Гіперактивність у дітей

Діти і підлітки з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності

При захворюванні синдромом дефіциту уваги віковий розвиток дітей супроводжується різною симптоматикою.

Гіперактивність у дітей до року характеризується надмірною чутливістю до подразників, голосним плачем, порушеннями сну, а також руховим занепокоєнням. Однак симптоми гіперактивності у немовлят не обов'язково означають СДУГ, оскільки надмірна збудливість немовлят розвивається в захворювання далеко не завжди.

У дошкільному віці до основних ознак синдрому дефіциту уваги у дітей можна віднести гіперактивність. Відзначається безцільне блукання по групі, невпинні розмови, а також відволікання інших дітей від занять. У той же час надмірна активність в цьому віці може бути фактом нормального розвитку, яка обумовлена ​​темпераментом дитини або вимогливістю дорослих. Однак відсутність цілеспрямованості в діях дає привід задуматися про наявність синдрому дефіциту уваги.

У крайніх випадках надмірна гіперактивність може прийняти характер расторможенности, тобто повного звільнення від внутрішніх гальм, які стримують поведінку.

Гіперактивність у дітей, як правило, супроводжується мінімальної статико-моторної недостатністю, що характеризується незграбністю в рухах. Подібні порушення виявляються в більшості випадків захворювання.

Гіперактивність у дітей
До 3 років у дітей немає певної й контрольованої моделі поведінки, тому сказати точно, чи є дитина гіперактивним досить проблематично. Однак у віці приблизно 3 років патерн поведінки оформляється і набуває характерні риси, що дозволяє відрізнити агресивну поведінку дитини від гіперактивного. Часто в цьому віці СДУГ супроводжується розладами розвитку мовлення.

Синдром гіперактивності у дітей найчастіше проявляється у віці 5-10 років. У цьому віці починають виникати проблеми зі здатністю завершувати почате завдання і зберігати увагу.

У віці початкової школи у дитини з синдромом гіперактивності може оформитися опозиційно-викликає модель поведінки, яка супроводжується брехливістю і агресією.

Підлітки з СДУГ

У переважній більшості випадків клінічні прояви синдрому дефіциту уваги переходять в підлітковий вік. У період статевого дозрівання, у віці 12-14 років, відзначається повторний сплеск симптомів захворювання. Цей вік збігається з п'ятим віковим кризою дитини - підлітковою кризою.

Підлітки з синдромом гіперактивності поводяться імпульсивно, і в деяких випадках агресивно. Через запізніле емоційного розвитку підлітки з СДУГ характеризуються заниженою самооцінкою, неврівноваженістю та запальністю. У цьому віці посилюються сімейні та шкільні конфлікти.

Крім цього для підлітків з синдромом дефіциту уваги характерні тривожно-депресивні розлади, вони також знаходяться в групі ризику по розвитку залежностей - наркоманії та алкоголізму. Підлітки з СДУГ в кілька разів частіше потрапляють в неприємні ситуації, ніж їх однолітки, такі як арешт або незапланована вагітність.

За даними досліджень, близько третини підлітків відживають свій вік синдром дефіциту уваги і гіперактивності до дорослого віку. Однак більша частина хворих продовжує і в дорослому житті страждати імпульсивністю і неуважністю. СДУГ зустрічається у 3-4% дорослих.

Сподобався пост? Підтримай журнал "Психологія Сегодня", натисни:

Схожі статті