При цьому об'єктом оподаткування зізнаються виплати й інші винагороди за трудовим і цивільно-правовими договорами, предметом яких є виконання робіт, надання послуг, сплачуються платниками податків на користь фізичних осіб.
Не належать до об'єкта оподаткування виплати, вироблені в рамках цивільно-правових договорів, предметом яких є перехід права власності або інших речових прав на майно (майнові права), а також договорів, пов'язаних з передачею в користування майна (майнових прав). Як приклад можна привести виплати за договором оренди.
Зазначені вище виплати і винагороди (незалежно від форми, в якій вони виробляються) не визнаються об'єктом оподаткування, якщо у платників податків - організацій такі виплати не віднесені до витрат, що зменшують податкову базу по податку на прибуток організацій в поточному звітному (податковому) періоді, то тобто, якщо виплати були зроблені з "чистого прибутку"
Податковий період, звітні періоди
Статтею 241 НК РФ ч. II (1) встановлені ставки по ЕСН і порядок їх застосування. Зверніть увагу, що ЄСП обкладається із застосуванням регресивної шкали податкових ставок. З ростом податкової бази величина обчислюється податку зменшується. Кожна організація повинна пам'ятати, що застосування регресу при обчисленні ЄСП обов'язково, у випадках, коли платник податків повинен його застосовувати. Регресивна шкала застосовується по кожному окремому працівнику. У разі, якщо на момент сплати авансових платежів по ЕСН в організації накопичена з початку року величина податкової бази в середньому на одну фізичну особу, поділена на кількість місяців, які минули в поточному податковому періоді, становить суму менше 2 500 рублів, податок сплачується за максимальною ставкою , передбаченої НК РФ ч. II (), незалежно від фактичної величини податкової бази на кожну фізичну особу.
Умови застосування регресивної шкали потрібно обчислювати з початку року, так як відповідно до положень податкового законодавства платники податків, у яких податкова база задовольняє вище вказаному критерію, не має права до кінця податкового періоду використовувати регресивну шкалу ставки податку.
При розрахунку величини податкової бази в середньому на одного працівника у платників податків з чисельністю працівників понад 30 осіб не враховуються виплати на користь 10 відсотків працівників, що мають найбільші за розміром доходи, а у платників податків з чисельністю працівників до 30 осіб (включно) - виплати на користь 30 відсотків працівників, що мають найбільші за розміром доходи. При розрахунку податкової бази в середньому на одного працівника враховується середня чисельність працівників, яка визначається в порядку, який встановлюється Державним комітетом Російської Федерації по статистиці.
При визначенні умов, передбачених для застосування регресу, приймається середня чисельність працівників, врахованих при розрахунку суми податку, що підлягає сплаті до федерального бюджету.
У таблиці наведено ставки по ЕСН для роботодавців.
Податкова база на кожного окремого працівника наростаючим підсумком
з початку
року
105 600
рублів +
2,0
відсотка
з суми,
перевищує
600 000
рублів
Порядок і терміни сплати податку
Відповідно до статті 243 НК РФ ч. II (1) сума ЄСП обчислюється і сплачується платниками податків окремо у федеральний бюджет і кожен фонд і визначається як відповідна відсоткова частка податкової бази.
При цьому податкова база по різним фондам може відрізнятися від податкової бази для обчислення платежу в федеральний бюджет.
Зверніть увагу на те, що страхові внески в ПФ РФ не є складовою частиною ЕСН, а застосовуються лише в якості податкового вирахування.
Протягом звітного періоду за підсумками кожного календарного місяця платники податків виробляють вирахування щомісячних авансових платежів з податку, виходячи з величини виплат і інших винагород, нарахованих (здійснених - для платників податків - фізичних осіб) з початку податкового періоду до закінчення відповідного календарного місяця, і ставки податку.
Сума щомісячного авансового платежу з податку, що підлягає сплаті за звітний період, визначається з урахуванням раніше сплачених сум щомісячних авансових платежів.
15-го числа наступного місяця - термін сплати щомісячних авансових платежів.
За підсумками звітного періоду платники податків обчислюють різницю між сумою податку, обчисленої виходячи з податкової бази, розрахованої наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення відповідного звітного періоду, і сумою сплачених за той же період щомісячних авансових платежів, що підлягає сплаті у строк, не пізніше 20 -го числа місяця, наступного за звітним періодом.
20-е число - термін сплати за результатами звітного періоду.
У разі, якщо в звітному (податковому) періоді сума застосованого податкового вирахування перевищує суму фактично сплаченого страхового внеску за той же період, така різниця визнається заниженням суми податку, що підлягає сплаті, з 15-го числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачені авансові платежі з податку.
Платники податків зобов'язані вести облік сум нарахованих виплат та інших винагород, сум податку, що відноситься до них, а також сум податкових відрахувань по кожній фізичній особі, на користь якого здійснювалися виплати.
Відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс, розрахунковий рахунок і нараховують виплати та інші винагороди на користь фізичних осіб, виконують обов'язки організації по сплаті податку (авансових платежів з податку), а також обов'язку з подання розрахунків по податку та податкових декларацій за місцем свого знаходження.
Сума податку (авансового платежу з податку), що підлягає сплаті за місцем знаходження відособленого підрозділу, визначається виходячи з величини податкової бази, що відноситься до цього відокремленому підрозділу.
Сума податку, що підлягає сплаті за місцем знаходження організації, до складу якої входять відособлені підрозділи, визначається як різниця між загальною сумою податку, що підлягає сплаті організацією в цілому, і сукупною сумою податку, що підлягає сплаті за місцем знаходження відокремлених підрозділів організації.
Якщо відокремлений підрозділ не має окремого балансу, розрахункового рахунку і нараховує виплати та інші винагороди на користь фізичних осіб, то ЄСП платить головна організація за місцем своєї реєстрації.
Платники податків ЄСП представляють в ІМНС за місцем реєстрації розрахунки, в яких відображені дані про суми обчислених, а також сплачених авансових платежів, дані про суму податкового вирахування, яким скористався платник податків, а також про суми фактично сплачених страхових внесків.
Термін подачі такого розрахунку за підсумками кожного звітного періоду не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом
Податкові пільги та підстави для їх застосування