Гійом Аполлінер. Вірші 1911-1918 рр. з посмертних збірок
Про двері готелю з двома деревами Зеленими в діжках З двома деревцями що ніколи не цвітуть Плоди мої де ви Де коріння пустив я Про двері готелю перед якими ангел маячить Роздаючи проспекти Ніколи про чесноти так гаряче не дбали Прошу вас здайте мені назавжди Кімнату яка здається на один тиждень бородатий ангел ви насправді Просто ліричний поет Бажаючий все дізнатися про Париж і знаєте ви про його мостових Що є на них лінії по яких ходити майже злочин і мрієте ви Відправитися в Гарш і там провести неділю трохи душно і ваші дл Зовсім інші волосся м'які як вата Про маленький милий поет надто білявий і трохи дурнуватий І очі ваші немов дві кулі повітряних пливуть кудись Два кулі що в небі прозорому летять Навмання Переклад М. Кудінова
Два вісника з раю Пташеня і херувим Відмінюються над ним Хвалу проголошуючи Обертання землі І тоне прожите Як вітрила вдалині А болю під водою Ти душа проста Чи не зараховано до них Сам пташеня з раю Божий херувим Завжди рука в руці удвох вони сумували Квіти гойдаються як у давнину на їх могилі Вона красива не сперечаюся Тільки не можна мені її любити Я повинен залишитися тут Де мертвим сплітають такі чудові віночки в перлах Неодмінно тобі покажу Дівчина з Єля Підкорюючи світ через два тижні відпливе в Каїр Трублю надривно Маяк шалений Корабель мій чудовий Накритий хвилею Твої ноги в крові Я побачив суцільні відкриті рани Коли ми замовили хінної У барі "Маркізькі острови" на вулиці Гете Ясним зеленим вранці Погляд свердлить над брижами Горизонт порожній Де позіхають риб'ячі Стайки над водою Трублю надривно Маяк шалений Корабель мій чудовий накритий хвилею Я пам'ятаю ту любов що голос твій розбила Гойдались негри в такт Чи не наливай мені милий Дівчина з Єля Підкорюючи світ через два тижні відпливе в Каїр Парижем ти мариш оглохнувшій від гама у вітерця вуаль бузкова Мама Трублю надривно Маяк шалений Корабель мій ді вний Накритий хвилею Не було їй в штаті Рівних кажуть Але в паризькому сукню Краще їй сто крат Трублю надривно Маяк шалений Корабель мій чудовий Накритий хвилею Залишилися на лаві у площі Дофіна Два милих імені Клемансо і Жозефіна І дві рожевих гілки сплелися над його душею Чудове тріо Він посміхається шкапі прудящихся на Паве-де-Гард Управляє хором дітей Мадемуазель Мадлен Ах! Мадемуазель Мадлен Ах! Або мені в окрузі Чи не знайти інший Ласкавої подруги Без дружка однієї Трублю надривно Маяк шалений Корабель мій чудовий Накритий хвилею Переклад Б. Дубина
6 і 9 взаємно-зворотні цифри У дивну пару доля їх сплела 69 Дві віщих змії Два черв'ячка дощових Два загадкових нахабних числа 63 і 3 9 3 3 і 3 Троїстість Троїстість всюди Але тут же і подвійність Теж подібна чуду Бо 6 це двічі 3 І знову -таки потрійність знову Бо 9 адже це ж тричі 3 69 загадка подвійна потрійна Але тут корениться якась похмура таємниця інша В яку боязно мені заглянути Бути може за цим порогом якраз починається вічність І звідти кирпата шкіриться шкіриться корчить огидні пики І до тремтіння мене пробирає ТУГИ І наді мною Саван свій простягає вона мереживний Цього вечора Переклад М. Ваксмахера
Весь народ кинувся на площу в той день Прийшли і негри і білі і жовтолиці люди Прийшли робітники з фабрик там труби вже не диміла був страйк Прийшли штукатури в просоченої вапном брудному одязі Прийшли м'ясники у яких долоні були вимазані кров'ю І пекарі чиї бліді обличчя обсипані були борошном прийшли прикажчики кинувши прилавки господарів своїх прийшли суворі жінки діти яких сиділи у них на руках а інші чіплялися за спідниці своїх матерів прийшли і такі що були нещасні але зухвалі нафарбовані густо напудрени і завите прийшли кал ки кульгаві безрукі глухонімі сліпі Прийшли священики навіть і кілька дивних витончено одягнених чоловіків І місто за межами площі мертвим здавався і навіть не здригався він Переклад М. Кудімова
Проходить вона І серця по шляху збирає Віддайте серце Будь-яке серце Доброго зле Нещасна серце Про скільки сердець Але на жаль ніколи губ її Чи не торкнетеся ви Вона Кладе вас в кошик На жаль Там теж недовго Там теж трохи До травня можливо Чи залишитеся ви Переклад М. Кудінова
Тристана Дерему - воскреслий Милий друг я пишу вам в армійській їдальні Воет вітер а небо синьо-лілово І вороже Ні рядки від вас цілий рік Ви на смерть шлете ваших героїв і ось Я беручи з них приклад їздовий при розрахунку гарматний Тут краще служити ніж в піхоті дев'яносто сто двадцять і сімдесят п'ять Моїх гармат калібр Коні чудова стати Друг мій ваші вірші мені прислали сьогодні Як вони гарні Нічого благородніше Я не знаю Я кожен рядок люблю Їх прочитав весь розрахунок і мої Пуалу розплакалися Ми їдемо на фронт Що там будинки Напишіть і не забувайтеГійома Переклад Е. Лінецький
В СЕКТОР НАШ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТИЙ
З ПОСЛАНЬ До ЛУ
Дим над їдальнею зливається в повітрі з наповзає темрявою Безладний гул голосів криваві плями вина Я трубку смоктав мені добре з фронтовими друзями Вони разом зі мною підуть на поля битв Вони будуть спати під відкритим небом під дощем і під зірками Вони разом зі мною будуть мотатися в сідлі і возити в своїх в'юках перемогу Вони будуть разом зі мною виконувати накази начальства Вони будуть як я чуйно прислухатися до піднесений голос фанфар Вони будуть поруч зі мною вмирати або може бути буду я вмирати з ними поруч Вони будуть разом зі мно знемагати від холоду і від спеки Тому що люди вони ті хто п'є зараз разом зі мною Люди вони і живуть підкоряючись людським законам І дивляться на жінок якщо жінки зустрінуться їм на шляху З пожадливістю дивляться на жінок а я одержимий більш палкою любов'ю Вона цілком поглинула почуття і думки мої Вона і сім'ю і надію і батьківщину мені замінила мені солдату закоханому солдату Франції милою Переклад М. Ваксмахера
XII. ЯКЩО Я ТАМ загинемо.
(Фрагмент) Мурмелон-ле-Гран, 6 квітня. 1915 р Спогади як ці пустирі Де тільки ворони розсипані петитом Могилою земля і скільки ні мудрі Аероплан любові знижується підбитим
Але я не скаржуся Я радію долі Наперекір усьому наперекір тобі І я поверну ще верну втікачку Лу вчеплюся як вірний пес але з вовчим звичкою Я лише упорней став Альпійському орлу Чи не впитися в голуба такої смертельної хваткою
Але радий що виїхав і не повернуся назад Хоть за чотири дні втомився я від дороги Я не в зневірі я радий повір я радий І щасливо сміюся римуючи ці рядки
За іржавої сльоти сповзає в кювет Бредуть окопники і погляд їх пече і ранить Нам нема вороття в сад і лаврів більше немає Закоханого вб'ють улюблена обдурить
І поховає туга безглузді дні Під неугавні сосновий гул плакучий Дочекаюсь чи очей твоїх єдиною рідні І чи всі скінчено раз я тобі набрид
Як багато нас лягло в п'ятнадцятому році Швидше мерщій мерщій В пеклі як на форпості Грай Кидок кісток і долі на увазі Дві артилерії похмуро метають кістки
Прощай кохання моя прощай моя біда Ти вирвалася на волю Недовга любов омила синявою І смеркло назавжди Погляд моря як і твій був теплим і зеленим Стелили миндали Нам під ноги квіти І знову зацвіли А я під Мурмелон Назва місцевості де п'яний від туги Я глухну в артобстрілі Про Лу ти зла ще й дивляться як дивилися Свинцеві зіниці?
Сержанти зі сміхом борються в шашки Гарненька шельма схилила криваву чубок хрестячись на святу воду Мій сусід робить з австрійської снарядної трубки алюмінієве колечко Дві піхотних кашкети загоряють на двох могилах Ти носиш на шиї мою ланцюжок а я на руці твою В офіцерській їдальні стріляє шампанське А за пагорбами німці Стогне поранений як Аріадна Наші радості Гіркі їх імена Ніцца Рим і Париж Грасс Соспель і Ментон і Монако і Ним Засніжений поїзд довіз до заметільний Томська вести з полів Шампані Прощай моя Лу прощай Прощай небеса сивий еют Переклад А. Гелескула
(Фрагмент). Немає нікого і я пишу при світлі Горящих дров снарядів стогін до мене доносить вітер І стукіт підков Звучить далеко на фронтовий дорозі Здалеку Чути зловісний крик сороки Моя рука Виводить рядки ці в напівтемряві Прощай мій світ Я виводжу таємничі знаки Щасливих років Про Лу моя любов моя і таємниця нам життя вручить Ключ від пристрастей великих надзвичайних І постукає до нас у двері любов єдина в світі Прощай мій світ Одна зірка горить в небесній ширина І дивний колір Її променів колір очей твоїх нагадав Прорізавши імлу Твій погляд страданьем серце мені нап Олніл Прощай про Лу Переклад М. Кудінова
І поки місяцем осяяний небосхил Серце знову і знову співає Погляньте дівчата і жінки Мене оточує вічна імла Яка туга Але від цієї драми Моя улюблена не вмерла
Голоси далеко прозвучали Задзвеніли тихо медалі Золотий похоронний дзвін долітали з усіх боків Піднімаються в землю зариті І мріють солдати вбиті Про любов, що пішла безгрішною чистим і невтішної
У день тринадцятий травня цього року В той час як ти про моя душа В протигазі крокувала по білим траншеях побачив я раптом І живих і мертвих І солдат і жінок І тих хто далеко І тих хто навколо Швидкий поїзд в Америці мчиться по преріях Вночі мене світляки оточують прерії дзеркало зоряного неба Мерехтить світляк Під зіркою на ім'я Лу Те любові моєї тіло безтілесне тіло земне Містична І неземна душа Переклад М. Кудінова
Ніде ні квітки але якісь дивні знаки Глухонімий розмова блакитними ночами Мила Лу як молитовно мила Лу все моє єство ніби низька спекотне хмара стелиться перед тобою Твій образ як гіпсовий зліпок несамовито білий поблизу золотої каблучки А надії йдуть намагаючись повернутися назад Та ж музика цілими днями і моє самотність у відблисках далей висвітлений любов'ю рокочуть баси далекобійних німецьких знарядь Там по ходу траншей на кладовищенському поле в землю кинуто сорок і шість тисяч солдатів Сівши вдався і можна розраховувати на урожай П ред цій найгіркішої землею Я пишу притискаючи папір до бетонної плити І дивлюся на твою фотографію де ти в берете Дехто з полку її бачив А люди питали Як про знайомої Хто ж вона така І я не зумів відповісти Раптово зрозумівши Що тебе і тепер я не знаю А знімок бездонний як світло незмінно сміється Переклад А. Гелескула
Сталеві свічки на вітрі І феєрверк під канонаду Похмурий не вигадав гру Зате грають до упаду круглий рожевий вогонь спухати жаром напівголих грудей врізалися в долоню Умів любити Непоганий некролог І довго не зводячи курка Чи не змінивши безпристрасно пози Дивиться поет з верболозу Як тихо вмирають троянди Ті що зриває він в саду у дзюрчання срібла і черні Куди на першу зірку Веде стежка щовечора Про де ви троянди Сааді і знову він никнет головою Поки вогонь вигин грудей Виводить м'якою кривою Крізь зірки в непритомний чад Сочиться одуру спиртова і п ачет на льоту снаряд Любов і троянди відспівуючи
Та заради якої поет йшов волонтером Та чиїх запевнень вистачило на перші дні Про вічно запашна вічно відкрита поглядам Тобі моя троянда дарую цей запах різанини Не в силах зів'янути не в силах стояти під напором Ти вічно запашна як вітер тебе ні клони овей своїх лицарів в масках залеглих по норах на напівзадушена газом надією дмухни Клубится в нас згубний туман до кісток роз'ятрюючи А дощ цієї ночі як ніжне тихе море оглухлі скрипаль я граю на струнах дощу я пісні любові згадую і пам'яті вторячи Скляні струни звично колишуть горе на землю сир ую далеке небо зводячи Переклад А. Гелескула
Навіщо навіщо ти серце б'єшся І як сумний годинний Я озирався ніч і смерть Переклад А. Гелескула
4 годині ранку Я встаю мені одягатися не треба я сплю одягненим В руці у мене шматок туалетного мила Який прислала мені та кого я люблю Я йду вмиватися Я виходжу з траншеї в якій ми спимо Я себе відчуваю бадьорим і свіжим Я радий що вперше за три доби можу вмитися Вмившись я вирушаю поголитися і ось весь небесного кольору я до самого вечора Зіллюся з горизонтом і так добре на душі Коли більше не потрібно нічого говорити і все що я роблю робить невидима істота оскільки застебнутий на всі гудзики весь в синьому і розчинився в небі я станів юсь невидимкою Переклад М. Ваксмахера
Солдат добра тобі даровано долею Уміння вести з бідою бій смертельний На швидкий твій від'їзд тугою позамежної Відповість осінь розлучена з тобою Йде війна нам ритм її щотижневий Диктують гармати фатальний своєї стріляниною А ти прислухайся наодинці з собою До мотиву ласкавіше бретонської колискової Нежней ніж неаполітанський баритон Чим легкий рокіт літака вночі місячної Чим баркарола що струмує над лагуною Чим зойк яким зорю вітає Мемнон Переклад А. Давидова
Милих дівчат сповнена Пожовкла зошит Смак старовинного вина Для мене завжди загадка Заради примхи невинної тішуся музикою старовинної Знову буджу я від туги Старі свої мізки читання книг і старий друг захватом розкішшю літа Зайняли б весь дозвілля Якби не почуття це Що завжди володіє мною Ти любов всьому причина Тільки для тебе однієї Куля обертається земна Життя смерть рай журба Переклад А. Давидова
БУДЬ НА ТО МОЯ ВЛАДА
БІБЛІОГРАФІЯ ПЕРЕКЛАДІВ
Схожі статті