У філії АТ «ЛОЕСК» «Гатчинського міські електричні мережі» працює унікальна людина. Унікальний, бо, по-перше, вона жінка, яка працює в електроенергетиці, і, по-друге, тому що у неї просто невичерпний запас життєвих сил. Вона завжди чарівна і енергійна.
Любов Борисівна Волкова працює на підприємстві понад 30 років. Пройшла трудовий шлях від диспетчера до головного інженера одного з найбільших філій АТ «ЛОЕСК». Кожен день вона вражає всіх своєю чарівністю і оптимізмом, у неї завжди гарний настрій і посмішка на обличчі.
Ми вирішили поговорити з Любов'ю Борисівною і дізнатися, чому вона вибрала споконвічно чоловічу професію, чому саме електроенергетика, який існує ключ до успіху, і в чому її секрет життєлюбства.
- Любов Борисівна, чому ви вибрали саме цю професію?
- Я навіть не замислювалася над вибором. Ще в школі мене цікавила електротехніка і все, що з нею пов'язано, тому, коли прийшов час вибирати вуз, я не сумнівалася і поступила до Ленінградського політехнічного інституту ім. М.І. Калініна.
- Чому ви вирішили прийти на роботу в Електромережа?
- Мої батьки були знайомі з колишнім директором Міський електромережі Анатолієм Карловичем румба, і коли він дізнався, що в родині його товаришів підростає інженер-електромеханік, то запросив після закінчення інституту в Електромережа. Так я і прийшла працювати на це підприємство.
- Які були труднощі в перші роки роботи?
- Як таких складнощів не було. Звичайно, був страх: робота в електроенергетиці - це велика відповідальність, тим більше, що я прийшла працювати диспетчером. У перший рік роботи їздила на велосипеді по Гатчині, вивчала мережі, намагалася вникати в усі. Багато читала, мені було все цікаво. Я сама проявляла ініціативу, питала і навчалася у інших диспетчерів.
- У чому плюси і мінуси вашої роботи?
- У своїй роботі я бачу тільки плюси. Напевно, це допомагає мені кожен день приходити на роботу знову і знову з посмішкою на обличчі. Я люблю свою роботу, мені подобається моя професія. Не було ні дня, коли б я пошкодувала про свій вибір. Був час, коли мені пропонували іншу роботу, негайний кар'єрне зростання, але я тоді не про це мріяла. Я закохана в Гатчинському електромережу і бачила себе тільки тут.
Насправді, я вважаю, є два варіанти: або ти природжений керівник, організатор, чи ні. Результат не залежить від того, жіночий колектив або чоловічий. Або ти вмієш керувати і доносити до людей доручення, цілі і завдання, чи ні.
- Що допомогло вам побудувати кар'єру в Електромережі?
- Банальне працьовитість. Я завжди хотіла працювати, розвиватися, дізнаватися щось нове. Я не замислювалася про кар'єру, коли прийшла на роботу диспетчером. Для мене було важливо стати хорошим фахівцем, професіоналом своєї справи. Коли мене перевели на посаду начальника міського району, мене підтримав колектив. Я була ще молода, але, не дивлячись на те, що всі майстри були чоловіки вже з солідним стажем роботи, вони дали мені шанс проявити себе. Без їхнього терпіння і розуміння я навряд чи б впоралася.
- Який період вашої трудової діяльності був найскладнішим?
- Напевно, початок трудового шляху. І то, скоріше, не складним, а інтенсивним. Доводилося вчитися застосовувати знання на практиці. До того ж на зорі моєї трудової діяльності в мене народився син, і мені доводилося поєднувати материнство і роботу. Вважаю, я непогано справлялася.
- Якими якостями треба володіти, щоб досягти успіху?
- Без завзятості, працьовитості та чесності успіху не чекай.
- Що для вас найскладніше у вашій роботі?
- Коли любиш свою справу, до всіх проблем ставишся не як до колапсу, а з цікавістю, з бажанням скоріше з усім впоратися, досягти позитивного результату, бачити плоди своєї діяльності. Робота горить.
- Чи вважаєте ви, що жінці в електроенергетиці складніше, ніж чоловікові, і чому?
- Однозначно, складніше. Далеко не кожна жінка здатна працювати в такій специфічній галузі. Вона або енергетик в душі і за професією, або ні.
- Чи є у вас свій девіз? Місія?
- Світити завжди, світити скрізь. Мені подобається дарувати людям світло.
- Які поради можете дати новачкам - тим, хто тільки приходить на роботу в енергетику?
- Сьогодні це дуже актуальна проблема. На жаль, освіта зараз інше, слабке і поверхневе, а молоді фахівці полюють не за знаннями, а за шкіряним кріслом. Я вважаю, це неправильно. В першу чергу потрібно добре розуміти те, чим ти займаєшся, удосконалюватися і прагнути стати профі. Кар'єра і все інше прийде саме собою, як результат твоїх старань.
- Напевно крім роботи у вас є захоплення. Чим ви любите займатися у вільний час?
- Я різностороння людина, з юності. Займалася фігурним катанням і їздила на мотоциклі, брала участь в спортивному орієнтуванні, але це було давно. Зараз захоплююся кіньми і гірськими лижами. А більшу частину свого часу приділяю родині і своїй внучці. Я щаслива в колі своєї родини і я отримую задоволення від своєї роботи. Вот такой вот я щаслива людина!