КЕШЕНЕ - КЕШЕНЕ (кешене), архіт. споруда з каменя або цегли над могилами знатних людей в середньовічних ісламських гос-вах. Слово "К." іранського походження, перекладається як "будинок мертвих". Обов'язковий елемент К. - наявність купольно-склепінного стелі. Це досягалося перекладом прямокутного підстави на визна. висоті в багатогранник, а потім в купол. Півд. Урал є сівба. околицею масового поширення К. слідом за Пор. Азією і Казахстаном.
Кешене Бендебіке, ист.-архіт. пам. 15-16 вв. Знаходиться ок. с.Максютово Кугарчінского р-ну РБ. Досліджено в 1968-69 археол. експ. під рук. Н.А.Мажітова. Основу споруди становить прямокутник 8,7х7 м (товщина стін 1,10 м). Для кладки використовувалися цеглини двох кольорів. На тлі сірих цегли червоними викладений ялинковий орнаментальний візерунок. Верхн. ч. стін і купол обвалилися, але знайдені деталі тромпів вказують, що стіни переходили в восьмигранник. Купол, ймовірно, був склепінною. Вхід з Ю. являє собою портал розміром 2,25х1,86 м. У похоронну камеру веде вузький дверний отвір. Над порталом був склепінчаста стеля. Пол внутр. камери і входу була встелена саманні цеглою. Могила на висоті 40 см від підлоги прикрита вапняковими плитами. Уздовж стін була споруджена цегляна кладка з 10 рядів, яка виступала на поверхню землі і обмазані зовні білою глиною. Усередині кам. ящика виявлений кістяк жінки. З К.Б. пов'язана баш. легенда, згідно якої в ньому похована знатна жінка Бендебіке, яка закликала свого чоловіка Еренсе-Сесен жити в дружбі та мирі з казахами.
Кешене Кизил Мечеть, ист.-архіт. пам'ятник 14-15 ст. Розташований в Тоцький р-ні Оренб. області. Досліджено краєзнавцем С.А.Поповим в 1968. Являє собою три К. з червоного обпаленої цегли. В основі - прямокутні споруди 12,5х6,5, 9х5 і 6,3х5,6 м (товщина стін 50 см.). Розкопані відповідно 7, 3 і 2 поховань; одне з них в цегляному склепі. Знайдено металеві. чаші, шматки парчевій одягу, металеві. порожниста трубочка з прикріпленим циліндром, ножиці, срібла. дзеркало і ін.
Кешене Тамерлана, ист.-архіт. пам. Розташований на березі оз.Кешене, на Ю. Челяб. області. Орієнтовно К. Т. датується 14-15 ст. Досліджено в 1889 акад. Е.Ю.Петрі. 4-вугільне монументальне зд. закінчується 12-гранной пірамідою, збудовано з цегли квадратної форми. Стеля у формі сферич. купола, в кутах тромпи зі сталактитами. З Ю.- двері, з сх. і зап. сторін - квадратні вікна. К.Т. має складний портал, прикрашений пілонами. В результаті розкопок всередині будівлі виявлені залишки дек. людських поховань, в яких брало знайдені золоті сережки, персні, шматки шовкової тканини і ін. речі. Будівля відреставрована в 1984.
Кешене Турахана, ист.-архіт. пам'ятник. Знаходиться недалеко від Уфи, в бас. р.Дема. На плані являє квадрат (сторона 6,6 м), к-рий на висоті 1,8 м від рівня підлоги за допомогою тромпів переходить з внутр. боку в полусферіч. купол, зовні - в восьмигранник. Перед входом, зверненим на В. склепінчастий портал висотою 3,4 м з майданчиком і ступенями всередину. За описом В.С.Юматова (1845), в покрівлі була дубові двері з виступаючою п'ятою і штирем для зміцнення в вирізах каменю. Розкопками одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім (кер. Г.Н.Гарустовіч) всередині мавзолею виявлено дек. мусульм. поховань 14-15 ст. За переказами, споруда була "Будинком суду", де проходили судові процеси. Поряд знаходилася кам. мечеть. Мечеть і К.Т. мабуть, входили в єдиний ансамбль ритуально-архіт. споруд і належали баш. ханам.
Кешене Хусейнбека, ист.-архіт. пам'ятник. Зведений над могилою Хусейн-бека, сина "великого Бека Гумер Таряского в Туркестані", про що свідчить напис на могильній плиті. Дата його смерті 1341-42 (742 м хіджри). Суч. будівлю мавзолею (8,50х8,50 м) з склепінчастою куполом побудовано в 1911. Збереглася підземна частина старого фундаменту. За описом Юматова (1845), стіни мавзолею товщиною 1,57 м були викладені з необтесаного каменю на вапняному розчині. План К.Х. представляв квадрат (сторона 8,4 м), к-рий на висоті 2,1 м від рівня підлоги переходив до восьмиграннику, потім колі. Висота будівлі 4,2 м; зсередини стіни були оштукатурені. К. Х. є типовим пам. золотоординської знаті 14-15 ст. і відображає час остаточного затвердження ісламу в Башкортостані. К. Х. знаходиться на тер. кладовища Акзірат, в бас. р.Деми, ок. ст.Чішми. На цій місцевості розташовувалися летовкі баш. ханів 15-16 ст. про що згадується в "Башкирської історії" Кідраса Муллакаева.
Літ. Кастанье І. Руїни Болгасин і Челкарская степ // Праці Оренбурзької ученої архівної комісії. Вип. XIX. Оренбург, 1907; Калимуллин Б.Г. Архітектурні пам'ятники Башкирії. Уфа, 1956; Смирнов О.П. Залізний вік Башкирії // Матеріали і дослідження по археології СРСР. №58. М. 1957; Юсупов Г.В. Введення в булгаро-татарську епітафіку. М. 1960; Попов С.А. Таємниці П'ятимар. Челябінськ, 1971.
Інші терміни, персони та визначення на "К":