Модель «глобального співтовариства», запропонована Л. Склера, заснована на пріоритеті міжнародних відносин і розвитку світового співтовариства як особливої партнерської мережі, яка не має центру (на противагу моделі Уоллерстайна), де значна роль у вирішенні глобальних проблем належить мережі неурядових організацій. В основі цього підходу, зазначає Н. Покровський, лежить поняття «транснаціональних практик», які охоплюють області, набагато ширші, ніж сфера міжнародних відносин на рівні національних держав. Транснаціональні практики зачіпають економічні, політичні та культурні інститути товариств, формуючи специфічні освіти в кожній сфері - наприклад, в економіці це транснаціональні корпорації, в політиці - «транснаціональний капіталістичний клас», в культурно-ідеологічній сфері домінує глобальний консумерізм (ідеологія споживацтва). Остання, згідно з названим підходу, приходить на зміну колишньої концепції «культурного та інформаційного капіталізму» [3].
Постмодерна модель глобалізації, на думку Н. Покровського, ґрунтується на новому розумінні простору і часу. В рамках цієї моделі констатується зміна просторових і часових форм сприйняття дійсності людиною. Це в свою чергу призводить до зміни ціннісної картини світу. Відмова від історичної спадкоємності є «прояв індивідуалізації Часу», його фрагментації. В результаті розвитку інформаційних технологій та електронних ЗМІ знімається відчуття простору, зникає так зване «опір» простору. Результат - виникнення «культурних гібридів»: тобто конструювання нових культурних форм з різних фрагментів, що володіють самостійною цінністю і новими смислами.
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)