[Грец. εὐχὴ τῆς κεφαλοκλισίας], молитва, під час читання до-рій священиком народ здійснює ПРЕКЛОНІННЯ ГОЛІВ. У богослужінні древньої Церкви схиляння голови як знак прийняття заключного благословення предстоятеля перед відпустом було дуже поширене; згодом у мн. традиціях встановилися відповідні молитви для таких ПРЕКЛОНІННЯ ГОЛІВ в кінці різних служб. У правосл. богослужінні Г. м. зазвичай передує вигуком диякона: Τὰς κεφαλὰς ἡμῶν τῷ Κυρίῳ κλίνωμεν ().
Г. м. Суч. правосл. чинів вечірні та утрені (поч. Κύριε, ὁ Θεὸς ἡμῶν, ὁ κλίνας οὐρανούς, καὶ καταβὰς ἐπὶ σωτηρὶᾳ τοῦ γένους τῶν ἀνθρώπων () і Κύριε ἅγιε, ὁ ἐν ὑψηλοῖς κατοικῶν καὶ τὰ ταπεινὰ ἐφορῶν () відповідно) також відбуваються з давньої к-польської традиції, де колись використовувалися як укладають службу молитви (див. Арранц М. як молилися Богу стародавні візантійці. Л. 1979. С. 43-44, 85-86), але в суч. чинах святкової і вседневной вечірні та вседневной утрені вони читаються не в самому кінці служби, а в складі її заключній частині - після благальної єктенії (про зв'язок благальної єктенії з відпустом см. Mateos. Célébration. P. 158-159; Taft. Great Entrance. P. 318-322) і перед стихирами на стиховні. Такий стан Г. м. Коли за нею служба має недо-рої продовження, пов'язане з тим, що священицькі молитви (в т. Ч. Г. м.) В суч. чинах вечірні та утрені запозичені з давнього до-польського Євхологій, але самі ці чини слідують палестинському Часослову. последования служб добового кола в к-ром не відповідають последования служб згідно кафедральної к-польської традиції і не дозволяють розставити молитви за последования служб так само, як це було зроблено в стародавньому Євхологій К-поля. Крім зазначених Г. м. Чин вечірні в складі всеношної по Єрусалимському статуту має ще одну в кінці літії (по суті літію представляє самостійну невелику службу, що включається до складу вечірні).
Крім уже зазначених правосл. богослужбова традиція знає безліч ін. Г. м. в складі різних чинів визант. Євхологій (слав. Требника), часто містять характерну послідовність з основної молитви і Г. м. Така послідовність зустрічається як в чинах таїнств Хрещення і Миропомазання, Священства, Браку, так і в мн. малих чинах Требника. Але якщо Г. м. Чинів Божественної літургії, вечірні та утрені пов'язані з відпустом як за місцем в службі, так і за змістом (це моління до Бога звернути Свій Лик на тих, хто молиться (пор. Ст. Аароново благословення) і благословити їх, перш ніж вони покинуть храм, а також прохання про різні потреби народу (оскільки, покинувши богослужіння, моляться знову зіткнуться зі своїми повсякденними турботами)), то Г. м. в різних чинах Требника, як правило, не пов'язані з відпустом, але доповнюють і розвивають прохання , що містяться в основний молитві відповідного ч на.
дияк. Михайло Желтов
Ааронове БЛАГОСЛОВЕННЯ триразове священиче благословення з біблійної книги Чисел
ДІАЛОГИ літургійних частини богослужіння, побудовані у формі діалогу між предстоятелем (єпископом або священиком), сослужащих, дияконом, народом
Єфрем Сирін МОЛИТВА молитвословие, супроводжуване земними поклонами, до-рої читається за седмічного богослужіннями Великого посту
AVE MARIA найпоширеніша Богородична молитва Західної Церкви
АГАПА в христ. громадах I - V ст. особлива спільна трапеза - «вечеря любові», - мала благодійні цілі і спочатку включала вчинення Євхаристії
Агіасми 1. святиня, святе місце; 2. святе миро, свята вода
АГНЕЦЬ в правосл. богослужінні - хліб літургійний