь надавали послуги. Паріса, наприклад, підтримувала богиня Афродіта, а героя Ахілла, який виступав на стороні Менелая, всіляко захищала його мати, морська богиня Фетіда, озброїв його бог вогню і ковальства Гефест.
Бої йшли з перемінним успіхом. Герої демонстрували свої найкращі бойові якості, але в бою постійно втручалися боги і вносили сум'яття. Грецький герой Ахілл в кінці кінців переміг троянця Гектора і потім віддав тіло поваленого ворога його батька, Приаму, для поховання.
Гомер і пастухи. художник Корот
У другій поемі Гомера «Одіссея» розповідається про пригоди царя Ітаки героя Одіссея, по-латині Улісса, який після участі в Троянській війні повертається до себе на батьківщину, а також про нелегку долю його дружини Пенелопи, яка чекала свого чоловіка 20 років і зберегла йому вірність .
Якщо в «Іліаді» Одіссей не зумів прославитися і йому відводилася другорядна роль, то в цій поемі він проявив розум воїна, хитрість мисливця і винахідливість мореплавця. Більшість пригод - зустрічі з циклопом Поліфема, чарівницею Цирцеей, богом Еолом - описує сам Одіссей під час бенкету у царя Алкіноя. Але незважаючи на всі перепони, Одіссей прагне додому на Ітаку, до своєї дружини Пенелопи. І повертається до неї через десять років після закінчення Троянської війни.
Гомеру приписують також комічну поему «Маргіт», кілька віршів про Троянській війні, від яких залишилися лише невеликі фрагменти, і 33 гімну, присвячених богам, стилістично близьких до «Іліаді» і «Одіссеї».
Апофеоз Гомера. Художник Ж.-О.-Д. Енгр. 1827г.
В кінці XIV століття, з початком епохи Відродження, в Італії стали вивчати давньогрецьку мову і зробили перші переклади Гомера на італійську мову, і тільки в XVIII столітті його перевели на англійську, а потім на німецький. На російську мову Гомера перекладав Ломоносов, але основним перекладачем, який створив російський гекзаметр, був Микола Гнєдич, переклад якого до теперішнього часу вважається точним філологічним прочитанням.
Людмила Максимчук,
поетеса, письменниця, художниця,
Член Спілки письменників Росії,
Московської міської організації
Зі збірки «ПЕЛЮСТКИ» - віршів, присвячених великим і улюбленим поетам ...
Давньогрецького поета Гомера (Приблизно VIII століття до н.е.)
«Буде! Зваду закінчи війни, так само всім жахливою,
Щоб на тебе не розгнівався Зевс шірокоглядящій! »
Гомер, переклад В. Вересаєва, «Одіссея»
Троянський кінь. Перемога греків.
Страстей нестримних розгул.
На місці бою і успіхів -
Константинополь і Стамбул;
На місці слави Одіссея
І крові, пролитої в боях -
Зовсім інша епопея
У перетворених краях;
Адже минуло набагато більше
Трьох тисяч з половиною років!
... Гомер писав про давнє минуле,
Розвинув і тему, і сюжет,
Як наяву повернувшись
Назад до століть - в туманній імлі.
Гортаючи дні минулого життя,
Дивився вперед ... Та чи був сліпий?
Він чітко бачив перед собою
Канву подій вікових;
Не тільки Грецію і Трою
Він в думках бачив своїх -
І нам представив у фарбах яскравих
Богів, баталії, бенкети.
Він розгледів у битвах жарких
Симптоми внутрішньої спеки;
Він бачив, як дорослішають душі
Своїх героїв молодих.
Він співав - його хотілося слухати,
І знову переживати про них!
Він подорожував по світу,
Слідом за героями летів.
З собою брав перо і ліру,
Писав і співав, писав і співав
Про те, як юні мужніють,
Як зміцнюється любов,
Як Боги мстять і як прощають,
Як зраджують, як виручають,
Як вбивають, воскрешають ...
Його поеми повертають
До колишнім Сказання знову і знову!
Богів, царів, богинь прекрасних,
Воєначальників, жерців -
Зобразив гранично ясно;
Тепер і десять мудреців
Такого б не написали ...
Так віддамо ж честь того,
Кого Гомером величали,
Кого мислителем вважали,
Кого великим називали -
Хвала таланту і розуму.
* * *
... Минуло чимало тисяч років.
Земля інших співаків народжувала,
Але їм приклад подав спочатку
Той перший, грецький поет!