У першій групі числяться діти з нормальним розвитком, т. Е. Коли всі показники відповідають календарному віку, а також з випередженням у розвитку. До другої групи входять діти з початкової затримкою в розвитку на один епікрізісний термін (на другому році - 1-й квартал, на третьому році - 1-е півріччя). Третю групу складають діти з більш глибокої затримкою - на два епікрізісних терміну, а четверту з ще більшою затримкою - на три епікрізісних терміну.
У кожній групі визначено ступінь випередження або затримки в розвитку. У першій групі випередження на один епікрізісний термін - це прискорений розвиток; на два епікрізісних терміну - це високий розвиток. У другій, третій і четвертій групах виявлені три ступеня затримки розвитку (в залежності від кількості несформованих навичок - ліній затримки): I ступінь - 1-2, II - 3-4, III - 5-7 ліній. У кожній групі виділені діти з негармонійним розвитком. У I групі - діти з верхнегармонічним розвитком (одна частина ліній вище на 1, інша на 2 епікрізісних терміну), в II групі - з негармонійним розвитком (одна частина ліній вище на 1, інша нижче на 1 епікрізісний термін), в III групі - з ніжнегармонічним розвитком (одна частина ліній нижче на 1 епікрізісний термін, інша частина на 2 епікрізісних терміну).
Якісно-кількісна оцінка психічного розвитку дітей другого року життя [9]
По групах розвитку в процентному відношенні діти розподіляються приблизно так:
перша група розвитку - 33,1%; друга група - 52%; третя група - 13,65%; четверта група - 1,25%.
У другій групі розвитку більшу частину складають діти із затримкою ступеня на 1-2 показника, найчастіше це діти з початкової затримкою активної мови. Таких дітей слід відразу ж взяти на облік з метою їх мовного розвитку. Діти третьої групи вимагають особливої уваги педагога, лікаря, логопеда, а четвертої - обов'язкової консультації психоневролога.
Подібна оцінка дає можливість здійснювати диференційований підхід у вихованні дітей і вносити своєчасну корекцію в їх розвиток.
Як організувати контроль за розвитком дитини в дитячому закладі?
У контролі за розвитком і поведінкою дітей беруть участь вихователь групи, педагог, лікар. Вихователь веде спостереження за поведінкою дітей, педагог проводить діагностику нервово-психічного розвитку, лікар оцінює фізичний розвиток, стан здоров'я, здійснює загальну оцінку розвитку дитини (визначає групу здоров'я). При цьому враховується оцінка нервово-психічного розвитку (група розвитку), яку дає педагог. Контроль за поведінкою дітей фіксується в щоденнику групи (форма № 127), де крім повсякденного обліку стану здоров'я і поведінки дітей педагог наводить опис поведінки епікрізісних вихованців, використовуючи пам'ятку-запитальник.
Результати оцінки рівня розвитку і поведінки дітей заносять в карту психічного розвитку, яка зберігається в групі. Карту заводять на дитину один раз в два роки, на другий і третій рік життя (табл. 28, 29).
У таблиці з лівого боку проставляється вік дітей, далі рівень розвитку по кожній лінії. У графі "Поведінка" даються лише короткі відповіді на запитальник, що відносяться до характеристики поведінки малюка (настрій, сон, апетит, характер неспання, індивідуальні особливості). Графа "Висновок" містить відомості про поведінку (без відхилень, незначні або значні відхилення) і розвитку дитини із зазначенням групи. У графі "Призначення" роблять позначки про призначення на наступний віковий період. Наприклад, якщо рівень психічного розвитку дитини відповідає 2 років, то призначення даються на 2 роки 6 місяців.
Лікар, використовуючи дані педагога, виносить оцінку стану здоров'я дитини і свій висновок записує в історії розвитку (форма № 112).
Карта нервово-психічного розвитку дитини другого року життя
Карта нервово-психічного розвитку дитини третього року життя
Педагог має чіткий план термінів виявлення рівня розвитку дітей по групах, який повинен збігатися з планом лікаря (навіть трохи випереджати план); також пише епікрізіси в історії розвитку в ті ж терміни.
На початку місяця педагог дає призначення вихователям (в груповому щоденнику), за якими дітьми в цей період слід вести особливе спостереження.
Провівши комплексну оцінку стану здоров'я дітей, лікар і педагог передають свої призначення батькам і вихователям. Термінові рекомендації фіксуються в щоденнику групи, а всі інші - в звичайній формі - в перспективному плані роботи. Оцінка рівня розвитку дітей (по групах розвитку) проводиться не рідше одного разу на квартал.
Правильно організований контроль за розвитком і поведінкою дітей є одним з основних засобів систематичного підвищення якості роботи дошкільного закладу.
Розглянемо докладніше приблизні показники нервово-психічного розвитку дітей раннього віку та методику визначення цих факторів.
Другий рік життя [10]
Запас розуміються дитиною слів швидко розширюється.
Розуміння назв навколишніх предметів.
Матеріал. 3-4 іграшки (різні види транспортних засобів, тварин, предмети побуту, дитячих ігор - автомобілі, годинники, м'ячик, собака).
Методика. Спеціально підготовлена ситуація. Перед дитиною розкладають 4 контрольних предмета. На питання дорослого: "Де ...?" - дитина повинна відшукати всі предмети. Після цього їх прибирають, ставлять в іншому порядку і знову пропонують знайти.
Поведінка дитини. На прохання дорослого він знаходить (показує рукою або бере в руки) потрібні предмети.
Завдання вважається виконаним, якщо малюк вибирає не менше 3 предметів.
Матеріал. Предмети одягу, взуття.
Методика. Ситуація природна - в спілкуванні з дитиною в групі. Малюкові пропонують знайти 4 предмета одягу: шапку, черевики, плаття, сорочку.
Поведінка дитини. По слову дорослого він знаходить потрібні предмети, вказуючи на них рукою.
Завдання вважається виконаним, якщо малюк знайде не менше 3 предметів.
Розуміння дитиною дій.
Матеріал. Сюжетна іграшка, тарілка, ліжечко.
Методика. Спеціально підготовлена ситуація. Дитині пропонують виконати наступні дії: "Нагодуй ляльку", "Поклади ляльку в ліжечко".
Поведінка дитини. Виконує дії на прохання дорослого: підносить тарілку до рота ляльки, кладе її в ліжечко.
Дитина орієнтується в приміщенні групи.
Методика. Ситуація природна. У режимних процесах, при організації гри дитині пропонують виконати наступні дії: "Покажи, де у нас рибка", "Знайди, де годинник", "Покажи, де твій горщик", "Іди мити руки".
Поведінка дитини. Виконує не менше 3 доручень дорослого.
Завдання вважається виконаним, якщо дитина вирішує всі 3 завдання.
Користується лепетом і окремими полегшеними словами в моменти рухової активності, подиву, радості.
Методика. Ситуація природна. Спостереження за дитиною ведеться під час самостійної діяльності протягом 30 хв.
Поведінка дитини. Різноманітно лепече, користується полегшеними словами ( "дай", "мама", "ніяк", "бах" і ін.).
Орієнтується в 2 контрастних величинах предметів (типу кубів) з різницею в 3 см.
Матеріал. Куби-вкладиші. Довжина ребра великого куба 10 см, малого - 7 см.
Методика. Ситуація, спеціально підготовлена. Дитина сидить за столом. Перед ним викладають маленький куб з великого. Пропонують покласти куб назад (вкласти маленький в великий).
Поведінка дитини. Вкладає маленький куб в великий. При цьому він може кілька разів (не більше 3 разів) повторити дію.
Гра і дії з предметами
Відтворює в грі дії з предметами, раніше розучені (годує ляльку, нанизує кільця на стержень).
Матеріал. Лялька, тарілочка.