Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року

При цьому ГАТТ-94 є обов'язковим для членів, які беруть участь в договорі. Тоді як положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 (ГАТТ-47) застосовувалися лише в ступені, максимально сумісною із законодавством держав-членів (в силу Протоколу про тимчасове застосування ГАТТ-47). Таким чином, був усунутий один з основних недоліків ГАТТ-47.

Договори, суміжні з ГАТТ, увійшли в ГАТТ-94 в якості невід'ємної частини. Всі ці договори також є обов'язковими для всіх членів СОТ. Тим самим було покінчено з практикою, коли в різних угодах, вироблених до Уругвайського раунду, интерпретировавших ряд важливих статей ГАТТ-47, брали участь різні країни і, коли положення цих договорів були обов'язкові тільки для країн, які брали участь в них. Наприклад, в Угоді про митну вартість (так званому Кодексі по митної вартості) взяло участь 12 держав, а в Кодексі про субсидії брало участь 13 країн.

За допомогою створення багатосторонньої системи торгівлі ГАТТ-94 ставить своїм завданням забезпечити виробництва і підприємництва різних країн атмосферу стабільності та передбачуваності, в якій країни зможуть торгувати між собою в умовах справедливої ​​конкуренції.

Не ставлячи собі за мету постатейно проаналізувати положення ГАТТ-94, розглянемо наступні принципи, що лежать в основі концепції відкритої і лібералізована багатосторонньої торговельної системи ГАТТ.

Принцип захисту національної промисловості тарифними заходами. Вважається за необхідне, щоб країни-учасниці СОТ слідували курсу відкритої торгової політики. При цьому за державами визнається право захищати національного виробника від іноземної конкуренції, за умови, що такий захист здійснюється виключно тарифними заходами. Тому країнам забороняється використовувати кількісні обмеження, за винятком спеціально обумовлених випадків.

Принцип зниження тарифів і їх "зв'язування". Даний принцип передбачає зниження і скасування тарифів, а також інших торговельних бар'єрів за допомогою проведення багатосторонніх переговорів. Знижені таким чином тарифні ставки фіксуються в переліку тарифних поступок кожної країни. Тарифні ставки, зафіксовані в цих переліках, є "пов'язаними", тобто країни-учасниці не мають права застосовувати більш високу тарифну ставку при імпорті товару.

Принцип недискримінації в торгівлі. Даний принцип реалізується в застосуванні режиму найбільшого сприяння (РНБ). РНБ - один з ключових принципів міжнародного права в цілому, який полягає в наданні однією державою іншій державі таких же пільг і переваг, які вже надані або будуть надані будь-якій третій стороні. РНБ поширюється на митні збори і будь-які збори, що стягуються у зв'язку з зовнішньоторговельними операціями, а також на всі правила і формальності, з ними пов'язані. Крім того, положення про РНБ поширюється на внутрішні податки і збори і на внутрішні правила і закони, що регулюють купівлю та продаж товарів на внутрішніх територіях країн-учасниць СОТ. У правовій системі СОТ РНБ має незаперечний характер і країни-члени СОТ зобов'язані застосовувати його в повному обсязі по відношенню до всіх учасників.

Принцип національного режиму. Відповідно до цього принципу країни-члени зобов'язані забезпечити режим для реалізації імпортного товару на національному ринку не гірше, ніж режим, що надається подібного товару вітчизняного виробництва. Національний режим стосується внутрішніх податків і зборів, національних законів, розпоряджень і правил, що регулюють внутрішню торгівлю. Особливо докладно регламентується використання внутрішніх податків і зборів в торгово-політичних цілях.