Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Економічний інститут - історично сформований механізм, регулюються-ючий діяльність людей (за допомогою розподілу і закріплення за ними певних суспільно корисних ролей: споживач, брокер, підприємець і т.д.), що контролює дотримання ними певних норм, традицій, правил і законів і, нарешті, що дозволяє задовольнити максимум потреб при мінімальному використанні дефіцитних ре-сурсів.
Таким чином, гроші - це суспільний інститут, який увеличива-ет багатство, знижуючи витрати обміну і сприяючи більшій спеціалізації відповідно до наявних у людей порівняльні переваги.
Банки - ще один економічний інститут суспільства, що функціонує в сфері обміну. Головна функція банків - забезпечувати збереження вкла-дів, фондів і бути джерелом позичок.
Банки як фінансові посередники передають гроші від вкладника позику-щіку, тобто від тих, хто хоче залишити гроші на майбутнє, тим, хто бажає ис-користувати їх у сьогоденні. Люди поміщають в банк свої заощадження, так як знають, що ці гроші будуть повернуті за їх першою вимогою, посколь-ку банки забезпечують фізичну збереження грошей від пожежі і пограбування, надають страховку за вкладами.
Діяльність банків життєво важлива для нормального функционирова-ня економіки. Комерційні кредити дозволяють фірмам оплачувати теку-щие рахунки і фінансувати витрати. Позики населенню дозволяють громадянам купувати товари зараз, розплачуючись за них з майбутніх заробітків.
Банки зосереджують значну частину вільних капіталів, маю-трудящих в країні (пасивні операції), і передають їх в руки предпринимат-лей, які потребують розширення своїх оборотів (активні операції).
Банки займаються купівлею і продажем акцій. Вони беруть на себе раз-ня акцій знову виникають промислових підприємств, а також і скупку акцій для тих підприємців, які побажали б стати їх
Біржова гра на пониження і по-щення для банків - спосіб сосредо- точити у себе цінні папери та акції. Банки не обмежуються посреднич-ством, ної самі володіють промисловими підприємствами або приймається-ють ту чи іншу участь. Так, до революції 1917 р переважна блешні-ство голосів на загальних зборах російських металургійних заводів принад-лежало декільком комерційним банкам; в їх портфелі знаходилися акції десятків промислових підприємств, які таким шляхом ставали предметом власності банків. Капітал, вкладений банками в акції промислових підприємств, називається фінансовим капіталом. Він ставить промисловість в повне підпорядкування банків.
Комерційний інститут - будь-яку установу, де купують і продають товари. Це магазин, оптовий ринок, біржа, закупівельна база і т.д. Вони дей-обхідних в сфері економічного обміну.
Більшість товарів обмінюється через прямі контакти продавця і покупця, а частина з них - тільки побічно - через спеціальні инсти-тути, які називають інститутами обміну. Їх роль в суспільстві огром-на. Вони стабілізують ціни і регулюють потоки товарної маси, позво-ляя уникати хаосу і плутанини. Товаром можуть бути робочі руки, земля і навіть повітря. Коротше кажучи, все, що продається і купується. Товар, а не гроші задовольняє людські потреби в їжі, житлі, здоров'ї та т.п. Гроші всього лише посередник, засіб, що спрощує ходіння то-варів по всьому світу.
Треба розрізняти товари і послуги. Товари суть речі, які виробляють-ся: продукти харчування, одяг, будинки, автомобілі і т.д. Товари також мож-но називати продуктами або предметами споживання.
Послуги не є продуктами, хоча при їх наданні використовується мно-дружність предметів, скажімо, щітка, пилосос, пральний порошок. Показ фільму - це надання послуги населенню. А створення фільму - це изготов-ня товару. Кіноглядачі, йдучи додому, нічого матеріального з собою не забирають, хоча емоційних вражень у них багато.
Наді розрізняти два близьких поняття - ПОКУПЕЦЬ і зажадає-ТЕЛЬ. Купують товар, а споживають і товар, і послуги. Але послуги не купують. Тому поняття «споживач» дещо ширше по-няття * Покупець->. Хоча оазніца між ними настільки стерлася, що вони вживаються як синоніми.
Між послугами та товарами існує й інша різниця. Продуктів і предметів споживання в сукупності складають добробут суспільства, або національне багатство. Але сукупність послуг не можна назвати бла-госостояніем або багатством. Вони виконують іншу функцію - створюють комфорт середовища проживання. Чистити взуття, прати білизну, приносити пошту і т.п. - це те, без чого не можна уявити собі цивілізацію і цивилизующую-ванне суспільство. У примітивному суспільстві список послуг дуже обмежений. Кочівники, кажуть, не миються тижнями, якщо не місяцями, а сучасний городянин робить це іноді два рази в день.
Результатом накопичувальної діяльності населення виступає багатство. Його потрібно розуміти як сукупність товарів і виражає їх суми грошей, які можуть перебувати у віданні окремої сім'ї або цілої держави.
Багатство відноситься до сфери накопичення. Основними економічними інститутами сфери накопичення виступають комерційні та державним-ні банки, проте їх не можна відносити тільки до цієї сфери; вони виступають інститутами і сфери накопичення, і обміну одночасно.
Товари, гроші і послуги висловлюють ступінь розвитку суспільства, його про-Цветанов. Сучасні держави - розвинуті капіталістичні країни типу США, Німеччини або Японії - мають пропорційно розвиненими сфе-рами товарів і послуг. Їх ще можна зарахувати до найбагатших товариствам. У бідних країнах (Бангладеш, Мавританія, Ефіопія) сфера послуг дуже вузька. Люди тут ледь задовольняють насущні потреби і не можуть навіть мріяти про дорогу медичному обслуговуванні (рис. 41).
Товариства, які накопичили великі багатства, розвиваються швидше, ніж ті, що не вміли цього зробити. Звідси випливає, що в міру технічного прогресу багаті країни стають багатшими, а бідні щодо них біднішими. Іни-ми словами, розрив між бідними країнами і багатими збільшується.
Суспільство, яке надає своїм громадянам максимальну свободу економічної підприємливості, як правило, отримує в кінцевому ито-ге максимальне число багатих або благополучних людей. Такі З'єднання-ненние Штати. Суспільство, яке обмежує економічну свободу, напів-чає найменше число багатих людей. Такі давньосхідні імперії. Радянський Союз займав на цій шкалі проміжне положення.
Не існує такого суспільства, в якому всі способи збагачення були б вичерпані. Завжди знаходяться нові можливості. Часто збагачуються там і ті, хто першим придумав оригінальний спосіб збагачення. Яскравим при-мером служить історія одного американця, який став мільйонером бук-вально на смітті. Він першим здогадався, що міське звалище може при-
носити величезний прибуток, якщо її правильно використовувати. Взявши кредит в кілька сотень тисяч доларів в міському банку за порадою мерії, заін-тересовавшейся оригінальним проектом знищення смердючих смітників навколо міста, заповзятливий американець санував, а потім заасфальті-рова одну з них. На утворилася території він побудував супермаркет, куди на відміну від тісних міських магазинчиків можна було під'їжджати на машинах. Ідея сподобалася американцям. Незабаром підприємець со-здал по країні широку мережу супермаркетів.
Мал. 41. Багаті і бідні країни знаходяться на протилежних полюсах Шкапа товарів і послуг
Біржа (від гол. Beurs, ньому. B "rse) - один з найважливіших економічних інститутів, які відповідають фундаментальну потребу до вигоди і
азартній грі на підвищення і зниження. Зазвичай це просторе і осна-щенное передовим обладнанням будівля, де цілий день на дивному для непосвячених мовою, в якому чергуються сленг і жести, йде торгівля компаніями, партіями товарів, валютою, корисними копалинами, акці-ями і навіть робочою силою.
Біржа - форма регулярно діючого оптового ринку. У завісімос-ти від предмета угоди виділяють:
♦ товарну біржу, де продаються товари за стандартами і зразками;
♦ фондову біржу, де скуповують і продають цінні папери своїх і Зару-бажаних компаній;
♦ валютну біржу, покликану щодня визначати вартість отече-жавної валюти по відношенню до іноземної, наприклад визначати курс рубля до долара;
♦ біржу праці, яка намагається підшукати для безробітних можливе місце роботи, тобто працевлаштувати їх.
Товарна біржа концентрує оптовий оборот по масовим, в основному сировинних і продовольчих, товарів (кольорові метали, зерно, бавовна, цукор і ін.). Серед них розрізняють універсальні і спеціалізовані (по окремих товарах або їх групам) товарні біржі.
До числа економічних інститутів суспільства відносяться також примушує-ленне виробництво, ринок товарів, ринок праці, ринок робочої сили, обмін і торгівля, власність та ін.