Ендоскопічні методи діагностики дозволяють здійснювати внутрішній огляд порожніх органів і порожнин тіла за допомогою спеціальних інструментів і проведення біопсії пухлини для подальшого гістологічного дослідження отриманого матеріалу. В онкології ендоскопічні методи діагностики застосовуються в наступних цілях:
1) для виявлення злоякісних пухлин, наприклад, при масовому обстеженні населення з метою виявлення раку шлунка;
2) для диференціальної діагностики злоякісних пухлин та інших захворювань перш за все шляхом отримання матеріалу для морфологічного дослідження;
3) для оцінки ступеня поширення пухлинного процесу;
4) для динамічного контролю перебігу захворювання і оцен-
ки ефективності проведеного лікування.
Ендоскопія дозволяє виявляти пухлини малих розмірів, локалізовані на слизових, а в деяких випадках поєднується з лікувальним втручанням, наприклад, при видаленні поліпів шлунка або кишечника. До основних видів ендоскопічного дослідження відносяться:
лапароскопія, або перітонеоскопія - огляд черевної порожнини за допомогою спеціального оптичного інструмента лапароскопа. Лапароскопія дозволяє провести огляд печінки, жовчного міхура, селезінки, петель тонкої і товстої кишки, парієтальної очеревини, а також яєчників, матки і труб у жінок. Спеціальні операційні лапароскопи дають можливість здійснювати пункцію або біопсію. В останні десятиліття стала бурхливо розвиватися лапароскопічна хірургія. Однак, при лікуванні злоякісних новоутворень цей метод не дозволяє дотримати основні онкологічні принципи хірургічного втручання;
езофагогастродуоденоскопія - це огляд стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою гнучких фіброендоско-пов. Метод має значення для діагностики і особливо морфологічної верифікації пухлин відповідної локалізації;
ректоскопія і колоноскопія. Для обстеження прямої кишки зазвичай використовується жорсткий інструмент - ректоскоп, а для оцінки стану ободової кишки - гнучкі інструменту типу фібросігмоскопіі або фіброколоноскопії. Пухлини ободової і прямої кишок виявляються і верифицируются шляхом проведення відповідних рентгенологічних і ендоскопічних досліджень;
цистоскопія - ендоскопічне дослідження сечового міхура. Метод є основним для виявлення і морфологічної верифікації пухлин сечового міхура. Цистоскопія обов'язково проводиться при пухлинах шийки і тіла матки, передміхурової залози, оскільки здавлення або проростання стінки міхура визначають стадію захворювання і суттєво впливають на тактику лікування;
бронхоскопія - найважливіший діагностичний метод, який використовується при підозрі на пухлини трахеї і бронхів;
Медіастіноскопії дозволяє здійснювати огляд переднього середостіння, отримувати при необхідності матеріал для морфологічного дослідження. Метод має високу діагностичну цінність при пухлинах бронхів, щитовидної залози, лімфоми, а також метастази в лімфатичні вузли середостіння новоутворень самих різних локалізацій.