Формування і розподіл прибутку підприємства - фінансовий менеджмент (Лук'янчук у

Прибуток підприємства - різниця між сумарними доходами і видатками організації.

Сумарні доходи в залежності від їх характеру, умов одержання і напрямів діяльності підприємства поділяються на такі види:

• доходи від звичайних видів діяльності;
• операційні доходи;
• внереалізованних доходи;
• надзвичайні доходи.

Сумарні витрати в залежності від їх характеру, умов здійснення та напрямків діяльності підприємства поділяються на такі види:

• витрати по звичайних видах діяльності;
• операційні витрати;
• позареалізаційні витрати;
• надзвичайні витрати.

Прибуток підприємства формується як сума фінансових результатів за такими видами його діяльності:

• основний (звичайної) (відображає результат тієї основної діяльності, яка зафіксована в статуті підприємства);
• операційної (фінансової) (відображає результат фінансової діяльності і визначає як різницю між операційними доходами та операційними витратами);
• позареалізаційних операцій (визначається як різниця між позареалізаційними доходами і позареалізаційними витратами);
• від дії надзвичайних обставин (визначається як різниця між надзвичайними надходження і надзвичайними витратами).

Можна виділити наступні особливості розподілу прибутку:

• прибуток, одержуваний підприємством в результаті виробничо-господарської і фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством;
• прибуток для держави надходить до відповідних бюджетів у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені.

Величина прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності.

Формування прибутку характеризує економічну ефективність діяльності підприємства. Однак розподіл прибутку також може впливати на ефективність. Необхідність сплати податкових платежів скорочує можливості розвитку підприємством свого потенціалу. У той же час пропорції розподілу чистого прибутку не завжди можуть бути ефективними. Вважається, що велика частина прибутку повинна спрямовуватися на накопичення, а не на споживання.