Фанфик називається "Дурна історія")
Частина 1.
Діло було так. не так уже й давно жила була дівчина, і звали її Віолетта. скорочено Ві, Віо, Летка вона вигяледела ось так: картинка
- Мам, я піду погуляю з друзьмі. (Олександри Друзи стали не дуже вибагливі у виборі компанії)
Недождавшісь слів Мами Віолетта побігла гуляти в ліс це було її улюблене місце
Віолетта жила в Японії в місті Токіо де було тільки -.
- Так. тільки без паніки без паніки. ніякої паніки. я не заблукала. Я не заблукати! - тихо шепотіла собі під ніс Віолетта
Віолетта так захопилася заспокоювання себе що непомітний дерева і врізалася в нього так, при аутотренінг очі слід закривати, це так.
- ТАК щоб його в дупло (яка жорстокість). понаставили тут дерев, тепер люди врізаються. мабуть, поруч з деревом валялося до купи трупів тих, хто врізався колись в це дерево
Віолетта піднялася з сидячою пози це ж як треба було кидатися на це дерево і побачила стежку відущую кудись
в ліс (так вона ще не в лісі? А я думала. втім, неважливо х)), так вона побігла аж спатикаясь і врізаючись на ходу в дерева але нажаль розчарувалася. Ця стежка провела її кудись взагалі не схожий на наш світ
- Так. тепер у мене не тільки проблеми але ще і глюки так. Дівчинка, ти вже почала розмовляти з собою, навіщо ти питаєш?
Віолетта побачила 2х (2 шт.) Чоловіків і подюежала (що зробила?) До них, знаючи що непристойно вона посмикав їх за їхні кофти щоб ті допомогли їй верунтся додому або хочаб підказали куди вона потрапила. *: 'D *
- Вибачте дядечки а де це я?
Після того як вона посмикав їх за плащі. які могли дивом трансформуватися в кофти за бажанням клієнта, вона виявилася на томже місці де і сткнулась головою
- Сподіваюся у мене буде все добре. і більше ніяких провалів НЕ бдет (хто зрозумів, про що говорить наша Ві, той отримає цукерку)
- Ага звичайно мрій! - сказав дядечко який взялсо ХД з нізвідки, вид дядечки: - картинка
- А ви сосбвенно хто? Врахуйте я можу оборонятися. - тремтячим голосом сказала Ві
- Не смішіть мене! - невдоволено сказав дядечко
- Невіра чтоль?
- Ні.
- Ну ось і даремно - невдоволено сказала Ві
- Ну і чтоже дядечко буде зі мною робити? Маньчіть так на домною і будете або все таки ходімо куди небудь? - уїдливо Віолетта (що, вибачте. 'D)
- ну взагалі я вас навіть незнаю! - сказав дядечко
- НУ вообщето я вас теж! - сказала Ві
- Взагалі ви хто така і че така зухвала і що робите в нашому світі? - сказав суворий дядечко
- І чомусь він ваш? Він загальний! Взагалі нахабство! - невдоволено хмаркнула Ві (сподіваюся, вона не на дядечка "хмаркнула", що б це не означало х))
- Чи розумієте дівчина. ви зараз не в своєму світі а в друго світі! "Інший, Ме-світ! Новий атракціон для ваших діточок!" - сказл дядько
- Ага, значить глюки у мене ще не пройшли? - відповіла Ві
- ТАК причому тут взагалі ваші глюки. коли ми говоримо зараз про моїх.
- ТАК притому як каже стародавня китайська приказка "Якщо бачиш в сетене руки не бійся це глюки!" - уїдливо Ві Х_х
- Гаразд пошліть, до мене додому потім вам все розповім як раз і познайомимося!
- Вибачте але я з маніяками в гості не ходжу! - тветіла Ві
- Гаразд давайте познайомимося. - сказав дядько
- Мене звуть Віолетта, а вас як? - сказала Ві
- Сергій Михайлович Дуже приємно познайомитися, мене звуть Дарен. скорочено Дар. - сказав Дядя
- І кудаже я потрапила в країну задзеркалля так? - сказала Віолетта
- Ні. - Дар схопив руку Віолетти і потазіл її кудись тазик при цьому відчайдушно чинив опір
- Відпусти мене кажу! ОТПСУТІ. Остпусіт! Опстпусі! я тобі сказала відпусти. кусатися буду. краще відпусти чи інакше укушу. - обурювалася Віолетта
Віолетта і Дар підійшли до будиночка
- ВОт ми і прийшли - сказав Дар
- Накецто а тепер відпустіть мене! - сказала Віолетта
Дарування отпустілд хникати Віолетту (а по-моєму, вона орала як різана і намагалася "оттазіться" будь-якими способами, крім як намагатися вирватися.)
Дарен завів Віолетту в будинок від сторонніх очей
-Ну що тут у вас відбувається?
- Ну у нас все нормально, і взагалі як красиву дівчину як ви до нас занесло? - сказав дядько
- НУ я гуляла Полісся задивилася вдарилася головою об дерево впала знепритомніла (коли це було чи ж не канон!) І ось я тут. - сказала Ві
- Мда. проте внімательносі у тебе не позичати. - відповів дядько
- Хам. - пробурячала Віолетта
- Хто я? - сказав Дар
- Еееее. білий і пухнастий дядько. - викрутилася Віолетта. - І все ми психи Х_х
- Ну ну. йди лягай спати а я поки що в душ. - сказав Дар йдучи в душову (все так просто?)
- МОГБ хочаб сказати де тут спальня. ладно піду пошукаю.
Віолетта пішла в сторону куди пішов Дар, але в результаті вона лише знайшла ванну де приймав душ Дар
- Так. ванна. - сказала Віолетта побачивши кімнату схожу на ванну
Віолетта преодкрила двері побачила що там приймає душ Дар спершу вона хотіла вийти з ванної, але залишилася поспостерігати як приймає душ Дар
- А він нічого. - подумала про себе Віолетта
- Так. стооп. чёйто я? Треба звідси йти. немає. ну ще буквально п'ять хвилин. - подумала про себе Віолетта
Віолетта услашал як Дар вже виходив з душовою і сховалася за кошик де лежала випрана білизна
- Хоч би він йшов не сюди пішки він йшов не сюди. - тихо прошепотіла Віолетта
Дарен попрямував до кошику з білизною
- Чорт чёрть чорт. прошіптала Віолетта, вона хотіла куди ніудть покласти руку куди небудь але промахнулася і впала ХД
- агов! а ти що тут робиш. - встав сказла (з козла) Дарен побачивши Віоелтта уі уі? Це вона так своє захоплення висловила? накинула на себе перше що попалося з кошика з брудною білизною
- Ееее. ну я вообщето хотіла прийняти душ і ось тільки що сюди зайшла. а вам скільки років дядечко? - теж встала сказла Віолетта дивлячись на голий торс Дарена
- Ем. вісімнадцять. - відповів дарування (а строгий дядечко помолодшав.)
- Так? значить ми майже ровесники мені 17. - сказала Віолетта ледве ледве відводячи ГАЛАЗ від торсу хлопця
- Гаразд пішли я покажу твоб спальню. і немоглаби ти відвернуться? - сказав Дар одягаються
- Добре Добре. - сказала Віолетта і повернулася спиною до хлопця
Головне незапалітся. незапалітся. - подумала Віолетта - Головне - не збудитися, що не збудитися
Дарен взяв дівчину на руки і поніс у спальню (а вона сама дійти була вже не в силах? Х)
- Які ми сильні. - сказала Віолетта хлопцю
Через 2 хвилина Дарен доніс Віолетту до її кімнати (це він її подалі від душової ніс злазячи з рук хлопця Віолетта нечайно зачепила його пах
- Ой. - збентежилася Віолетта
Хлопець лише посміхнувся і пішов до себе в кімнату
- Помойму я закохалася. тиву.
Віолетта лягла на ліжко і заснула