Американський боєць MMA Джефф Монсон, дворазовий чемпіон ADCC, чемпіон світу з бразильському джиу-джитсу. який в п'ятницю за очками переміг українця Олексія Олійника, в інтерв'ю кореспонденту Sportbox.ru розповів, як передумав працювати психологом і вирішив повністю присвятити себе спорту.
- Як вийшло, що людина зі ступенем магістра психології вирішив перекваліфікуватися в бійці ММА?
- Під час навчання в університеті я займався боротьбою, кілька разів намагався потрапити в Олімпійську збірну, але не вдалося. У мене завжди під боком були дуже хороші спаринг-партнери. А, отже, і можливість старанно тренуватися. Одного разу мені пощастило опинитися в потрібному місці в потрібний час. Познайомився з Джошем Барнеттом, Ренді Кутюр, потрапив туди, де виступали ці хлопці. Відчув дух змагання, захотів тренуватися і брати участь в поєдинках. На той момент працював консультантом по психології. Але після турніру в Абу-Дабі довелося зробити вибір. У підсумку вирішив повністю присвятити себе спорту.
- Ви вже досить віковий спортсмен. Що додає сили виходити на ринг і перемагати, незважаючи на травми?
- Хочу стати чемпіоном світу зі змішаних єдиноборств.
- Чому у вас таке прізвисько - Сніговик?
- Ви природжений важкоатлет, або стали таким за рахунок тренувань?
- Ще в старших класах школи я був досить худим хлопцем. На те, щоб стати великим, у мене пішла сила-силенна часу. Пощастило з тренерами. Хоча на тлі моїх колег я все одно маленький.
- Хто ваш улюбленим боєць - не тільки в змішаних, а й інших єдиноборствах?
- Мені подобається Менні Пакьяо, який по повній викладається під час виступів і старанно працює на тренуваннях. Подобається Рой Джонс-молодший через свій видатного стилю і постійного бажання вдосконалюватися. А з представників ММА виділив би Дієго Санчеса. На нього я рівняюся.
- У чому найсильніші тяготи життя бійця MMA?
- Напевно, в мисленні та психології. Неможливо досягти межі і назавжди затриматися на вершині. Навіть якщо виграєш і відчуваєш себе переможцем турніру. Завжди знайдеться хтось, хто захоче зайняти твоє місце. Тому психологічно ніколи не можна розслаблятися. Тобі постійно доводиться спантеличувати себе персоною наступного суперника, майбутніми змаганнями. А це дуже непросто.
Роман Гришин, Sportbox.ru