Наталія Заболотна: «Мистецький Арсенал» має потенціал стати художнім втіленням національної ідеї »
Амбіційний проект створення Національного художнього культурного музейного комплексу «Мистецький Арсенал» кілька років поспіль знаходився на межі становлення. Не вистачало гідного уваги, державної підтримки і ефективного менеджменту. Здається, ситуація змінюється на краще. Програма експозицій і акцій цього сезону порадує українського поціновувача мистецтва. Чого тільки варта відкрився п'ятий Великий скульптурний салон, який вперше в Україні представив сенсаційну колекцію - повне зібрання шедеврів пластики неперевершеного майстра французького імпресіонізму Едгара Дега (1834-1917).
Так, перед Францією ми відвідали кілька архітектурно-дизайнерських бюро в Австрії, Німеччині, на черзі Угорщина, Норвегія і Швейцарія. У Парижі ми переслідували кілька цілей. Французи нас добре розуміють - і Музей на набережній Бранлі, і такі колиски мистецтва, як Лувр, д'Орсе, центр Помпіду. Ми будуємо модель, близьку до них, оскільки «Мистецький Арсенал» багатофункціональний, і його концепція заснована на історії українського мистецтва.
- Йдеться про сучасні дизайнерські рішення?
- Саме. Ми не можемо дозволити собі помилки, оскільки проект надзвичайно амбітний і не з дешевих, в нього вкладаються державні кошти. Ми детально вивчили зразки світової архітектури. В Україні останні 50, а то і 100 років не будувалися музеї, у нас навіть немає затверджених Міністерством культури норм, стандартів будівництва музеїв. В Україні можна знайти хороших архітекторів, але їх потрібно вчити, як будувати музей, які фактори необхідно враховувати.
- Але сучасна машинерія в музеї, це надзвичайно дорого ...
- У нашій ситуації допоможе сама конструкція будівлі, одного з перших в стилі класицизму в Києві, побудованого німецьким архітектором Іваном Міллером на прохання цариці Катерини ІІ.
- Ви говорили про візитну картку українського мистецтва, що малося на увазі?
- Це своєрідні «фішки». Ми між собою називаємо їх «Українська теракотова армія» - це 200 глиняних фігур (скіфських воїнів і половецьких баб), які будуть ядром і центром експозиції. Планується їх розташувати в найнижчій точці музею, в атріумі на глибині 10 метрів, вони будуть видні через скло атріуму і супроводжуватися новітніми інсталяціями. На тлі великого екрану розміром 10х10 метрів демонструватимуться сучасні концепт-фільми, змінні образи, антураж, медіа-інсталяції і т.д. Історія українського мистецтва не буде перериватися, вона з атріуму буде підніматися по одній з вертикалей музею наверх. Тобто третина площ музею буде присвячена історії українського мистецтва за період в 20 тис. Років. Внизу залишиться археологія: найдавніша скульптура, Трипілля, скіфське золото, там також буде майданчик, щоб презентувати стародавні культури світу, і, звичайно, буде археологія часів Київської Русі. Далі «Арсенал» представить стародавнє мистецтво: перші знахідки, давні ікони ХV століття, потім українське бароко - це ХVII-XVIII століття, потім плавний перехід до живопису, за яким буде майданчик прикладного мистецтва. Плануємо проілюструвати цей період за допомогою картин Марії Примаченко, Катерини Білокур, Сінеговскіх, які вплинули на народну творчість і кубізм. Тут також буде представлений наш земляк, киянин Олександр Архипенко, який жив і творив у США, чия єдина скульптура знаходиться в Національному музеї мистецтва. На жаль, свого часу Україна відмовилася від запропонованого ним спадщини, в ті ідеологічні часи кубізм вважався ворожим напрямком мистецтва, нікому не хотілося себе «травмувати» таким подарунком. Сьогодні в світі скульптура Архипенко коштує мільйони, але ідеологічний підхід підтвердив лише прислів'я «бідні, бо дурні».
- Чим будуть зайняті інші площі Арсеналу, що там буде відбуватися?
- На них буде експонуватися альтернативне мистецтво, створена бібліотека світового і українського мистецтва - це 4 тис. Квадратних метрів, куди можна прийти і почитати літературу про історію мистецтва будь-якої країни. Великий розділ відведено під арт-лабораторії для дорослих і дітей, де будуть проходити зустрічі з найвидатнішими світовими зірками мистецтва, тобто буде створено величезний комунікатор - модель нової культурної політики держави. На мою думку, «Арсенал» має потенціал стати художнім втіленням національної ідеї.
- Наталя Пилипівна, ви говорили про експозиції в Україні шедеврів світових майстрів, коли їх українські шанувальники отримають можливість їх побачити?
Ще одна мета нашого візиту в Париж - проект "Незалежні", присвячений 20-річчю незалежності України. В Арсеналі він буде представлений напрацюванням наших художників за 20 років, і буде супроводжуватися антологією українського сучасного мистецтва. У скорректированном варіанті він буде представлений в декількох країнах світу, в тому числі і у Франції, тобто це буде велика експансія українського мистецтва за кордон. Плануємо представити проект в Українському культурному центрі при Посольстві України у Франції під час Паризької арт-ярмарки, яка має майже 40-річну історію. Крім іншого, ми заручилися підтримкою французької сторони для проведення в наступному році першого українського трієнале сучасного мистецтва. У Парижі відбулася зустріч з представниками Національної бібліотеки Франції, яка зацікавлена у співпраці з Україною, оскільки в її архівах і спецхранах є багато слов'яномовних літератури з часів Київської Русі. Французи охоче будуть залучати українських фахівців для дослідження цих матеріалів, і в подальшому планується започаткувати загальному порталу з рукописами Національної бібліотеки Франції і матеріалами, відцифрованих «Арсеналом».
- Які ще родзинки в цьому році очікують українських шанувальників мистецтва?
Роман СУЩЕНКО (Париж), для «Київського телеграфу»