Головними властивостями людської свідомості є ідеальність; интенциональность; ідеаторного

Поняття, основні підходи, походження. Природа свідомості людини: матеріалізм і ідеалізм про природу свідомості. Ідеальність свідомості.

Якщо на багато питань сучасна філософія може дати абсолютно достовірний або близький до істини відповідь (на-приклад, питання природи, суспільства, людини, історії, буття, пізнання), то проблема свідомості (механізму виникнення, внутрішньої сутності, впливу на матерію) до сих пір залишається великою загадкой.Філософія досліджує дану проблему, йдуть дискусії, висуваються гіпотези, але остаточну відповідь на питання, що таке свідомість і яка його природа, ще не дано.

Свідомість - найбільш повне відображення навколишнього світу і його осмислення, здатність до абстрагування, рефлексії (отримання нових думок завдяки думки - то є спрямованості свідомості на саму себе - мислення), здатність до предметно-практичної діяльності.

Основними формами свідомості є: сприйняття, осмислення, оцінка, спогад, фантазування, життєвий досвід.

Предметом свідомості, в свою чергу, є:

- навколишній світ, його предмети, явища;

- особливий, самостійний духовний світ, як пов'язаний з вис-шим світом, так і не пов'язаний.

Головними властивостями людської свідомості є: ідеальність; интенциональность; ідеаторного.

Интенциональность - спрямованість на предмет. Свідомість не може бути безпредметною. Щось завжди є предме-том свідомості. Интенциональность свідомості має на увазі наявність: предмета свідомості (що "бачить" свідомість); форми (як воно сприймає предмет).

Ідеаторного свідомості - здатність творити і програванням дить ідеї - внутрішня самостійна робота, що виходить за рамки простого відображення. Здатність виробляти абстрактні ідеї-корінна відмінність свідомості людини від свідомості тварин.

В цілому в філософії існує кілька підходів до пробле-ме свідомості: фізикалізму; соліпсизм; об'єктивний ідеалізм; помірний матеріалізм.

Фізикалізму - вкрай матеріалістичний підхід до пробле-ме свідомості, згідно з яким свідомості як самостійної субстанції не існує, воно є породженням матерії і об'єк-яснімо з точки зору фізики та інших природничих наук.

Соліпсизм - інший крайній погляд на природу свідомості, згідно з яким свідомість індивіда - єдина досто-вірна реальність, а матеріальний світ - його породження (суб'єктивний ідеалізм - Берклі, Юм, Фіхте та ін.).

Між Фізикалізму ісоліпсізмом (крайніми направле-нями) знаходяться:

- об'єктивний ідеалізм - визнає наявність, як свідомості, так і матерії, проте свідомості відводить первинну (творче-ську) роль і розглядає його у відриві від особистості інді-виду як частина "світового свідомості";

- помірний матеріалізм - вважає свідомість особливим прояв-ленням матерії, здатністю високоорганізованої матерії відображати саму себе (хоча і визнає за ним якість ідеальності) - точка зору, найбільш поширена в російській філософії.

Крім основних підходів до самої проблеми свідомості в філософії існують різні точки зору на питання про походження свідомості. Можна виділити три основні-щие з їх числа:

- свідомість має космічне (або божественне) походження;

- свідомість властива всім живим організмам;

- свідомість - властивість виключно людське.

Згідно космічної (божественної) точці зору свідомість існує саме по собі, незалежно від його матеріальних носи-телей - живих організмів, людини. Свідомість "виходить" непо-безпосередніх з космосу (інший варіант - з розуму Бога), єдине, неподільне, цільно по своїй суті. Частинки "світового свідомості" розсіяні в природі у вигляді свідомості живих організмів і людини. Існують теорії походження свідомості, близькі до космічний-чеський (божественної) точці зору:

- теорія монад (монадологія) - спочатку висунута Лейб-ніцем, згідно з якою в світі існує величезна кількість неподільних і безсмертних монад - первинних духовних одиниць, в яких міститься енергія Всесвіту і які є основою свідомості і породжується їм матерії;

- теорія Тейяра П'єра де Шардена, згідно з якою свідомість - надчеловече-ська сутність, "внутрішня сторона", "мозок" матерії;

- теорія гилозоизма, згідно з якою вся матерія (жива, нежива, все її прояви) має душу, натхненність - властивість матерії.

Основна ідея "біологічної" точки зору: созна-ня - породження живої природи і притаманне всім живим ор-організми. Прихильники даної точки зору обґрунтовують її тим, що:

- життя тварин відбувається не спонтанно, а підпорядкована їх свідомості, має сенс;

- інстинкти бувають не тільки вроджені, але і придбані;

- тварина протягом життя накопичує і вміло використовує досвід;

- багато дій, що здійснюються тваринами (особливо вис-шими - котячими, собачими, приматами і ін.) складні (наприклад, полювання) і вимагають великої роботи свідомості;

- тваринам притаманні своя "мораль", правила поведінки, при-вичкі, якості, боротьба, лідерство, сугестивність і т. д.

Правильніше, мабуть, вважати, що свідомість у різного ступеня притаманне живій природі в цілому (зокрема, вищим тваринам), а найвищий рівень свідомості має людина.